Рішення від 30.11.2021 по справі 420/7651/21

Справа № 420/7651/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 1266-VIII від 22.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам: 1.31 ОСОБА_1 ;

- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,48 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104.

Ухвалою суду від 17.05.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 15.03.2021 року позивач подав до Куяльницької сільської ради звернення, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства (ОСГ) у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок реформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на і публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01.001:0315, а також, за рахунок реформованих, земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, Зона: 01, Квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий помер 5122980800:01:001:0104;

- право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим і призначенням не використано;

- також позивачем надано згоду на обробку своїх персональних даних;

- до заяви додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту, ідентифікаційного коду;

- 22.04.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула звернення позивача та прийняла рішення від 22.04.2021 року № 1266-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в якому пунктом 1. Відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку наступних громадян: 1.31. ОСОБА_1 ;

- вказане рішення про відмову надати дозвіл протиправне, а викладені в ньому підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив надати дозвіл у зв'язку з невідповідністю місця розташування вимогам законів, нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів;

- рішення не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при прийнятті його, не вказав посилання на відповідну норму законодавчого акту, окрім цитування загальної норми Земельного кодексу;

- земельні ділянки мають відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, тобто відповідають вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України. Про це свідчить інформація, яку надав відповідач;

- Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 року № 45, та наказу Держгеокадастру в Одеській області від 11.12.2018 року № 15-7954/13-18СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 року, передало Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області у комунальну власність 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га, згідно з актом приймання-передачі, зокрема і земельні ділянки кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області;

- 15.03.2021 року за вих. № 02-29/74із відповідач повідомив, що земельні ділянки кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, та 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, згідно актів прийому-передачі передані та зареєстровані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, вони не включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, та за їх рахунок не надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

- на запит про надання повного переліку земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області станом на 10.03.2021 року, за рахунок яких громадяни можуть отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, та дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, відповідач надав листа від 09.03.2021 року за вих. № 02-29/70із, в якому повідомив, що отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства можна на всі інші земельні ділянки комунальної власності, які не включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на території Куяльницької об'єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами згідно рішення № 486-VIII від 25.02.2021 року «Про внесення змін до рішення Куяльницької сільської ради від 34.02.2019 року №1679- VII «Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Куяльницької об'єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами». До вказаного рішення відповідач надав Додаток 1;

- у вказаному додатку земельні ділянки які мають кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, та 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га були відсутні;

- за довідкою відділу у Подільському районі Держгеокадастру в Одеської області, яка міститься у листі від 19.03.2021 року № 6/378-21 несформовані земельні ділянки, які позначені на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, за межами с. Коси Слобідка належали колишньому Колективному сільськогосподарському підприємству (КСЛ) «Косівське» Подільського району, що припинено. Земельна ділянка КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, яка знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, належала колишньому КСП «Прогрес» Подільського району, що припинено. Категорія земель - сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля. Вказані земельні ділянки перейшли у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області згідно глави 2 та 3 Земельного Кодексу України, Закону України від 05.12.2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»;

- як зазначалось оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при його винесенні, крім цитування норми Земельного кодексу;

- Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області не довела до громадян інформацію про вільні земельні ділянки на території Подільського району, на які можна отримати дозвіл, чим порушуються права громадян і позивача. Дії відповідача направлені на те, щоб відмовити позивачу в наданні дозволу;

- передбачаючи, що відповідачем може бути штучно створена така ситуація, та в зв'язку з відсутністю офіційної інформації Куяльницької сільської ради про правові акти, якими встановлюється перелік та ідентифікація земельних ділянок, на які можуть бути видані громадянам України вказані вище дозволи, позивач в своєму зверненні зазначив: якщо вказана ділянка з якихось причин не відповідає вимогам для відведення, просить запропонувати свій варіант, який би влаштував обидві сторони. Але відповідач цього не виконав;

- з огляду на наведені обставини, відмова Куяльницької сільської ради Подільською району Одеської області у наданні позивачу дозволу, яка викладена у п. 1 рішення від 22.04.2021 року № 1266 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», противоправна;

- натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень;

- зобов'язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи;

- дійсно, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання ухвалити рішення;

- однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов'язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав;

- частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним;

- зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом;

- адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд;

- таким чином, викладена у рішенні Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.04.2021 року № 1266 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», відмова надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, має бути визнана судом протиправною, оскільки вона надана з порушенням ст. 40 Конституції України, ст.ст. 1, 15 Закону № 393/96-ВР, ст. 26 Закону № 280/97-ВР, ст. 118 ЗК України;

- для того, щоб застосувати ефективний засіб захисту та поновлення законних прав позивача, суд має винести рішення, яким зобов'язати відповідача надати вказаний дозвіл позивачу. Протилежний підхід суду перечитиме принципу верховенства права і приведе до того, що заяви позивача Куяльницька сільрада буде розглядати до безкінечності. Для ефективного засобу припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права суд має всі підстави;

- зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення, результат буде той же, оскільки дії відповідача свідчать про відсутність у нього наміру прийняти обґрунтоване за законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду;

- Верховний Суд у постанові № 812/1313/18 від 30.04.2020 року, розглядаючи аналогічний позов, зобов'язав відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га. Суд зробив правовий висновок: « 55. З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд вже розглядав справи № 812/1312/18 та № 140/1992/18 з подібними правовідносинами (повторна відмова у наданні дозволу без урахування висновків постанови суду) і у постановах від 16.05.2019 та 06.08.2019 відповідно, дійшов висновку, що повторна відмова у формі листа з підстав, не визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України свідчать про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду. Оскільки процес надання позивачу відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, який на виконання судового рішення в іншій справі повторно допустив аналогічні порушення прав позивача, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області падати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою. 57. Не зважаючи на обов'язок врахувати висновки суду, наведені у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі № 812/1557/17, відповідач в межах даної справи протиправно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки. Такі дії свідчать про відсутність у відповідача наміру прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, з урахуванням позиції суду, викладеної у справі №812/1557/17. За таких обставин зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача повторно не захистить порушені права ефективно». Оскільки надання позивачу відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав є повторним і може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме зобов'язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати позивачу дозвіл;

- в Куяльницької сільської раді запроваджена стала практика невиконання рішень Одеського окружного адміністративного суду. Рішення, які приймає відповідач на виконання рішення суду, свідчить про те, що не виконання рішень суду є його принциповою позицією: «Для мене закон не писаний». Системні протиправні дії відповідача свідчать про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду, якщо воно буде винесено на користь позивача, не буде виконано;

- так, 05.11.2020 року Куяльницька сільська рада розглянула 21 рішення Одеського окружного адміністративного суду, якими зобов'язано відповідача розглянути звернення позивачів згідно висновків суду та надати позивачам відповідні дозволи;

- не дивлячись на це, 05.11.2020 року Куяльницька сільська рада по всім рішенням суду, без виключення, винесла рішення № 6772-VII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства». Це рішення було погоджено та підписано головною Куяльницької сільської ради ОСОБА_2 ;

- аналогічне рішення було прийнято відповідачем 09.12.2020 року, яким він відмовився виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду про надання громадянам дозволу;

- відповідач не виконував законні вимоги Подільського управління виконавчої служби і, лише подача виконавчою службою заяви до органу досудового розслідування про вчинення відповідачем кримінального правопорушення у вигляді невиконання рішення суду, змусило розглянути звернення і надати дозвіл;

- враховуючи що позивач при зверненні до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подав всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України, рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню;

- крім того, відповідач не був позбавлений можливості при належному розгляду клопотання позивача розглянути питання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею лише 2 га, за рахунок конкретної земельної ділянки, а в іншій частині в задоволення його заяви відмовити;

- позивач просив відповідача надати один дозвіл на розробку проекту землеустрою, однак зазначив декілька різних бажаних земельних ділянок, надаючи відповідачу можливість вибору серед них, що не заборонено ст. 118 ЗКУ;

