Справа № 420/9217/21
30 листопада 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення (декларації), скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому позивач просить:
припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082171493136 від 29.05.2017 року на «Реконструкцію нежитлового приміщення під квартири з приміщеннями торгівлі на 1-му поверсі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_3 , яке подане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД 101210126934 від 28.01.2021 року на «Реконструкцію нежитлового приміщення під квартири з приміщеннями торгівлі на 1-му поверсі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані» за адресою: АДРЕСА_3 , яке подане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою Управління 02.03.2021 року із залученням представників Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради здійснено комісійне обстеження об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно інформації Департаменту комунальної власності, 16.09.2020 року Одеською міською радою прийнято рішення № 6646-VII «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1400 га за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), вид використання - для будівництва і обслуговування офісного-торгового комплексу». Розроблений та погоджений у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 та гр.. ОСОБА_2 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не надходив.
Відповідно до даних містобудівного кадастру Одеської міської ради, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за зверненням гр.. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видано містобудівні умови та обмеження № 01-07/79 від 20.07.2017 року для реконструкції нежитлових приміщень з надбудовою другого та третього поверхів для розміщення офісного-торгового комплексу, без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час обстеження вказаної будівлі встановлено, за вказаною адресою розташована закінчена будівництвом будівля, роботи не виконуються, будівельники та будівельна техніка відсутні. Також встановлено, що будівля не відповідає виданим містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки в частині поверховості. В містобудівних умовах зазначено, що гранично допустима висота будівлі 3 поверхи, висота до 13,0 метрів. А за фактом обстеження встановлено наявність 5 поверхів.
В ході обстеження зафіксовано, що вищевказана будівля не відповідає виданим містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки в частині поверховості.
Відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності встановлено, що Управлінням зареєстровано декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 082171493136 вiд 29.05.2017 року на реконструкцію нежилого приміщення під квартири з приміщеннями торгiвлi на 1-му поверсі без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_3 , подане замовником будівництва ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідно до вказаної декларації кількість поверхів 4, загальна площа 2345,4 кв.м.
За інформацією Управлінням архітектури та містобудування ОМР, зазначені містобудівні умови та обмеження не видавались, тому це додатково підпадає під зазначення недостовірних даних.
Також, відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності встановлено, що Управлінням зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) за № ОД101210126934 від 28.01.2021 року, яка подана відповідачем. Відповідно до вказаної декларації кількість поверхів 4 + мансарда + підвал, загальна площа 2500 кв.м.
Управління стверджує, що відповідачами внесені недостовірні відомості, наведені у вищевказаних дозвільних документах, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він будується без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, у зв'язку з виявленням факту подання відповідачами недостовірних даних у вищевказаних деклараціях, позивач вважає за необхідно просити суд припинити право на виконання будівельних робіт, набутих на підставі поданих повідомлень № ОД 082171493136 від 29.05.2017 року та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 101210126934 від 28.01.2021 року.
Ухвалою суду від 07.06.2021 року позовну заяву залишено без руху.
14.07.2021 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в спрощеному порядку без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
31.08.2021 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Нікішева О.В. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у зв'язку з наявністю у ОСОБА_2 наміру клопотати перед судом про витребування додаткових доказів, виклик свідків та призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 15.09.2021 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 05.10.2021 року.
05 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача - Хлистуна Р.В. про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
У судове засідання 05.10.2021 року сторони не з'явились. Ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання, вирішено відкласти підготовче судове засідання та призначити наступне на 18.10.2021 року.
У судове засідання 18.10.2021 року сторони не з'явились. Ухвалою суду, занесеної до протоколу засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2021 року.
02 листопада 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікішева О.В., про розгляд справи в письмовому провадженні.
У судове засідання 02.11.2021 року сторони не з'явились. Ухвалою суду, занесеної до протоколу засідання, вирішено продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження.
04 листопада 2021 року до суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_1 на позовну заяву Управління ДАБК Одеської міської ради. В поданому відзиві ОСОБА_1 просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позову з огляду на наступне.
Під час видачі 29.05.2017 року відповідачам декларації про початок виконання будівельних робіт об'єкта будівництва, щодо проектування та будівництва якого відповідачами 20.04.2017 року були отримані містобудівні умови та обмеження, декларація позивачем не поверталась на доопрацювання та позивач не відмовляв в її реєстрації, зокрема з причини невідповідності наведених у ній відомостей - відомостям вказаних вище містобудівних умов та обмежень.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач наділений правом звертатися до суду з позовами про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого виключно на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а не на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт.
