справа №380/4673/20
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
30 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі №380/4673/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування ухвал, зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з вимогами до Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1) про:
- визнати протиправною (нечинною) та скасувати ухвалу Львівської міської ради №5966 від 21.11.2019, 22 сесії 7-го скликання «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 »;
- визнати протиправною (нечинною) та скасувати ухвалу Львівської міської ради №6290 від 23.01.2020, 23 сесії 7-го скликання «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 »;
- зобов'язати Львівську міську винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) від 28.08.2015 щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_2 та будинком за адресою: АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку;
- зобов'язати Львівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_2 та будинком за адресою: АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №6290 від 23.01.2020, 23 сесії 7-го скликання “Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ». Зобов'язано Львівську міську раду (пл.Ринок, 1 м.Львів, 79006) вирішити питання про надання дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Із цим рішенням суду не погодився позивач в частині відмови у скасуванні ухвали Львівської міської ради № 5966 від 21.11.2019, 22 сесії 7-го скликання «Про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 » та в частині відмови у зобов'язанні Львівської міської ради надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі 380/4673/20 скасовано в частині зобов'язання Львівську міську раду вирішити питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні та прийняти у цій частині нову постанову, якою:
Зобов'язано Львівську міську раду винести на розгляд сесії, розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2015 та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання, з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 380/4673/20 залишено без змін.
23.11.2021 за вх. №85983 від представника позивача надійшло клопотання про судовий контроль за виконанням судового рішення та накладення штрафу, в якому просив ухвалити судове рішення про встановлення судового контролю у справі, зобов'язати Львівську міську раду подати звіт про виконання (невиконане) рішення у справі №380/4673/20 та стягнути на користь ОСОБА_1 50% від сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб штрафу за невиконання рішення суду у справі №380/4673/20 з Львівської міської ради.
Сторони явки уповноважених представників в засідання суду не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, заяву підтримує в повному обсязі, просить суд таку задоволити.
З огляду на неявку сторін, суд ухвалив здійсюнвати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як вказує Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
У свою чергу, питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано ст. 382 КАС України.
Відповідно до частини 1 вищезазначеної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, Львівським окружним адміністративним судом 29.12.2020 прийнято рішення у справі №380/4673/20, яким визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради №6290 від 23.01.2020, 23 сесії 7-го скликання “Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ». Зобов'язано Львівську міську раду (пл.Ринок, 1 м.Львів, 79006) вирішити питання про надання дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.
Не погодившись з вказаним рішенням Львівського окружного адміністративного суду, представником позивача подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, таку задоволено частково, а саме скасовано в частині зобов'язання Львівської міської ради вирішити питання про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку, з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.
І в цій частині Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято нову постанову, якою зобов'язано Львівську міську раду винести на розгляд сесії, розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2015 та надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання, з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні.
З викладеного у заяві про встановлення судового контролю, судом встановлено, що 07.10.2021 Львівською міською радою 6-та сесія 8-го скликання прийнято ухвалу за №1502 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_5 ».
Враховуючи, що Львівський окружний адміністративний суду не ухвалював рішення у цій справі в частині, що стосується зобов'язання Львівської міської ради винести на розгляд сесії, розглянути на сесії клопотання позивача від 28.08.2015 та надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_3 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання, з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні, у Львівського окружного адміністративного суду відсутні підстави для встановлення судового контролю.
07.06.2021 представником позивача отримано виконавчий лист по справі на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/4673/21.
Однак, представник позивач всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України звернувся в суд першої інстанції за встановленням судового контролю на виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду і така заява не підлягає до задоволення судом першої інстанції з огляду на норму ст. 382 КАС України.
З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за рішенням суду першої інстанції, яке в частині скасовано судом вищої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 382 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та накладення штрафу відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Н.І.