- Куяльницька сільська рада недобросовісно веде себе з більшою громадян, які намагаються отримати земельні ділянки на ОСГ та звертаються за дозволами;

- такі дозволи отримують лише громадяни, які так, чи інакше, представляють певний інтерес для Куяльницької сільської ради. Це, як правило, депутати Куяльницької сільської ради, керівники та працівники апарату Куяльницької сільської ради, їх родичі, друзі та наближені особи. Також в цей список входять громадяни, на яких, за домовленістю, оформляється земельна ділянка, яка потім викупається у них задешево через певні схеми. Інші громадяни не отримують дозволи та змушені звертатися до суду про захист своїх прав;

- за довідкою Куяльницької ОТГ від 09.06.2021 року № 02-29/138із, із числа персонального складу та депутатів Куяльницької ОТГ надано 59 дозволів. І це не рахуючи їх родичів, та близьких;

- поки громадянин звертається до суду і проходить тривалий шлях судового розгляду справи, Куяльницька сільська рада оформляє вибрану ними земельну ділянку на інших громадян, або включає її до переліку земельних ділянок, які виставляються на торги. У заявників не залишається ніяких шансів отримати вибрану земельну ділянку, заявники змушені повторно звертатися до Куяльницької сільської ради та надавати іншу земельну ділянку. І так по колу;

- щоб уникнути цього, позивач ретельно підібрав декілька земельних ділянок різної категорій (сформовані та несформовані) із комунальної власності Куяльницької сільської ради, які не підпадають під заборони, передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. За рахунок цих земельних ділянок не були надані дозволи іншим громадянам, та, на час подачі звернення, вони не включені до переліку земельних ділянок які виставлені на земельні торги;

- позивач просив відповідача надати один дозвіл на розробку проекту землеустрою, однак зазначив декілька різних бажаних земельних ділянок, що не заборонено ч. 7 ст. 118 ЗКУ, надаючи відповідачу можливість вибору.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- позивач надає графічні матеріали у декількох копіях, декількох місцях, та на різних кадастрових номерах, без позначення, місця розташування однієї земельної ділянки. Сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки, а тільки надає дозвіл на земельну ділянку, зазначену в клопотанні. Як вбачається з Земельного кодексу: «додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки», мається на увазі однієї, а в свою чергу позивач надає іх декілька. Тому в даному клопотанні було відмовлено у законний спосіб;

- не зрозуміло, яким чином листи адресовані ОСОБА_3 мають відношення до вирішення справи по суті. Він не є стороною поданій справі, дані докази не мають ніякого відношення до даної справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач звернувся до відповідача електронною поштою із заявою від 15.03.2021 року (а.с.7, 12), в якій:

- просив надати дозвіл на виготовлений технічної документації із землеустрою щодо поділу за об'єднання земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га (далі - дозволи) у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України (далі - дозвіл 1), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільською району Одеської області, або за рахунок реформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок реформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104;

- зазначив, що право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використано;

- зазначив, що якщо надати дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв'язку з тим, що вони виставлені на земельні торги, або у зв'язку надання дозволу іншим громадянам, то прошу запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради та за її рахунок надати дозвіл.

Додатками до даної заяви зазначено:

- копія паспорту та ІПН;

- графічні матеріали із офіційної карги Держгеокадастру земельних ділянок кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га несформовані земельні ділянки позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, та за КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315.

22 квітня 2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, керуючись статтями ст. 12, 118 пункт 7, 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частики 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 рову № 2498-VІІІ та враховуючи висновки і рекомендації постійної комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території; будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, прийняла рішення «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» № 1266-VІІІ (а.с.13-15), пунктом 1 якого вирішено:

- відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної пласкості для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам, зокрема, 1.31 та 1.58. ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із п. 1 (1.31) рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 1266-VIII від 22.04.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.10-11, 16-19, 27-30, 53):

- викопіювання з публічної кадастрової карти України;