Вказана декларація про початок будівельних робіт була видана відповідачам в 2017 році, в той час як правом на оскарження в суді повідомлень про початок виконання будівельних робіт та/або декларацій про готовність об'єктів до експлуатації виникло у позивача на підставі Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від 01.12.2019 року, а отже використання норм вказаного закону відносно відповідачів суперечить ст.. 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі.
Крім того, позивачем не проводились планові та позапланові перевірки об'єкта будівництва відповідачів, що свідчить про відсутність у нього належних, допустимих та достовірних доказів вчинення відповідачами порушень містобудівного законодавства.
Позивачем не доведено, що відповідачі не виконали вимоги виданих ним 20.04.2017 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень №01-07/79 в частині недотримання вимог «гранично допустимої висоти будівель» шляхом проектування і будівництво відповідачами на їх підставі об'єкту висотою заввишки 13 метрів. Тобто, позивачем по справі не доведено, що задекларований в декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082171493136 від 29.05.2017 року та декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД101210126934 від 28.01.2021 року об'єкт будівництва своїми за показниками має висоту більше 13 метрів, так само як і ним не було додано до позову належних доказів того, що збудований та введений на підставі вказаних декларацій об'єкт будівництва висотою заввишки 13 метрів.
Перед тим як внести до Реєстру будівельної діяльності відомості про вказану вище декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 28.01.2021 року, позивач мав порівняти зазначеній у неї відомості з іншими відомостями такого реєстру, зокрема з наявними там відомостями про декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29.05.2017 року та виявлення позивачем в автоматичному порядку розбіжностей між відомостями вказаних вище декларацій мали неминуче стати підставою для повернення позивачем на доопрацювання чи відмові у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. З наведеного впливає, що сам по собі факт внесення позивачем у Реєстр будівельної діяльності відомостей про реєстрацію ним декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 28.01.2021 року № OД 101210126934 свідчить про відсутність таких розбіжностей між її відомостями декларацією про початок виконання будівельних робіт № ОД 082171493136 від 29.05.2017 року, які би давали підстави вважати, що відомості декларації про готовність є недостовірними, що спростовує протилежні доводи позивача.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що станом на дату звернення позивачем до суду будівельні роботи закінчені та на об'єкт будівництва зареєстроване право власності. З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації також вичерпала свою дію, внаслідок чого по цій справі відсутній предмет спору.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.
20 квітня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради були видані Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 , для реконструкції нежитлових приміщень з надбудовою другого та третього поверхів для розміщення офісно-торгового комплексу, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані. Пунктом 5 вказаних Містобудівних умов забудови земельної ділянки встановлено, що документ підтверджуючий право власності або користування земельною ділянкою не потрібен, згідно п.2.3 Порядку надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст: договір купівлі-продажу від 10.04.2015 року на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 501,7 кв.м. на гр.. ОСОБА_2 , та на гр.. ОСОБА_1 в рівних частинах, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 617344351101.
Площа земельної ділянки: в межах існуючої будівлі (пункт 6). Функціональне призначення земельної ділянки: для експлуатації офісно-торгового комплексу (пункт 7). Гранично допустима висота будівель: висота будівлі 3 поверхи, висота до 13,0 метрів.
29 травня 2017 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради зареєстровано Декларацію відповідачів № ОД 082171493136 про початок виконання будівельних робіт, реконструкція нежилого приміщення під квартири з приміщенням торгівлі на 1-ому поверсі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 . Проектна документація розроблена ТОВ «АКБ ПРАКТИК». Код об'єкта 1122.1. Категорія складності ІІ. Експертиза проекту будівництва проведена Одеською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи, експерт ОСОБА_4 . Загальна площа будівлі відповідно до проектної документації 2345,4 кв.м.
20 січня 2021 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 101210126934. В Декларації про готовність до експлуатації об'єкта зазначено, що документом, що дає право на виконання будівельних робіт є Декларація про початок виконання будівельних робіт Управління ДАБК ОМР від 29.05.2017 року. Загальна площа об'єкта 2500 кв.м., житлова площа 1076,9 кв.м., кількість поверхів 4+мансарда+підвал.
В подальшому, проведена реконструкція будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з зазначенням Декларації № ОД 101210126934 як однієї з підстав для державної реєстрації права власності, що підтверджується Інформаційною довідкою № 275134450 від 16.09.2021 року.
