Справа № 420/15741/21
30 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенка А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 83) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Обставини справи.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631), в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000052/2 від 29.03.2021 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2021/00115.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем ввезено на митну територію України товар та подано до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення декларацію № UA500050/2021/004000 від 25.03.2021 року. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості. Разом із митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості, декларантом подано документи. Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500050/2021/000052/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2021/00115 від 29.03.2021 року.
Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000052/2 від 29.03.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2021/00115 від 29.03.2021 року є необґрунтованими та протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
06.10.2021 року за вх. № 54661/21 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500050/2021/004000 від 25.03.2021 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням згідно прайса від 08.01.2021 №б/н вартість упаковки, вартість робіт по пакуванню, доставка включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) вантаж поставляється на умовах СFR (Інкотермс), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс ці умови передбачають включення до ціни вартість перевезення, жодних документів про вартість перевезення не надано що унеможливлює визначити складові митної вартості товарів; 3) у зовнішньоекономічному договорі підписи відповідних осіб відрізняються від підпису у інвойсі від 02.03.2021№ СВ/118, пакувальному листі від 08.01.2021 №Б/Н та прайсі від 08.01.2021 №б/н; 4) у коносаменті вказано пароплав, що відрізняється від того, на якому даний товар надійшов до порту міста Одеси; 5) згідно інвойса від 02.03.2021№ СВ/118 передбачена 100% оплата, до митного оформлення надана платіжка від 28.02.2021 на частину товару. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов Митного кодексу України, зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів та зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Заяви чи клопотання від сторін.
06.10.2021 року за вх. №54578/21 від представника Одеської митниці надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631), в зв'язку із реорганізацією Одеської митниці Держмитслужби.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 27.09.2021 року об 11:30 год.
27.09.2021 року відкладено підготовче засідання до 13.10.2021 року на 11.30 год.
13.10.2021 року відкладено підготовче засідання до 04.11.2021 року на 10.30 год.
04.11.2021 року закрито підготовче провадження по справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 04.11.2021 року залучено до участі у справі як співвідповідача Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631).
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 39415619, дата запису: 29.09.2014 року, номер запису: 13541020000005365 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності по КВЕД:
46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний)
10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків
10.85 Виробництво готової їжі та страв
47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
30.08.2019 року між компанією Congelados Corbela, SX. (продавець) та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (покупець), укладено №3008/2019 (далі - Контракт).
Згідно п.1.1. Контракту постачальник поставляє, а покупець купує на умовах цього контракту, протягом усього строку його дії свіжоморожену та охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування, що в подальшому іменується Товар, вид, асортимент та кількість якого зазначається у Специфікаціях та/або Інвойсах, які являються невід'ємною частиною даного Контракту.
Для здійснення митного оформлення поставлених товарів відповідно до Контракту №3008/2019 від 30.08.2019 року позивачем подало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію форми № UA500050/2021/004000 від 25.03.2021 року. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів декларант подав до Митниці:
- контракт 3008/2019 від 30.08.2019 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.12.2020 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) СВ/118 від 02.03.2021 р.;
- проформа - інвойс № РСВ/109 від 18.02.2021 р.;
- коносамент (Bill of lading) ІВС0687678 від 04.03.2021 р.;
- навантажувальний документ (Bordereau) 3353 від 17.03.2021 р.;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 18.02.2021 р.;
- платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 142 від 23.02.2021 р. на суму 13 362,50 EUR;
- платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 219 на 120 924,30 EUR;
- копія митної декларації країни відправлення 21ES0036111 008474 1 від 03.03.2021р.;
- декларація виробника від 05.03.2021 р.;
- довідка про ціну на товар, що імпортується з Іспанії, яка видана Одеською регіональною торгово-промисловою палатою від 26.03.2021 р. № СИО-а №00241, з підтвердженням контрактної ціни спірного товару;
- лист відправника від 05.03.2021 р. про те, що найближчий порт відправки товару порт Віго Іспанія;
- Специфікація;
- пакувальний лист від 08.01.2021 р.
За результатами перевірки документів позивача було повідомлено Митницею, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням згідно прайса від 08.01.2021 №б/н вартість упаковки, вартість робіт по пакуванню, доставка включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
2) вантаж поставляється на умовах СFR (Інкотермс), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс ці умови передбачають включення до ціни вартість перевезення, жодних документів про вартість перевезення не надано що унеможливлює визначити складові митної вартості товарів.
3) у зовнішньоекономічному договорі підписи відповідних осіб відрізняються від підпису у інвойсі від 02.03.2021№ СВ/118, пакувальному листі від 08.01.2021 №Б/Н та прайсі від 08.01.2021 №б/н.
4) у коносаменті вказано пароплав, що відрізняється від того, на якому даний товар надійшов до порту міста Одеси.
5) згідно інвойса від 02.03.2021№ СВ/118 передбачена 100% оплата, до митного оформлення є платіжне доручення від 28.02.2021 на частину товару.
Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 26.03.2021 року №2603/02 позивач надав платіжне доручення, проформу інвойс, довідку Промислово-торгівельної палати України.
29.03.2021 року Митниця рішенням №UA500050/2021/000052/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, у якому вказала про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною Договору та самостійно обрала резервний метод визначення митної вартості.
3 метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: 1,64 Євро за кг замість 1,2 Євро за кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №7 СТЕЙКИ БЛАКИТНОЇ АКУЛИ, НА ШКІРЦІ, РОЗМІР: 0,200-0,350 кг скориговано до 1,64 Євро за кг.
Також, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA500050/2021/00115 від 29.03.2021 року.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Висновки суду.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.
Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.
Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив:
1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням згідно прайса від 08.01.2021 №б/н вартість упаковки, вартість робіт по пакуванню, доставка включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
2) вантаж поставляється на умовах СFR (Інкотермс), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс ці умови передбачають включення до ціни вартість перевезення, жодних документів про вартість перевезення не надано що унеможливлює визначити складові митної вартості товарів.
3) у зовнішньоекономічному договорі підписи відповідних осіб відрізняються від підпису у інвойсі від 02.03.2021№ СВ/118, пакувальному листі від 08.01.2021 №Б/Н та прайсі від 08.01.2021 №б/н.
4) у коносаменті вказано пароплав, що відрізняється від того, на якому даний товар надійшов до порту міста Одеси.
5) згідно інвойса від 02.03.2021 року № СВ/118 передбачена 100% оплата, до митного оформлення є платіжка від 28.02.2021 на частину товару.
Так, згідно пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених Класифікатором.
При цьому, згідно п. 4.2 Контракту № 3008/2019 від 30.08.2019 року передбачено, що вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної і документації, податки та збори у країні постачальника.
У пункті 3.2 Контракту зазначено, що умови щодо поставки за цим Контрактом обумовлюються сторонами для кожної окремої партії товару та фіксуються в Інвойсах та/або Специфікаціях, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010, і згідно умов поставки CIF Одеса, які вказано у інвойсі від 02.03.2021 року № СВ/118, тобто продавець зобов'язаний оплатити усі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у порт призначення.
Отже митним органом безпідставно не враховано, що витрати на транспортування включені у вартість товару. Згідно умов терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям, тобто страхування є обов'язком продавця, а у покупця (позивача) за цими умовами поставки обов'язок страхування відсутній і згідно ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, для того щоб така складова митної вартості враховувалась є необхідним наявність факту оплати страхування або зобов'язання оплати страхування з боку покупця (позивача), в даному випадку такі обов'язки у покупця ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» відсутні.
Твердження митного органу про те, що у зовнішньоекономічному договорі підписи відповідних осіб відрізняються від підпису у інвойсі від 02.03.2021 року № СВ/118, пакувальному листі від 08.01.2021 №Б/Н та прайсі від 08.01.2021 №б/н не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на припущеннях. Митним органом не надано жодних доказів які б свідчили, що ці документи є недійсними.
Стосовно доводів відповідача, що у коносаменті вказано пароплав, що відрізняється від того, на якому даний товар надійшов до порту міста Одеси, суд зазначає наступне.
Відповідач не встановив, чим зафіксовано прибуття іншого пароплаву ніж той який фігурує в коносаменті, та якщо був інший пароплав, то Відповідач не вказав, яким чином цей факт вплинув на митну вартість товару, і не обґрунтував чому не можна використовувати вартість товару яка вказана в інвойсі.
Натомість в коносаменті № ІВС0687678 від 04.03.2021 року у графі «carrier» (перевізник) зазначено компанію «СМА CGM», що повністю збігається з нарядом № 3353 від 17.03.2021 року, де вказано, що товар відвантажується у порт м. Одеси з лінії «СМА CGM». Тобто весь шлях доставки транспортування товару здійснювалося однією судохідною лінією «СМА CGM».
До того ж п. 3.3. Контракту передбачено, що за дорученням Постачальника безпосереднім Відправником Товару може бути інша компанія. Відправник Товару, а також відповідні умови поставки за кожною партією Товару зазначаються в Інвойсах та/або Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту. Зобов'язання Постачальника за даним Контрактом залишаються незмінними незалежно від того, хто виступав Відправником Товару.
Стосовно посилань відповідача, що згідно інвойса від 02.03.2021 року № СВ/118 передбачена 100% оплата, до митного оформлення надане платіжне доручення від 28.02.2021 на частину товару.
В інвойсі від 02.03.2021 року № СВ/118 та в проформі- інвойс № РСВ/109 від 18.02.2021 року передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10% передоплата та 90% за тиждень до прибуття товару.
Позивачем надані для оформлення платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 142 від 23.02.2021 р. на суму 13 362,50 EUR, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 219 на 120 924,30 EUR.
Суд зазначає, що твердження відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами, а тому вони є припущеннями.
Суд зазначає, що посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Крім того, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.
При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, враховуючи, що ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Державної митної служби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ».
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, 83) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2021/000052/2 від 29.03.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2021/00115.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ ФІШ КОМПАНІ» (39415619) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631), сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.