- листа Куяльницької сільської ради від 04.03.2021 року № 02-29/51із на запит ОСОБА_3 від 01.03.2021 року;

- запиту ОСОБА_3 № 05/2 від 05.03.2021 року, адресованого Куяльницькому сільському голові ОСОБА_2 ;

- рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 104-VIII від 09.12.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» наступним громадянам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

- лист «Про надання інформації» ОСОБА_3 . Відділу у Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 6/378-21 від 19.03.2021 року;

- листа Куяльницької сільської ради від 09.03.2021 року № 02-29/70із на запит ОСОБА_3 від 02.03.2021 року;

- рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 486-VIII від 25.02.2021 р. «Про внесення змін до рішення від 14.02.2019 р. № 1679-VII «Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Куяльницької об'єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами» з додатком 1;

- листа Куяльницької сільської ради від 15.03.2021 року № 02-29/74із на запит ОСОБА_3 від 09.03.2021 року;

- листа Куяльницької сільської ради від 09.06.2021 року № 02-29/138із щодо повторного розгляду запиту ОСОБА_3 від 16.02.2021 року

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 ЗК України, відповідно до ч. 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Приписами ч. 1 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень.

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 118 ЗК України відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - надається мотивована.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зміст спірного рішення в оскарженій частині, як індивідуального акту, що породжує для позивача права і обов'язки, має відповідати вимогам статті 2 КАС України.

При цьому, обґрунтованість в силу статті 2 Кодексу, є однією з обов'язкових ознак рішення, дії та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з положень даної статті, обов'язковим при прийнятті відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду поданого клопотання є його обґрунтованість, вмотивованість.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача електронною поштою із заявою від 15.03.2021 року, в якій, зокрема:

- просив надати дозвіл на виготовлений технічної документації із землеустрою щодо поділу за об'єднання земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га (далі - дозволи) у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України (далі - дозвіл 1), за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільською району Одеської області, або за рахунок реформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок реформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104;

- зазначив, що якщо надати дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв'язку з тим, що вони виставлені на земельні торги, або у зв'язку надання дозволу іншим громадянам, то прошу запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради та за її рахунок надати дозвіл.

Додатками до даної заяви зазначено:

- копія паспорту та ІПН;

- графічні матеріали із офіційної карги Держгеокадастру земельних ділянок кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га несформовані земельні ділянки позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, та за КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315.

22 квітня 2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, керуючись статтями ст. 12, 118 пункт 7, 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частики 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 рову № 2498-VІІІ та враховуючи висновки і рекомендації постійної комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території; будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, прийняла рішення «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» № 1266-VІІІ, пунктом 1 якого вирішено:

- відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної пласкості для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, наступним громадянам, зокрема, 1.31 та 1.58. ОСОБА_1 .

Виходячи зі змісту ч. 7 ст. 118 ЗК України, приписами Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:

- законів,

- прийнятих відповідно до них:

- нормативно-правових актів,

- генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації,

- схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,

- проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,

затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: від 23 січня 2020 року у справі № 0840/2979/18 (адміністративне провадження № К/9901/68110/18).

Проте, по-перше, в оскарженому рішенні фактично наведений лише зміст ч. 7 ст. 118 ЗК України щодо підстав для відмови у наданні дозволу та взагалі не конкретизовано, яким саме вимогам яких саме законів, та яким саме прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідачем встановлена невідповідність місця розташування об'єкта.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому, суд також звертає увагу відповідача на те, що п. 1 оскаржуваного рішення відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства двом особам за ПІБ: ОСОБА_1 , а саме підпунктами 1.31 та 1.58, без жодної додаткової ідентифікації зазначених осіб.

По-друге, посилання відповідача, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, зокрема на те, що: надано графічні матеріали у декількох копіях, декількох місцях, та на різних кадастрових номерах, без позначення, місця розташування однієї земельної ділянки; сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки, а тільки надає дозвіл на земельну ділянку зазначену в клопотанні, - не відповідає вичерпному переліку підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а також змісту оскаржуваного рішення щодо підстав його прийняття, яке прийнято лише та виключно у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Жодних доводів/зауважень до форми та змісту поданої позивачем заяви, доданих до не додатків, в тому числі до їх змісту, кількості тощо, в оскаржуваному рішенні не зазначено.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18) та від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо.

При цьому, суд зазначає, що юридичне (правове) значення першої стадії земельно-правової процедури під час звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, як і наступних етапів вказаної процедури, полягає в тому, що з отриманням такого дозволу у особи виникає обґрунтоване сподівання, що у разі проходження нею усіх визначених законом стадій цієї процедури (розробки, погодження і затвердження проекту землеустрою) бажана земельна ділянка, за умови дотримання цією особою усіх приписів закону, буде їй надана у власність або користування, а тому у особи після отримання дозволу щодо певної земельної ділянки виникає легітимний інтерес, який може буди захищений в судовому порядку.

Відзив на позовну заяву також не містить жодного конкретного доводу та у ньому не надано оцінку / не проаналізовано враховані відповідачем фактичні обставини, з яких останнім в оскаржуваному рішенні здійснено висновки про невідповідність місця розташування заявлених позивачем об'єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на виконання вимог абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, та ухвали суду про відкриття провадження у справі в частині витребуваних у відповідача належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав правомірності рішення в оскарженій частині, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, та в разі ненадання витребуваних документів - письмових пояснень про причини їх ненадання, - жодних документів відповідачем, в тому числі: висновків і рекомендацій постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території; будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою; генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, - на які йде посилання в рішенні, як на підстави його прийняття в оскаржуваній частині, відповідачем суду не надано, пояснення про причини їх ненадання ні у відзиві, ні окремо не наведені.

Отже, наведена підстава прийняття рішення в оскаржуваній частині - є необґрунтованою фактичними підставами та недоведеною.

Разом з тим, судом також враховано, що згідно зі змістом позовної заяви щодо обґрунтування основної вимоги та змісту похідної вимоги позову зобов'язального характеру, рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 15.03.2021 року в частині заяви про надання дозволу на виготовлений технічної документації із землеустрою щодо поділу за об'єднання земельної ділянки не є предметом позову (спору), відповідно не входять до предмету доказування (дослідження, встановлення, тощо) у цій справі.

Також, щодо заяви позивача від 15.03.2021 року в частині зазначення позивачем, що якщо надати дозвіл за рахунок вказаних земельних ділянок неможливо у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, або у зв'язку з тим, що вони виставлені на земельні торги, або у зв'язку надання дозволу іншим громадянам, то прошу запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради та за її рахунок надати дозвіл, - слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, позивачем не наведено жодних підстав (фактичних і юридичних) щодо обґрунтування наявності у відповідача обов'язку діяти у зазначений позивачем спосіб у спірних правовідносинах.

Щодо похідної позовної вимоги: зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,48 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га., за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також, за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, - слід зазначити таке.

Виходячи з встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків суду, зокрема про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення (зокрема, необґрунтованість конкретними фактичними обставинами-підставами тощо), що об'єктивно унеможливлює дослідження, встановлення та здійснення судом висновків щодо відповідності фактичних підстав юридичним підставам прийняття відповідачем рішення в оскарженій частині тощо, суд вважає, що похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, як спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

За наведених обставин, суд також не бере до уваги посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.04.2020 року у справі № 812/1313/18, оскільки вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за заявою позивача повторно згідно з рішенням суду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного наказу, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- п. 1 рішення від 22.04.2021 року № 1266-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в якому пунктом 1. Відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, в частині щодо позивача, прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, отже основана вимога позивача - підлягає задоволенню.

- виходячи з встановлених судом обставин щодо підстав (фактичних і юридичних) прийняття рішення в оскарженій частині та здійснених на їх підставі висновків щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості рішення, висновків суду про визнання його протиправним та скасування, на підставі ч. 2 ст. 9 та абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, права та інтереси позивача підлягають захисту в даному випадку шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.03.2021 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 07.05.2021 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 908,00 грн. (а.с.26)

Виходячи з того, що судом задоволена одна самостійна та одна похідна від неї вимога немайнового характеру, в іншій ніж заявлено позивачем спосіб, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

В прохальній частині позову та в окремій заяві, доданій до позову, про стягнення судових витрат з відповідача, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. за надання правничої допомоги.

Представником позивача на доведення понесених судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу, надано копії (а.с.20-25):

- договору про подання професійної правничої допомоги від 09.03.2021 року, укладеного, між позивачем, як Замовником, та Адвокатом - Опалько Олегом Миколайовичем, про таке, зокрема:

1. Предмет договору

1.1. Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник збов'язаний оплати замовлення у порядок та строки, обумовлені Сторонами.

1.2. Адвокат, відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема, у цивільних, господарських і адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє інтереси Замовника в судах..., подає заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняє інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника.

3. Ціна договору

3.1. За правовому допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розрахунку 50 % прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет» за одну годину роботу адвоката на час розрахунку;

- додатку-1 до договору про надання правової допомоги від 09.03.2021 року, з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги по адміністративному позов, згідно з яким всього надано та планується надати послуги на суму 5000 грн.;

- акту виконаних робіт від 07.05.2021 року про надання правової допомоги на суму 5000,00 грн., згідно з яким адвокат надав, а клієнт отримав послуги на правову допомогу:

- виїзд до м. Подільськ, зустріч, надання консультації заявнику, узгодження правової позиції, 1 год., - 1000 грн.;

- підготував заяву до Куяльницької ОТГ, 1 год., - 1000 грн.;

- вивчив рішення Куяльницької ОТГ про відмову в наданні дозволу на виготовлення технічної документації, зібрав докази, підготував позов до Одеського окружного адміністративного суду, 2 год., - 2000 грн.;

- приїзд в м. Подільськ на зустріч з замовником, підготовка акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, консультації клієнта, 1 год., - 1000 грн.

- квитанції Одеської обласної колегії адвокатів № б/н від 07.05.2021 року від ОСОБА_1 адвокату Опалько О.М. на суму 5000 грн.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, вхід. № 32257/21 від 18.06.2021 року, в якому зазначено, зокрема:

- згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

- відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 р. по справі № 922/2685/19;

- справи, подані до Одеського окружного адміністративного суду, є ідентичними справам 420/8636/20, 420/9177/20, 420/8637/20, 420/7648/20, 420/7648/20, 420/8633/20, 420/7655/20, 420/8630/20, 420/8634/20, 420/8631/20, 420/8635/20 та багато інших. До даних адміністративних справ надаються одні і ті ж копії документів, один і той самий адміністративний позов. Тому сума витрат на правничу правову допомогу є значно завищеною;

- покладення судових витрат на відповідача є неправильним і несправедливим, відшкодування відповідачем витрат можливе в розмірі 500 грн.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому суд звертає увагу позивача та його представника, що виконані адвокатом роботи (надані послуги), а саме: виїзд до м. Подільськ, зустріч, надання консультації заявнику, узодженя правової позиції (1000 грн.); підготував заяву до Куяльницької ОТГ (1000 грн.); приїзд в м. Подільськ на зустріч з замовником, підготовка акту виконаних робіт, заяви про відшкодування судових витрат, консультації клієнта (1000 грн.) - не є витратами саме на професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, у розумінні КАС України (ч. 3 ст. 134).

Разом з тим, вимог/заяв про стягнення з відповідача інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, передбачених ч. 3 ст. 132 КАС України позивачем не заявлено/не подано.

Отже, з урахуванням встановленого, а також: складності справи, яка відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 4, 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності; обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача тощо, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 року) до 31 грудня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 258, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: с. Ліпецьке, Подільський район, Одеська область, 66352; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Куяльницька, 26 А, с. Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350; ідентифікаційний код юридичної особи: 04379835) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22 квітня 2021 року № 1266-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в частині стосовно ОСОБА_1 .

Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) та 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова