Справа № 420/23463/21
01 грудня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Одеської митниці про:
визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації №UA500500/2020/204797, оформленої 21.01.2020 року;
зобов'язання Одеської митниці внести зміни до митної декларації №UA500500/2020/204797, оформленої 21.01.2020 року;
стягнення з Одеської митниці моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1530/20 від 20.07.2020 року (суддя Левчук О.А.).
Зокрема, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1530/20 від 20.07.2020 року, визнано протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Сhevrolet Volt, за поданою митною декларацією № UA500500/2020/204278 від 20.01.2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500500/2020/00133 від 20.01.2020 року.
У свою чергу, як зазначив ОСОБА_1 у тексті позовної заяви, Одеська митниця відмовила у проведенні коригування митної декларації з посиланням на той факт, що рішення про визначення коду товару рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1530/20 від 20.07.2020 року - не скасовано.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на заявлені позовні вимоги, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 звертався до Одеської митниці з заявою про внесення коригування до митної декларації саме на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а тому, відмова митного органу являється підставою для звернення до суду у порядку статей 382 та 383 КАС України, а не для пред'явлення нового позову.
Приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням рішення суду, може бути підставою для звернення до суду у порядку встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не підставою для подання нового позову.
Дана правова позиція повністю узгоджується з рішенням Вищого адміністративного суду України по справі №2а/489/296/13 від 13.03.2014 року, №806/2143/15 від 20 лютого 2019 року та №620/1718/20 від 30 вересня 2020 року
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, позивачеві належить зазначити, що вказана позовна заява подана у зв'язку з порушенням прав позивача та позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Суд звертає увагу, що зміст позовних вимог впливає на вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Крім того, суд зауважує, що аркуш коригування митної декларації заповнюється та оформлюється митним органом у разі: - необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Однак, у тесті позовної заяви, у порушення пункту 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, відсутнє обґрунтування, з посиланнями на норми чинного законодавства, необхідності внесення виправлень до митної декларації №UA500500/2020/204797, оформленої 21.01.2020 року.
Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270,00 гривень.
ОСОБА_1 заявлено наразі три позовні вимоги (дві немайного характеру (одна основна та одна похідна) та одну майнового характеру (сума позову 5000,00 гривень), проте у якості доказів сплати судового збору надано квитанцію лише на 908,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень, а докази такої доплати надати до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, доказів доплати судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду.
Керуючись статтями 2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лин 21-А, код 44005631) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею у порядку статті 256 КАС України та відповідно до статті 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Ярослава БАЛАН