30 листопада 2021 року м. Рівне №460/8341/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач), за змістом якого просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Позовні обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою суду від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
22.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій громадян. Управління не наділене повноваженнями щодо здійснення перерахунку розміру щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році. Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки правові підстави для виплати позивачу вказаної допомоги в іншому розмірі відсутні.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.03.2015 (а.с.6).
У 2020 році позивачу виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня у сумі 1390,00грн, що визнається сторонами, а тому в силу вимог ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги за 2020 рік, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення виплати недоплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Листом від 11.05.2021 №В-2363 відповідач повідомив позивача про те, одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена у сумі 1390,00грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Повноваження щодо здійснення перерахунку розміру зазначеної допомоги в управління відсутні (а.с.7).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 Закону №3551-XII.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17 цього Закону визначено, що фінансування витрат, пов'язаних із введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28.12.2007.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV (далі - Закон №367-XIV), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На виконання зазначеної вище норми Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" Кабінетом Міністрів України 19 лютого 2020 року прийнято постанову №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112).
Абзацами 2, 7 підпункту 1 пункту 1 Постанови №112 передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
За змістом пункту 2 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-XIV.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14.11.2019 установлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 1638 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік учасникам бойових дій становить 8190,00грн (1638,00грн*5).
Відповідач, здійснивши нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону №3551-XII, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив право позивача на отримання допомоги у належному розмірі.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Твердження відповідача про те, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради не наділене повноваженнями для перерахунку і виплати грошової допомоги є безпідставними, з огляду на таке.
За приписами статті 17-1 Закону №3551-XII, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови №112, Мінсоцполітики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 Постанови №112 установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Рівненській області.
Суд зазначає, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій в сумі 1390,00грн здійснило Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, що визнається сторонами, а тому зазначений суб'єкт владних повноважень є належним відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності, в той час як порушення прав позивача про захист яких він просив, знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул.Соборна, буд.12, м.Рівне, 33028, ідентифікаційний код юридичної особи: 03195441).
Рішення складено 30 листопада 2021 року.
Суддя О.М. Дудар