Справа № 158/1350/21
Провадження № 2-др/158/12/21
01 грудня 2021 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.
секретаря - Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці заяву позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення з розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом.
Рішенням Ківерцівського районного суду від 15.11.2021 позовні вимоги задоволені повністю. До проведення дебатів у даній справі представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Сорокопудом Миколою Олександровичем було заявлено клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, підтвердження яких ним надається до вказаного клопотання, якими підтверджується надання правової допомоги у загальному розмірі 7000 грн. та оцінку вартості спірного майна у розмірі 8700 грн.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник Сорокопуд М.О. не з'явилися, згідно з поданою заявою просили проводити розгляд справи у їх відсутності, заявлені ними вимоги просили задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилась.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15.11.2021 позовні вимоги задоволено повністю: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виділено ОСОБА_1 в натурі: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га кадастровий номер №0721882700:05:000:1475, розташовану на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2000 року випуску; ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2002 року випуску; автомобіль марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2011 року випуску, загальною вартість якого становить 1441342 грн., а також стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості майна в сумі 96346 (дев'яносто шість тисяч триста сорок шість) грн., та судові витрати у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. у вигляді сплаченого судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Сорокопуда М.О. враховується пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення.
Тому суд, враховуючи, що на підтвердження понесених судових витрат позивачем наданою копію договору про надання правової допомоги адвокатом від 15.05.2018, в силу п.п. 4.1 та 4.2 якого Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 календарних місяців та після закінчення строку дії Договору він пролонгації не підлягає. Водночас надано Додатковий договір про надання правової допомоги адвокатом від 15.05.2018, який було укладено 01.12.2019 (тобто вже після закінчення дії основного договору), строк виконання підготовки матеріалів справ, оформлення та подання позовної заяви виконано 16.07.2022, хоча даний позов було подано до суду 17.05.2021, а згідно із п. 4 Додаткового договору він є невід'ємною частино Договору про надання правової допомоги від 15.05.20218, квитанція до прибуткового касового ордеру від 16.11.2021 на суму 7000 грн. Таким чином, витрати на правову допомогу належним чином позивачем не підтверджені, тому в задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги до задоволення не підлягають.
Водночас витрати, які пов'язані з оплатою вартості проведення оцінки спірного спадкового майна належним чином підтверджені, тому підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із оплатою вартості проведення спірного майна у розмірі 8700 (вісім тисяч сімсот) гривень.
В іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич