Справа 165/3068/21
Провадження 3/165/910/21
05 листопада 2021 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Держпраці у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємець,
за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення №ВЛ 687/645/АВ/П/ПТ від 19 серпня 2021 року вбачається, що в результаті позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи господарську діяльність в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на перехресті пр-ту Перемоги та вул.Небесної Сотні в м.Нововолинську, впродовж серпня 2021 року допустила до роботи працівників без належного оформлення. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. При цьому вважаю за необхідне зазначити, що статтею 268 КУпАП встановлений обов'язок учасника судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи. Крім цього, на офіційному сайті Нововолинського міського суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
ОСОБА_1 було відомо про наявність щодо неї складеного протоколу про адміністративне правопорушення у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, та відомо про те, що справа буде розглядатись Нововолинським міським судом Волинської області, однак остання не цікавилась станом розгляду справи про притягнення її до відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Правопорушення, передбачене ст. 41 КУпАП, не входить до переліку справ, передбачених ч.2 ст.268 КУпАП, розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неодноразові неявки ОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, доведено матеріалами адміністративної справи.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення і дані про особу порушника, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, на підставі ч.3 ст.41 КУпАП,-
постановив:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.
Постанову можна оскаржити до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя підпис М.М. Ушаков