Справа № 161/19491/21
Провадження № 1-кп/161/1206/21
м. Луцьк 01 грудня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580002436 від 08.10.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, фізична особа підприємець, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 08.10.2021 близько 08.05год., в світлу пору доби, керуючи технічно справним спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , з напівпичепом марки «Berger Sapl 24LT» н.з. НОМЕР_2 , рухаючись ним по вул.Карпенка Карого в напрямку вул.Дубнівської зі сторони пр.Соборності в м.Луцьк, зі швидкістю 40 км/год., не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, не дотримавшись безпечної дистанції, порушивши положення правил дорожнього руху п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України, через що не вчасно вжив заходи для зменшення швидкості руху, та як наслідок допустив зіткнення в задню частину автомобіля марки «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався в попутному напрямку попереду та зупинився в крайньому лівому положенні, поблизу буд.68 вул.К.Карого, для здійснення маневру розвороту, після чого автомобіль «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_3 , відкинуло на зустрічну смугу руху, де він зіткнувся з автомобілем марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку по вул.Карпенка Карого зі сторони вул.Дубнівської.
Внаслідок вищевказаних грубих порушень Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_3 , своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив пасажирам автомобіля марки «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_3 , тілесні ушкодження, а саме : ОСОБА_5 у вигляді краєвого перелому латеральної кісточки правої гомілки без зміщення, що згідно висновку судово-медичної експертизи №776 від 15.10.2021, за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби; ОСОБА_8 у вигляді післятравматичного фасциту/запалення фасції м'язу/ поперекової ділянки. Сероми /скупчення тканинної рідини/, що згідно висновку судово-медичної експертизи №817 від 27.10.2021 за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його повного загоєння необхідний час більше 21 доби; ОСОБА_6 у вигляді закритої хребетної травми з переломом суглобового відростка тіла 4-го шийного хребця справа та больовим синдромом; закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, що згідно висновку судово-медичної експертизи №795 від 20.10.2021, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; ОСОБА_7 у вигляді закритої хребетної травми з переломом суглобового відростка тіла 6 шийного хребця з переходом на другу та остистий відросток, крайового перелому тіла 7 шийного хребця справа, закритої черепно-мозкова травма з струсом головного мозку; поверхневої рани тім'яної ділянки голови, що згідно висновку судово-медичної експертизи №774 від 13.10.2021, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, у прямому причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками є грубі порушення водієм ОСОБА_3 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_3 інкримінується вчинення необережних протиправних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесні ушкодження, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно керуючи спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 , з напівпичепом марки «Berger Sapl 24LT» н.з. НОМЕР_2 , допустив порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення в задню частину автомобіля марки «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_3 . У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що збитки потерпілим повністю відшкодував, попросив у них вибачення. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом.
Допитані безпосередньо в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожен зокрема, підтвердили фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, які зазначені в обвинувальному акті. Повідомили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, оскільки останній відшкодував всі збитки, просив вибачення, цікавиться станом здоров'я. Просили суд не застосовувати до обвинуваченого покарання, яке необхідно відбувати реально, та не призначати додаткове покарання.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми необережними протиправними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.
Окрім того, в силу ч.2 ст.66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю беззаперечно визнав свою винуватість, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина, на обліках в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, працює, де також позитивно характеризується.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбаченого санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
При цьому суд не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, з огляду на те, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання у загальносоціальному плані, враховуючи його посткримінальну поведінку, яка спрямована на залагодження своєї провини, позицію потерпілих, які просили не позбавляти останнього права керування транспортним засобом.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Норма матеріального права, а саме ст.75 КК України, не містить заборони її застосування до осіб, котрі вчинили злочин, за який обвинувачується ОСОБА_3 .
Таким чином, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування основного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину, кількість потерпілих, іспитовий строк тривалістю 2 роки 6 місяців, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Судом взято до уваги позицію потерпілих щодо можливості застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням, а тому суд дійшов висновку про можливість досягнення мети виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства за умови контролю за його поведінкою упродовж іспитового строку, адже обвинувачений ОСОБА_3 до вчинення ним даного злочину вів законослухняний спосіб життя, що підтверджується відсутністю даних про притягнення його до кримінальної відповідальності, працює, одружений та у нього на утриманні перебуває малолітня дитина. Стороною обвинувачення не надано суду жодних відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_3 до вчинення злочину мав девіантну поведінку.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2021 на майно, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
-спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «Renault Premium», н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_5 , з напівпичепом марки «Berger Sapl 24LT», н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_6 , залишити за належністю ОСОБА_3 ;
-автомобіль «Volkswagen Transporter» н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_7 , залишити за належністю ОСОБА_10 ;
-автомобіль «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_4 , залишити за належністю ОСОБА_11 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий