вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
22 листопада 2021 рокуСправа № 912/2201/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2201/21
за позовом: Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27165, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Ганнівка, вул. Центральна, 2
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 17
про визнання договору недійсним та скасування запису
Представники:
від позивача - Ботнаренко І.Ю., довіреність № б/н від 02.01.21 адвокат, ордер серія ВА №1018681 від 25.08.2021 року;
від відповідача - Ведющенко В.В., посвідчення адвоката №198 від 06.06.2011 року, ордер від 02.08.2021 року.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - Ганнівська сільська рада, позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (далі - ТОВ "Оріон", відповідач) про наступне:
- визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон", що знаходиться на території Ганнівської (колишня Приютівська) сільської рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, загальною площею 20,9873 га, зареєстрований від 08 лютого 2012 за № 352400004000018 - недійсним;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право номер 20174459 зареєстрованого на підставі Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524085200:02:000:9425 площею 20,9873 га, укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2012 за № 352400004000018, розташована - Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Ганнівська (колишня Приютівська) сільська рада.
В обґрунтування підстав позову вказано на те, що договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням порядку передачі землі, визначеного ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки земельні торги не проводились та рішення органу про передачу земельної ділянки в оренду не приймалось.
Ухвалою господарського суду від 29.07.2021 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/2201/21. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2021, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
В межах встановленого строку від ТОВ "Оріон" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено з підстав наступного: згідно вимог ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення договору, передбачалось, що земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом, тоді як на рівні закону такі питання врегульовані не були; розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 685-р від 01.08.2011 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та передано ТОВ "Оріон" в оренду земельну ділянку загальною площею 241,8962 га, до якої входить земельна ділянка за оспорюваним договором; Ганівською сільською радою при зверненні з позовом у даній справі пропущено строк позовної давності.
Позивач у відповіді на відзив з приводу заперечень відповідача вказав на те, що Ганнівській сільській раді стало відомо про укладення оспорюваного договору лише у квітні 2021 року. Позивач вважає, що застосовувати до спірних відносин строк позовної давності можливо лише з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку за Приютівською сільською радою, правонаступником якої є позивач.
26.08.2021 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 29.09.2021.
В підготовчому засіданні 29.09.2021 оголошено перерву до 30.09.2021.
30.09.2021 від ТОВ "Оріон" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
30.09.2021 продовжено підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про визнання поважними причин неподання ТОВ "Оріон" доказів у встановлений строк, поновлено такий строк та прийнято до розгляду докази згідно клопотання відповідача від 30.09.2021.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.10.2021.
У підготовчому засіданні 07.10.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2021.
22.10.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
31.10.2005 між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - Новоукраїнська РДА) та ТОВ "Оріон" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого в оренду ТОВ "Оріон" передано земельну ділянку загальною площею 283,9529 га строком на 10 років, яка знаходиться на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 8).
Договір укладено на підставі розпорядження голови Новоукраїнської РДА №1090-р від 13.10.2005 (а.с. 9).
Договір зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії Центру ДЗК від 31.10.2005 за №2.
27.08.2010 за розпорядженням голови Новоукраїнської РДА № 796-р надано ТОВ "Оріон" згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельних ділянок та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 239,27 га ріллі, з них: 235,96 га земель резервного фонду (поле №3(1) польової сівозміни №1 - 74,69 га, поле №9 польової сівозміни №1 - 54,19 га поле №7(2) польової сівозміни №4 - 32,0304 га, поле №8(1) польової сівозміни №4 - 51,0268 га, поле №3(1) кормової ґрунтозахисної сівозміни №1 - 7,3766 га та поле №8 польової сівозміни №1 - 16,64 га) та 3,3191 га земель запасу (поле № 5(1) кормової ґрунтозахисної сівозміни №5) в оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" Приютівської сільської ради (а.с. 10).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельних ділянок та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, передані в оренду строком на 49 років ТОВ "Оріон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервного фонду та запасу) на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - Технічна документація) розроблена в 2011 році Державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (а.с. 34-49).
Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА від 01.08.2011 № 685-р затверджено документацію з землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та передано ТОВ "Оріон" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 241,8962 га ріллі, із земель запасу та резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення на території колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Встановлено ТОВ "Оріон" орендну плату в розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по області за 1 рік (а.с. 11).
Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА від 26.12.2011 № 1331-р внесено зміни до розпорядження від 01.08.2011 № 685-р та встановлено ТОВ "Оріон" орендну плату в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по області за 1 рік (а.с. 14).
08.02.2012 зареєстровано договір оренди земельної ділянки, укладений між Новоукраїнською РДА та ТОВ "Оріон", відповідно до якого в оренду ТОВ "Оріон" передано земельну ділянку загальною площею 20,9873 га (сільськогосподарські угіддя - рілля) строком на 49 років, яка розташована на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - Договір, оспорюваний Договір а.с. 16).
Право оренди на земельну ділянку за Договором зареєстровано за ТОВ "Оріон" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі строком дії 08.02.2061 (а.с. 17, 63).
Кадастровий номер земельної ділянки 3524085200:02:000:9425.
ТОВ "Оріон" звітує щодо земельних ділянок, у тому числі щодо земельної ділянки кадастровий номер 3524085200:02:000:9425 та сплачує орендну плату (а.с. 50-61, 65-93).
Згідно рішення Приютівської сільської ради № 516 від 25.03.2019 та додаткової угоди від 06.05.2019 внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки, а саме: зазначено кадастровий номер орендованої земельної ділянки; встановлено розмір орендної плати на рівні 7% від нормативної грошової оцінки землі; замінено сторону орендодавця з Новоукраїнської РДА на Приютівську сільську раду (а.с. 62, 64).
Щодо інших земельних ділянок, по яким затверджено документацію із землеустрою, 08.02.2012 зареєстровано договори оренди земельних ділянок, за якими відповідні земельні ділянки передано в оренду ТОВ "Оріон" та зареєстровано право оренди (а.с. 114-230). До зазначених договорів також внесено зміни, у тому числі щодо орендодавця з Новоукраїнської РДА на Приютівську сільську раду.
Згідно рішення Ганнівської сільської ради від 30.11.2020 № 26 розпочато процедуру реорганізації, у тому числі, Приютівської сільської ради, та визначено, що Ганнівська сільська рада є правонаступником вказаної сільської ради (а.с. 12-13).
Норми права, застосовані судом та мотивована оцінка аргументів сторін.
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу вимог частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).
Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.
Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема на землю, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент реєстрації оспорюваного Договору 08.02.2012), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. (ч.ч. 1, 2 ст. 93).
Відповідно до частини 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За нормами частин 1, 2, 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В частині 2 наведеної норми наведено випадки, за яких торги не проводяться.
З викладених норм слідує, що надання земельних ділянок державної чи комунальної форми власності в оренду здійснюється або за рішеннями відповідних органів, або за результатами торгів.
У разі якщо торги не проводяться, земельна ділянка надається в оренду в порядку ст. 123 Земельного кодексу України, частиною 1 якої передбачено надання земельних ділянок на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону (ч. 1).
Частиною 5 ст. 137 Земельного кодексу України передбачалось, що земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.
17.04.2008 Кабінетом Міністрів України видано постанову № 394, якою затверджено Порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 р. N 25-рп/2008 положення пункту 1 зазначеної постанови, якою затверджувався Порядок проведення земельних аукціонів, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до Конституції України правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном (землею) визначаються законом.
Зазначено, що необхідність врегулювання права власності, в тому числі і на землю, на рівні законів підтверджується і правовими позиціями Конституційного Суду України, згідно з якими "правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами" (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2000 року N 14-рп/2000); "виключно законами України встановлюється правовий режим власності, в основі якого - конституційні положення, конкретизовані в законах, які можуть містити й певні особливості правового режиму тих чи інших форм власності" (абзац другий підпункту 3.4 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2007 року N 5-рп/2007).
05.07.2012 прийнято Закон України N 5077-VI "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону", яким внесено зміни до статей 135 - 139 Земельного кодексу України та законодавчо врегульовано порядок проведення земельних торгів.
