Справа № 420/23555/21
30 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 420/5039/20, згідно з яким воно було зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. та виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90 % грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) - протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки № 33/36-290 від 26.05.2021 р. про розмір його грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за специфічні умови проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії (із врахуванням раніше виплачених сум) - з 01 грудня 2019 року, виходячи з 90 % грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, а також провести з 01 грудня 2019 року відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку, що її слід повернути позивачеві з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з ч.6 ст.21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з ч.4 ст.172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням зазначеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року, виходячи з 90 % грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії, а також провести з 01 грудня 2019 року відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, - належить розглядати за правилами адміністративного судочинства в порядку позовного провадження.
Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Суддя встановив, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 420/5039/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року у справі № 420/5039/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року та виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90 % грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року у справі № 420/5039/20 набрало законної сили 07.08.2020 року.
Звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом в часині вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 420/5039/20, згідно з яким воно було зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. та виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90 % грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, на думку позивача, обумовлене у зв'язку з невиконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року у справі № 420/5039/20, що набрало законної сили.
Також, суддя встановив, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 420/11473/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року у справі № 420/11473/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-290 від 26.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 1.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-290 від 26.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 1.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум, в іншій частині позову було відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року у справі № 420/11473/21 набрало законної сили 12.10.2021 року.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15.
Проаналізувавши предмет позову у справі, суддя прийшов до висновку, що позивачем по суті заявлено частково позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного належного виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили.
Таким чином, заявлені частково позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. У такому разі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі № 520/11847/18.
З урахуванням зазначеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 420/5039/20, згідно з яким воно було зобов'язано провести перерахунок пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. та виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90 % грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум), зобов'язання здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до наданої довідки № 33/36-290 від 26.05.2021 р. про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за специфічні умови проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, - не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства в порядку позовного провадження.
З урахуванням зазначеного, на думку судді, ОСОБА_1 порушив правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позову.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії необхідно повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.2, 5, 19, 21, 169, 171, 172, 243, 248, 370, 382, 383 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко