справа №380/22035/21
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
30 листопада 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «ХоСаРо» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій заявлено вимоги: визнати бездіяльність Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи № 63/3-01-15/2019 протиправною; зобов'язати Адміністративну колегію Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути справу № 63/3-01-15/2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами розгляду справи № 63/3-01-15/2019 прийнято рішення Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2019, яким визнано дії ТОВ «ХоСаРо» і ТОВ «Градобуд-Престиж» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «Впровадження заходів енергозбереження та енергоефективності будівлі КЗ ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», реконструкція системи теплопостачання та теплового пункту м. Львів, вул. Дністерська, 27» (45200000-9: Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктами цивільного будівництва-CPV), ідентифікатор закупівлі UA-2017-07-19-000857-а, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів; за вчинення зазначеного порушення на ТОВ «ХоСаРо» і ТОВ «Градобуд-Престиж» накладено по 68 000 грн. штрафу; визнано дії ТОВ «ХоСаРо» і ТОВ «Градобуд-Престиж» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «Реконструкція приміщень КЗ ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» на вул. Дністерській, 27 у м. Львові (лікарня, поліклініка та гаражі) з метою енергозбереження» (4500000-9: Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктами цивільного будівництва-CPV), ідентифікатор закупівлі UА-2017-07-19-000591-а, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів; за вчинення зазначеного порушення на ТОВ «ХоСаРо» і ТОВ «Градобуд-Престиж» накладено по 68 000 грн. штрафу.
Позивач вважає, що при розгляді цієї справи допущено протиправну бездіяльність, зокрема в частині не вжиття заходів для залучення спеціалістів, натомість, відповідач здійснив лише порівняння технічного завдання та пропозиції учасників у формі кошторисної документації на предмет однакових слів та цифр, та виявляючи однакові позиції зробив висновок, що ці обставини є результатом обміну інформацією.
Згідно з приписами статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку про те, що даний спір не відноситься до публічно-правових спорів.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом другим частини першої статті 4 КАС України визначено поняття публічно-правового спору - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень АМК, а також справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
З наведеного нормативного регулювання з огляду на фактичні обставини справи випливає, що дії та рішення, ухвалені з процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту економічної конкуренції не можуть бути предметом судового розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Цей спір підвідомчий судам господарської юрисдикції.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 820/2953/18, Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №922/2274/17, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2309/16, від 17 липня 2019 року у справі № 821/780/16, відповідно до яких справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в силу приписів наведеного Закону "Про захист економічної конкуренції" підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, за винятком, відповідно до положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria) указав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Предметом спору у даній справі є дії (бездіяльність) вчинені відповідачем при розгляді та вирішенні справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Вказаний спір за своєю суттю, характером правовідносин, суб'єктним складом сторін, підставами та предметом позову не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Позивач не надав доказів справи судового збору за подання позову у даній справі, отже, судові витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №380/22035/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Крутько О.В.