Закон України N 5077-VI від 05.07.2012 набрав чинності 19.08.2012.
В силу приписів ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на час реєстрації оспорюваного Договору оренди землі 08.02.2012 порядок проведення земельних торгів законодавчо врегульовано не було.
В Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою (ст. 1); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8).
Згідно рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 у справі № 1-5/2017, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18 відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до частини 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).
Висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119) (п.70).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII) (п.71).
Отже, правова позиція ЄСПЛ полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попереднього стану, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
У справі, яка розглядається встановлено, що нормами Земельного кодексу України передбачено вимогу щодо надання земельної ділянки державної або комунальної власності в оренду за результатами земельних торгів. Поряд з цим на момент реєстрації оспорюваного Договору не було встановлено законом порядку проведення таких торгів. Тобто, запровадивши норму щодо надання земельних ділянок в оренду за результатами земельних торгів, законодавцем не було визначено порядку проведення таких торгів, що унеможливлювало їх проведення, враховуючи вимогу врегулювання такого питання виключно на рівні закону.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про невідповідність заходу втручання в право відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки норми закону, які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, не були сформульованими в частині визначення та встановлення порядку проведення земельних торгів.
Крім того, у своєму рішенні, яке набуло статус остаточного 04.11.2013 зі справи «Н.К.М. проти Угорщини» ЄСПЛ зазначив, що, ті, хто діє добросовісно на підставі закону, не повинні бути розчаровані в своїх законних очікуваннях без конкретних і переконливих причин.
Позивач, згідно поданого позову, не доводить в якому порядку мали проводитись земельні торги на момент реєстрації оспорюваного договору та якою конкретно в даному випадку мала бути поведінка відповідача, який виявив бажання отримати земельну ділянку в оренду.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд не встановив підстав для визнання недійсним Договору оренди землі та для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем через вказані позивачем порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України.
Доводи позивача щодо відсутності рішення про надання земельної ділянки в оренду спростовуються матеріалами справи.
Як встановлено, розпорядженням голови Новоукраїнської РДА №685-р від 01.08.2011 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та передано ТОВ "Оріон" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельну ділянку, яка складається з декількох земельних ділянок.
Згідно даних затвердженої технічної документації, до загальної площі земельних ділянок увійшла земельна ділянка, щодо якої укладено оспорюваний Договір, а саме: ділянка № 5 площею 20,9873 га.
Отже, розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 685-р від 01.08.2011 стосується у тому числі і земельної ділянки площею 20,9873 га, наданої в оренду за оспорюваним Договором.
Слід відмітити, що оспорюваний Договір містить посилання на розпорядження №685-р від 01.08.2011, а також на інші розпорядження, які приймались з приводу оформлення права оренди. По іншим земельним ділянкам також укладено договори оренди, копії яких надано відповідачем до матеріалів справи. Позивач не доводить, що розпорядження №685-р від 01.08.2011 стосується інших земельних ділянок. Закон не містить обмежень щодо надання за одним рішенням декількох земельних ділянок в оренду.
За правилами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи викладене та відповідно до наведених позивачем обґрунтувань підстав позову і поданих сторонами доказів, суд не встановив підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору оренди земельної ділянки та для скасування запису в Державному реєстрі речових прав, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову повністю.
З приводу заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
За визначенням, наведеним у ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом наведеної норми позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.
Оскільки у уданій справі суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову, правила про позовну давність не застосовуються.
Судові витрати.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача у вигляді судового збору покладаються на позивача.
З приводу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд на підставі поданої відповідачем 22.10.2021 заяви та положень ч. 8 ст. 129, ст. 221 Господарського процесуального кодексу України призначає судове засідання для вирішення відповідного питання.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Призначити судове засідання для вирішення питання щодо витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги на 06.12.2021 о 09:00 год.
Встановити відповідачу строк для подання доказів щодо понесених судових витрат - протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Ганнівській сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області за адресою: 27165, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Ганнівка, вул. Центральна, 2; Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 17.
Повне рішення складено 01.12.2021.
Суддя В.В.Тимошевська