02 березня 2021 року посадовими особами Управління ДАБК ОМР із залученням представників Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради складено Акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеса. Обстежено реконструкцію нежитлового приміщення під квартири з приміщеннями торгівлі на 1-ому поверсі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами обстеження встановлено, що за вищевказаною адресою розташована закінчена будівництвом 5-ти поверхова будівля. В реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082171493136 та декларації про готовність об'єкту до експлуатації № ОД 101210126934 від 28.01.2021 року - реконструкція нежитлового приміщення під квартири з приміщеннями торгівлі на 1-ому поверсі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обстеження оглядово зафіксовано, що будівля має відмітку у рівні 5-го поверху, що не відповідає виданим містобудівним умовам та обмеженням.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з ч.2 ст. 39-1 Закону № 3038-VІ, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відповідно до положень статті 34 Закону № 3038-VІ, в редакції станом на 12.05.2017 року, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Зазначена декларація є чинною до завершення будівництва.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).
Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Статтею 36 Закону № 3038-VІ, в редакції станом на 12.05.2017 року, встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.
Суд погоджується з ствердженнями відповідачки ОСОБА_1 щодо неможливості застосування Закону України № 3038-VІ в редакції станом на день проведення відповідачем обстеження, а саме 02.03.2021 року, щодо відносин з приводу зареєстрованої 29.05.2017 року Декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки діючою на той час редакцією Закону № 3038-VІ органам державного архітектурно-будівельного контролю не надавалась можливість звертатися до суду з позовами про припинення права на виконання будівельних робіт, оскільки вказаний орган був наділений повноваженнями самостійно скасовувати Декларацію про початок виконання будівельних робіт у разі виявлення порушень.
Стаття 58 Конституції України: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з викладено, оскільки норми оновленого Закону № 3038-VІ, в даному випадку, не є такими, що пом'якшують чи скасовують відповідальність відповідачів, суд не може застосувати норми статті 39-1 Закону № 3038-VІ в редакції від 17.10.2019 року та припинити право на виконання будівельних робіт.
Крім того, варто зазначити, що зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень одноразового застосування та вона вичерпала свою дію після реєстрації позивачем Декларації про готовність до експлуатації об'єкта.
Згідно з п.19 ч.1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суб'єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб'єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене ухваленням більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Ненормативні правові акти суб'єкта владних повноважень, враховуючи також i наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб'єктом після їх виконання.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 30 березня 2021 року по справі № 826/5513/17.
Таким чином позовні вимоги в частині припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, не можуть бути судом задоволені.
В той же час, помилковими є наголошення відповідачки ОСОБА_1 щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом щодо усунення порушень містобудівного законодавства виявлених та підтверджених відповідними доказами зібраними саме під час проведення планової чи позапланової перевірки.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 3038-VІ, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Таким чином, оскільки замовниками будівництва є фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивач мав право на здійснення державного нагляду саме шляхом проведення обстеження та складення відповідного акту обстеження.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4-6, 10 ст. 39 Закону № 3038-VІ, в редакції 2021 року станом на час отримання спірної Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.
Відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3043-УН (далі - Положення), основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України. Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах м. Одеси.
Відповідно до ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, на даний час підготовчі та будівельні роботи завершені, будинок квартирного типу, загальною площею 2500,00 кв.м. є об'єктом завершеного будівництва, який введений в експлуатацію, та щодо якого зареєстровано право власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2021 року № 275134450, відповідно до якої підставою для державної реєстрації зазначена декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 101210126934.
При цьому, з огляду на закінчення будівельних робіт, у суду не має підстав припиняти право на їх виконання.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16а.
При цьому суд зазначає, що Управління не повернуло відповідачам декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та зареєструвало її без жодних зауважень, що свідчить про те, що вона була оформлена у відповідності до установлених вимог і подана згідно затвердженого порядку, що, в свою чергу, є підставою для реєстрації права власності на об'єкт нерухомості.
Зареєструвавши оскаржувану декларацію, позивач діяв як суб'єкт владних повноважень та в силу покладених на нього законом обов'язків мав перевірити як сам об'єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі». Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер'їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість («Москаль проти Польщі»). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»)
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії»).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються («Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії»).
В зв'язку з цим, враховуючи, що право власності на реконструйовану будівлю було набуте в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на відповідачів, які розраховували на їх належність та легітимність.
Вищевикладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 916/1986/18.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення (декларації), скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.