справа № 380/9944/21
провадження № П/380/10090/21
22 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Середа О-В.І.,
за участю:
представника позивача: Несторовича І.В.
представника відповідача: Норички О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (місцезнаходження: майдан Незалежності, 10, м.Сколе, Львівська область, 82600; ЄДРПОУ 22390774), у якій просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкова заборгованість відповідача станом на 15.06.2021 становить 2 652 467,50 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вказує, що у відповідача виявлено в недостатній кількості майна щоб погасити всю суму податкового боргу. Крім того зазначає, що вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся до суду з вимогою накласти арешт на кошти та інші цінності Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що знаходяться у банках в порядку п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 15.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з інформацією з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Сколівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства має в наявності майнові активи, на які накладено арешт, крім того, у відповідача наявне інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу.
24.09.2021 представник відповідача надав суду письмові пояснення, зазначає, що згідно з звітом про оцінку майна, вартість майна, що перебуває у податковій заставі значно перевищує суму податкового боргу. Зазначає, що позивач може здійснити стягнення на вказане майно, оскільки таке не використовується підприємством, а арешт коштів паралізує роботу підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Сколівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства зареєстроване як юридична особа 16.04.2004 за № 14071200000000028, код ЄДРПОУ 22390774, місцезнаходження: майдан Незалежності, 10, м.Сколе, Львівська область, 82600.
Суд встановив, що податковий борг Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства станом на 15.06.2021 становить 2 652 467,15 грн., у тому числі основний платіж 2 145 748,81 грн., штрафна санкція 204 981,50 грн., пеня 301 736,84 грн.
ДПІ у Сколівському районі Львівської області винесено податкову вимогу форми «Ю1» від 01.11.2001 №1/95 та податкову вимогу форми «Ю2» від 18.12.2001 №2/193, які отримав платник податків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року у справі №813/4868/15 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області про стягнена податкового боргу з рахунків Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (82600, Львівська області, м. Сколе, майдан Незалежності буд. 10. ЄДРПОУ - 22390774) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника в сумі 69 299,53 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року у справі №813/4489/16 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (82600, Львівська області, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 10. ЄДРПОУ - 22390774) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника в сумі 170 957,23 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року у справі №813/2365/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (82600, Львівська області, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 10. ЄДРПОУ - 22390774) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника в сумі 717 225,73грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року у справі №380/331/20 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (82600, Львівська області, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 10. ЄДРПОУ - 22390774) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника в сумі 385 789,40 грн.
На виконання вищезазначених судових рішень у банки, які обслуговують відповідача, Головним управлінням ДПС у Львівській області було направлено інкасові доручення:
- від 15.07.2020 № 27 здійснено часткову оплату в сумі 27 543,60 грн.;
- від 27.07.2020 № 32 здійснено часткову оплату в сумі 3 716,89 грн.;
- від 27.08.2020 № 35 здійснено часткову оплату в сумі 994,79 грн.;
- від 07.10.2020 № 36 здійснено часткову оплату в сумі 20 841,99 грн.;
- від 08.12.2020 № 41 здійснено часткову оплату в сумі 28 218,59 грн.;
- від 04.03.2021 № 15 здійснено часткову оплату в сумі 2 546,48 грн.
Актом опису майна № 5/19-0/35130622 від 24.05.2013 року податковим керуючим проведено опис майна відповідача на суму 95 670,90 грн., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40771513 від 27.05.2013 року (реєстрація змін), витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №55606714 від 04.05.2018 року (реєстрація змін) обтяження, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 69735838 від 09.12.2020 року.
Актом опису майна № 1/23-00/35130622 від 29.01.2016 року податковим керуючим проведено опис майна відповідача на суму 392 377,00 грн., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 48885102 від 04.02.2016 року, (реєстрація змін), витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 69735352 від 09.12.2020 року (реєстрація змін) обтяження, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 70572794 від 28.01.2021 року.
