Справа № 420/18819/21
30 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ІНАУТ» до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство «ІНАУТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просило: визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягає у непідготуванні та ненаданні до відповідного органу державної казначейської служби висновку про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 1315434,58 грн.; зобов'язати Одеську митницю Держмитслужби підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та надміру сплачену суму митних платежів у розмірі 1315434,58 грн. та подати висновок для виконання до відповідного органу державної казначейської служби.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. У вересні 2020 року на адресу ПП «ІНАУТ» надійшли товари із КНР, за якими були складені та подані до митних органів для проведення митних процедур декларації № UA500020/2020/225251 від 03.09.2020 року, № UА500020/2020/225245 від 03.09.2020 року, № UА500020/2020/225410 від 04.09.2020 року, № UA500020/2020/225416 від 04.09.2020 року, № UА500020/2020/229720 від 06.10.2020 року, № UА500020/2020/229719 від 06.10.2020 року. Проте, працівниками митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, в результаті чого ПП «ІНАУТ» сплатило суму платежів після коригування. В подальшому рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів були оскаржені до Одеського окружного адміністративного суду. Рішеннями по справі № 420/9147/20, № 420/9148/20, № 420/10533/20 вищевказані коригування були визнанні протиправними. На виконання вищезазначених рішень, Одеською митницею на адресу Державного Казначейства були сформовані електронні висновки про повернення з державного бюджету помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів. Проте, в подальшому було виявлено, що після подання заяв про внесення змін до митних декларації, і оформлення Одеською митницею Держмитслужби аркушів коригування за вищевказаними деклараціями Державною податковою інспекцією податковий кредит ПП «ІНАУТ» було зменшено на суму більше, ніж він був зарахований раніше, а саме: за декларацією № UА500020/2020/225416 - 922217,26 (замість отриманих 461108,63) грн. від 01.04.2021 року; за декларацією № UА500020/2020/229719 - 1090047,98 (замість отриманих 545023,99) грн. від 13.04.2021 року; за декларацією № UА500020/2020/229720 - 618603,92 (замість отриманих 309301,96) грн. від 13.04.2021 року, що призвело до списання митних платежів по подвійній ставці ПДВ. 01.09.2021 року згідно з розділом III наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів» ПП «ІНАУТ» направило до Одеської митниці заяву про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 1315434,58 грн. Листом від 24.09.2021 року № 7.10-3/15-01/13/6603 Одеська митниця відмовила у повернені надміру сплачених сум митних платежів з огляду на автоматичне обчислення суми податків та відсутність провини відповідача. Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача суперечить вимогам законодавства та порушує його право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у сумі 1315434,58 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року позовну заяву Приватного підприємства «ІНАУТ» до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що митницею виконано усі заходи щодо підготовки та направлення до Казначейства відповідних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів та кошти у сумі 3737338,80 грн. були у повному обсязі повернуто підприємству. З приводу зменшення податкового кредиту на суму більше, ніж він був нарахований раніше, відповідач зазначив, що така вимога позивача свідчить про відновлення податкового кредиту, а не про повернення з держбюджету суми помилково та/або надмірно сплачених митних платежів, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приватне підприємство «ІНАУТ» у вересні 2020 року отримувало товари із КНР, за результатом чого було подано до митних органів для проведення митних процедур з метою здійснення митного оформлення поставленого товару декларації № UA500020/2020/225251 від 03.09.2020 року, № UА500020/2020/225245 від 03.09.2020 року, № UА500020/2020/225410 від 04.09.2020 року, № UA500020/2020/225416 від 04.09.2020 року, № UА500020/2020/229720 від 06.10.2020 року, № UА500020/2020/229719 від 06.10.2020 року.
Митниця за результатами розгляду поданих документів своїми рішеннями № UA500020/2020/000107/2, № UA500020/2020/000106/2, № UА500020/2020/000109/2, № UА500020/2020/000108/2, № UА500020/2020/000137/2, № UА500020/2020/000138/2 здійснювала коригування заявленої позивачем митної вартості товарів у сторону збільшення та приймала картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00413, № UА500020/2020/00412, № UА500020/2020/00416, № UА500020/2020/00417, № UА500020/2020/00487, № UА500020/2020/00488.
В результаті зазначеного ПП «ІНАУТ» сплатило різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Після проведення додаткової сплати митних платежів ПП «ІНАУТ» отримало податковий кредит у наступних розмірах: за декларацією № UА500020/2020/225251 - 541103,99 грн.; за декларацією № UА500020/2020/225245 - 430728,68 грн.; за декларацією № UА500020/2020/225410 - 439979,99 грн.; за декларацією № UА500020/2020/225416 - 461108,63 грн.; за декларацією № UА500020/2020/229719 - 545023,99 грн.; за декларацією № UА500020/2020/229720 - 309301,96 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі № 420/9147/20 було визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Державної митної служби у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00413, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості Одеської митниці Державної митної служби від 03.09.2020 року № UA500020/2020/000107/2.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 року у справі № 420/10533/20 було визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 06.10.2020 № UA500020/2020/000137/2, № UA500020/2020/000138/2, визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00487, № UA500020/2020/00488.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі № 420/9148/20 було визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.09.2020 № UA500020/2020/000106/2, від 04.09.2020 № UA500020/2020/000109/2, від 04.09.2020 № UA500020/2020/000108/2, визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийняті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00412, № UA500020/2020/00416, № UA500020/2020/00417.
На виконання вищезазначених судових рішень Одеською митницею на адресу Державного казначейства були сформовані електронні висновки про повернення з державного бюджету помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів у розмірі: 741512,87 грн. (за митною декларацією № UA500020/2020/225251), з яких ПДВ 541103,99 грн. та мито 200408,88 грн.; 590257,82 грн. (за митною декларацією № UА500020/2020/225245), з яких ПДВ 430728,68 грн. та мито 159529,14 грн.; 602935,54 грн. (за митною декларацією № UА500020/2020/225410), з яких ПДВ 439979,99 грн. та мито 162955,55 грн.; 631889,60 грн. (за митною декларацією № UА500020/2020/225416), з яких ПДВ 461108,63 грн. та мито 170780,97 грн.; 746884,73 грн. (за митною декларацією № UА500020/2020/229719), з яких ПДВ 545023,99 грн. та мито 201860,74 грн.; 423858,24 грн. (за митною декларацією № UА500020/2020/229720), з яких ПДВ 309301,96 грн. та мито 114556,28 грн.
Вищевказані грошові кошти були перераховані Державним казначейством на рахунок ПП «ІНАУТ», що не заперечується сторонами.
В подальшому позивачем було виявлено, що після подання заяв про внесення змін до митних декларацій і оформлення Одеською митницею Держмитслужби аркушів коригування за вищевказаними деклараціями Державною податковою інспекцією податковий кредит позивача було зменшено на суму більше, ніж він був нарахований раніше, а саме: за декларацією № UА500020/2020/225416 від 01.04.2021 року - 922217,26 грн. (замість отриманих 461108,63 грн.); за декларацією № UА500020/2020/229719 від 13.04.2021 року - 1090047,98 грн. (замість отриманих 545023,99 грн.); за декларацією № UА500020/2020/229720 від 13.04.2021 року - 618603,92 грн. (замість отриманих 309301,96 грн.).
Таким чином, кошти у загальному розмірі 1315434,58 грн. були помилково та надмірно перераховані по подвійній ставці ПДВ.
01.09.2021 року згідно з розділом III наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів» ПП «ІНАУТ» направило до Одеської митниці заяву про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 1315434,58 грн.
Листом від 24.09.2021 року № 7.10-3/15-01/13/6603 Одеська митниця відмовила у повернені надміру сплачених сум митних платежів з огляду на автоматичне обчислення суми податків та відсутність їх провини.
Відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч.1 ст.543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Згідно з ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Згідно з п.п.43.3-43.4 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Як вже було зазначено, 01.09.2021 року ПП «ІНАУТ» подало до Одеської митниці заяву про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Матеріалами справи підтверджується, що 04.10.2021 року ПП «ІНАУТ» отримало відповідь Одеської митниці від 24.09.2021 року за № 7.10-3/15-01/13/6603, в якій було повідомлено, що на виконання заяви ПП «ІНАУТ» про повернення з Держбюджету надміру сплачених сум митних платежів за митними деклараціями від 06.10.2020 року № UA500020/2020/229719 та № UA500020/2020/229720, від 04.09.2020 року № UA500020/2020/225416 митницею здійснено повернення з Держбюджету надміру сплачених сум митних платежів. У своїй відповіді Одеська митниця також посилається на те, що ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.
Тобто, на думку суду, відповідач не надав конкретної відповіді щодо повернення/неповернення надміру сплачених коштів.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
Згідно з п.п.1-3 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці Держмитслужби (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Відповідно до п.п.4-6 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Згідно з п.7 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Відповідно до п.8 Розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 року за № 370/33341.
Згідно з п.п.1-2 Розділу 3 Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 року за № 370/33341, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Відповідно до п.5 Розділу 3 Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 року за № 370/33341, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев'ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
З сукупного аналізу вказаних норм суд прийшов до висновку, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.
Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
З матеріалів справи вбачається, що сума, на яку було зменшено податковій кредит ПП «ІНАУТ» у розмірі 1315434,58 грн., є різницею між помилково списаною сумою митного платежу у розмірі 3501577,83 грн. та правильною сумою митного платежу у розмірі 2186143,25 грн. (3501577,83 грн. - 2186143,25 грн. = 1315434,58 грн.).
Позивач зазначає, що зменшення сум ліміту ПДВ податкового кредиту ПП «ІНАУТ» підтверджується фактом внесення даних, вказаних в аркушах коригування митних декларацій до баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, відповідності даних, вказаних в аркушах коригування фактичних обставинам здійсненої господарської операції, та відсутність податкової заборгованості, пов'язаною із сплатою митних платежів.
Наведене також підтверджується інформацією, наданою Головним управлінням ДПС в Одеській області у листі № 19514/6/15-32-18-07-10 від 12.07.2021 року, згідно даних ІТС «Електронної звітності», у відповідь на адвокатський запит від 06.07.2021 року.
За таких обставин, на думку суду, позивач виконав всі передбачені законом вимоги з метою повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 1315434,58 грн.
При цьому, відповідач наділений відповідними повноваженнями та у нього були всі передбачені законом підстави для складення висновку про повернення коштів позивачу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За таких обставин, бездіяльність Одеської митниці, яка полягає у непідготуванні та ненаданні до відповідного органу державної казначейської служби висновку про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 1315434,58 грн., є протиправною.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та надміру сплачену суму митних платежів у розмірі 1315434,58 грн. та подати висновок для виконання до відповідного органу державної казначейської служби.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Приватного підприємства «ІНАУТ» (вул. Чорноморського козацтва, буд. 102, оф. 205, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 35302431) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 44005631) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці, яка полягає у непідготуванні та ненаданні до відповідного органу державної казначейської служби висновку про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у розмірі 1315434,58 грн.
3. Зобов'язати Одеську митницю підготувати висновок про повернення Приватному підприємству «ІНАУТ» з державного бюджету помилково та надміру сплачену суму митних платежів у розмірі 1315434,58 грн. та подати висновок для виконання до відповідного органу державної казначейської служби.
4. Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Приватного підприємства «ІНАУТ» (код ЄДРПОУ 35302431) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко