30 листопада 2021 року м. Рівне №460/5575/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у переведенні його на пенсію за вислугу років та зобов'язати відповідача перевести його на пенсію за вислугу років з 24.12.2019, виплативши різницю між розміром нарахованої пенсії за вислугу років та розміром отримуваної пенсії по інвалідності.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з 25.08.1998 він проходив службу на різних посадах на військовій службі.
Також, позивач вказує, що у згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії, вислуга років, що дає право на призначення пенсії згідно з розрахунком на 01 грудня 2019 року становить 28 років 02 місяці 00 днів, у тому числі час служби в календарному обчисленні - 21 рік 03 місяці 06 днів, час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 06 років 10 місяців 24 дні.
Позивачу було встановлено інвалідність 3 групи внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби, у зв'язку з чим йому призначено пенсію по інвалідності з 18.02.2020. Він звернувся з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, проте відповідачем йому було відмовлено у переведенні, так як календарна вислуга позивача становить 21 рік 3 місяці 24 дні, натомість необхідним є 24 роки 6 місяців.
Позивач вважає, що відмова відповідача у переведенні його на пенсію за вислугу років є протиправною та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач порушив строки звернення до суду, а тому даний позов не підлягає до розгляду. Окрім того, вимога щодо призначення пенсії за вислугу років також не підлягає до задоволення, оскільки законодавством обумовлено, що при визначенні права на пенсію за вислугу років враховуються повні календарні роки служби, а оскільки вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 21 рік 03 місяці 24 днів, а загальна тривалість вислуги в календарному обчисленні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, для осіб, які звільнені зі служби в період з 01.10.2019 по 30.09.2020 має складати не менше 24 календарних років 6 місяців календарної служби, то права на призначення пенсії за вислугу років позивач не набув та не має права на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. Також вважає, що відсутні підстави для призначення пенсії з 24.12.2019, оскільки пенсія позивачу призначена по інвалідності з 18.02.2020 (з моменту встановлення інвалідності, а заява про перехід на пенсію за вислугою років позивачем подана 16.04.2021.
З огляду на вказане вище, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 24.12.2019 №206 майора медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичної служби кадру управління корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до вказаного наказу позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час) з правомносіння військової форми одягу, наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.11.2019№ 478 відмовідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 28 років 02 місяці 00 днів, у тому числі час служби в календарному обчисленні - 21 рік 03 місяці 06 днів, час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 06 років 10 місяців 24 дні.
Позивачу з 18.02.2020 було призначено пенсію по інвалідності, відповідно до вимог статті 18, 21 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
16.04.2021 позивач звернувся з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, що не заперечується відповідачем.
Листом від 26.04.2021 вих. № 1700-0307-8/18067 відповідачем було відмовлено у переведенні на пенсію за вислугу років, оскільки календарна вислуга років позивача, набута на день звільнення, становить 21 рік 3 місяці 24 дні.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, наданннням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст.1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до пункту а) статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992р. №393).
Відповідно до абз. 9 пункту в) частини 3 цього Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця - у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021р. дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 по справі №480/4241/18. У вказаній постанові Верховний Суд також зробив висновок щодо календарної вислуги років. Зокрема, статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
У зв'язку з вищенаведеним, твердження відповідача про відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років не ґрунтуються на законодавстві.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують висновків суду.
Що стосується часу, з якого позивач має право на призначення та виплату пенсії за вислугу років, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Порядок 3-1).
Відповідно до п.1 Порядку 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугою років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі (далі органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі Міністерства та інші органи).
Згідно п.6 Порядку 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Строки призначення пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ встановлені у статті 50 вказаного закону. Зокрема за змістом вказаної норми, пенсії відповідно до цього Закону призначаються: б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, в) особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту "б" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Аналіз наведених норм Закону №2262-ХІІ дає суду підстави дійти висновку про те, що пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються з наступного дня після звільнення їх зі служби (але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення), при цьому, пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Згідно матеріалів справи, право на пенсію за вислугу років у позивача виникло з наступного дня після звільнення зі служби (24.12.2019), тобто з 25.12.2019.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 25.12.2019 року.
Суд також відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до вислуги, яка становить 28 років 02 місяці 00 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років з 25 грудня 2019 року, виплативши різницю між розміром нарахованої пенсії за вислугу років та розміром отримуваної пенсії по інвалідності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 30 листопада 2021 року
Суддя Д.Є. Махаринець