Актом опису майна № 3/22390774 від 22.12.2017 року податковим керуючим проведено опис майна відповідача на суму 691 315,44 грн., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54444978 від 26.12.2017 року.
Актом опису майна № 416 від 07.11.2018 року податковим керуючим проведено опис майна відповідача, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна № 137002815 від 07.09.2018 року.
Актом опису майна № 3772/10/57-09-14 від 30.09.2019 року податковим керуючим проведено опис майна відповідача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 186300505 від 25.10.2019 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 186143843 від 24.10.2019 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 186142934 від 24.10.2019 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 186182338 від 25.10.2019 року.
Таким чином, позивачем здійснено опис майна відповідача в податкову заставу на загальну суму 1 179 363,34грн.
Оскільки, на думку позивача, балансова вартість майна відповідача менша суми податкового боргу, що Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір, суд керується таким.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролю-ючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює, як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас, ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно, як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 16.04.2020 року в адміністративній справі №804/7201/16, від 15 травня 2020 року у справі №813/890/18, від 24 квітня 2020 року у справі №821/1158/15-а, від 12 листопада 2019 року у справі № 813/3944/17, від 14.02.2019 у справі № 813/4345/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що для правильного вирішення спору у цій справі слід перевірити доводи позивача щодо наявності у відповідача станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з'ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.
Суд наголошує, що сума коштів на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту.
Так, як вже було встановлено вище, податковий борг Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства станом на 15.06.2021 становить 2 652 467,15 грн., у тому числі основний платіж 2 145 748,81 грн., штрафна санкція 204 981,50 грн., пеня 301 736,84 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС України у Львівській області від 17.06.2021.
Окрім цього, як вже зазначалося вище, податковим керуючим було проведено опис майна відповідача, проте при складанні акту опису майна № 416 від 07.11.2018 та акту опису майна № 3772/10/57-09-14 від 30.09.2019, останнім не було зазначено вартості описаного майна.
Водночас, представником відповідача 24.09.2021 долучено до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №137002815, що підтверджує право власності відповідача на нежитлову будівлю, загальною площею 2312,13 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Сербина,9, м. Сколе, Сколівський район, Львівська область та звіт про оцінку майна, виготовлений ТзОВ «Агенство нерухомості» за №DN190221-001.
Згідно з вищезазначеним звітом, ринкова вартість будівлі, яка зазначена в акті опису майна № 416 від 07.11.2018 та знаходиться по вул. Сербина,9, м. Сколе, Сколівський район, Львівська область становить - 21 865 275,00грн., що перевищує суму податкового боргу.
Крім того, як видно з матеріалів справи, на підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення, позивачем було надано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витяги з Державного реєстру, обтяжень рухомого майна
Між тим, позивачем не було надано до суду доказів відсутності у відповідача коштів, цінних паперів, іншого майна (зокрема промислового), на яке може бути накладено арешт.
Інформації щодо наявності або відсутності іншого рухомого майна, що не підлягає обов'язковій державній реєстрації, матеріали справи також не містять.
Відтак, підсумовуючи вищенаведене та враховуючи приписи ПК України, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав належних та допустимих в розумінні ст. 76 КАС України доказів того, що балансова вартість майна відповідача менша суми його податкового боргу та що таке майно, у разі його реалізації, не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган у спірних правовідносинах не забезпечив належного дотримання визначеного законом порядку реалізації владної управлінської функції з примусового (адміністративного) виконання податкового обов'язку щодо платника податків, не добув та не подав до суду доказів про обставини, котрі визначені законодавцем як підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків на рахунках у банку.
Водночас суд наголошує, що наявність у відповідача лише податкового боргу, в розумінні п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України не є підставою для реалізацій контролюючим органом управлінської функції щодо накладення арешту.
Крім того, на момент розгляду справи позивач не зазначив на яку суму податкового боргу платника податків має бути накладений арешт на кошти та інші цінності Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2021.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна