Справа № 159/5275/21
Провадження № 3/159/2852/21
30 листопада 2021 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи інвалідності,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
14 вересня 2021 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №629503 від 01.09.2021 ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він, 01 вересня 2021 року о 14 годинці, перебуваючи в громадському місці, а саме біля будинку №12 в смт. Голоби Ковельського району, виражався нецензурними словами в адресу сусідки ОСОБА_2 , всиловлював словесні погрози, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні 05.10.2021 ОСОБА_3 надав усні пояснення, пояснив, що сім'я ОСОБА_2 віднедавна проживає у другій половині будинку, тобто по сусідству, однак добросусідські відносини між ними не склались. Подвір'я будинку знаходиться у спільному користуванні. Між ними часто виникають конфлікти з приводу побутових питань. 01.09.2021 він випадково зустрів сусідку біля залізничної станції (за 100-150 метрів від його будинку) і між ними виник скандал. Вказав, що він висловив до ОСОБА_4 претензії з приводу того, що вона безпричинно чіпляється до його дружини. Остання не вибираючи висловів почала ображати його та його дружину. Він не промовчав у відповідь, свідків події не було. В результаті ОСОБА_2 викликала працівників поліції. Категорично заперечив факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. Вказав, що між їх сім'ями тривалий час існують неприязні відносини.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання на виклик суду не прибула, в телефонному режимі повідомила, що на даний час перебуває на останніх місяцях вагітності, через стан здоров'я не має можливості з'явитись в судове засідання. Підтвердила обставини, викладені в її заяві та поясненнях від 01.09.2021. Вказала, що конфлікт мав місце 01.09.2021 відбувався біля їх будинку, підтвердила існування між ними неприязних відносин.
Заслухавши пояснення особи, потерпілої, вивчивши матеріали справи, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 280 Кодексу завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Диспозиція статті 173 Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
При кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні уставлених правил співжиття.
Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умислом на порушення саме громадського порядку і спокою громадян.
Мотиви такої поведінки можуть бути різні, для хуліганства поєднує їх те, що дії особи позбавлені будь-якої необхідності, постають із бажання особи показати свою зверхність, самолюбство, неповагу до інших, байдуже ставлення до правил і норм поведінки.
Якщо дії особи зумовлені особистими неприязними відносинами, то вони спрямовані на порушення прав сааме потерпілої особи, а не на порушення громадського порядку.
Як хуліганство зазначені дії можуть кваліфікуватись лише тоді, коли вони супроводжувались очевидним порушенням також громадського порядку.
Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак дрібного хуліганства.
В даному випадку мав місце конфлікт на грунті особистих неприязних відносин між сусідами.
Попри це, ні у протоколі ні у матеріалах справи немає відомостей та обов'язкових письмових пояснень свідків (очевидців події), які б підтвердили факт нецензурної лайки та погроз зі сторони ОСОБА_3 в адресу ОСОБА_2 . Про відсутність свідків події у своїх вільних поясненнях вказав і сам ОСОБА_3 .
З матеріалів справи також вбачається, що інші особи в даному конфлікті не приймали участі, відтак, громадський порядок та спокій інших громадян не був порушений.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в частині другій п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
При цьому, статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.
Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,
постановила:
Провадження у справі № 159/5275/21 (провадження № 3/159/2852/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова