25 листопада 2021 року м. Чернівці
Справа № 725/4748/20
Провадження №22-ц/822/944/21
Провадження №22-ц/822/962/21
Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Литвинюк І.М.
суддів: Лисак І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар - Собчук І.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , Державного підприємства «Сетам» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року, та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Нестеренко Є.В.,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. про визнання недійсними електронних торгів.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. перебувало виконавче провадження №58748158 про примусове виконання виконавчого листа від 12 квітня 2010 №6-621/10, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 12 квітня 2010 року, про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 2 419 971,57 грн, та 100 грн судових витрат.
Вказував на те, що 18 березня 2019 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , що складається з шести житлових кімнат загальною площею 318,60 кв.м, житловою площею 179,40 кв.м.
20 серпня 2019 року приватним виконавцем призначено оцінку описаного та арештованого майна, при цьому його не було належним чином повідомлено про результати оцінки та передачу майна на реалізацію. Про вказані обставини йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Більше того, він не повідомлявся про огляд спірного майна, оцінювач квартиру не оглядав, у звіті про оцінку відсутні посилання на дату огляду об'єкта оцінки чи існування будь-яких перешкод щодо фактичного огляду об'єкта оцінки.
Зазначав, що після ознайомлення зі звітом про оцінку майна від 18 жовтня 2019 року було встановлено, що визначена у вказаному звіті вартість не відповідає ринковим цінам на таке майно станом на дату передачі майна на реалізацію. В постанові про опис та арешт майна та звіті про оцінку майна зазначалося, що загальна площа нерухомого майна (кв. АДРЕСА_1 ) складає 318,6 кв.м. Однак зазначена площа майна не відповідає фактичній.
В подальшому постановою приватного виконавця від 28 жовтня 2019 року вказане виконавче провадження об'єднано у зведене виконавче провадження №60432926.
Позивач звертався до приватного виконавця із заявою про зняття майна з торгів та призначення нової оцінки даного об'єкта. У вказаній заяві зазначалась адреса реєстрації боржника, додавалась копія паспорта з відміткою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
25 лютого 2020 року приватним виконавцем було повторно винесено постанову про опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця від 06 березня 2020 року, з метою визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 285,7 кв.м, житловою - 128,4 кв.м, було повторно призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Відповідно до звіту про оцінку майна від 10 березня 2020 року оцінювача ОСОБА_5 вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1 740 770,00 грн.
Відповідно до листа № 936 від 20 березня 2020 року приватним виконавцем було передано майно Чернівецькій філії ДП «Сетам» за ціною згідно зі звітом про оцінку майна від 10 березня 2020 року - 1 740 770,00 грн.
25 травня 2020 року він звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та 26 травня 2020 року ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження. Після ознайомлення з оцінкою майна, 01 червня 2020 року він оскаржив її шляхом подання скарги на дії приватного виконавця, однак судом не було здійснено перевірку оцінки майна вимогам законодавства, не призначено експертизу для визначення ринкової ціни майна, суд лише формально відмовив у задоволенні скарги, оскільки всупереч практики ВС вважав, що оцінка майна не може оскаржуватися шляхом подання скарги на дії приватного виконавця. Отже, таке оскарження не призвело до поновлення його прав та законних інтересів. В процесі розгляду скарги на дії приватного виконавця щодо оцінки майна майно було реалізовано.
16 липня 2020 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки та складено протокол №491081 проведення електронних торгів ДП "Сетам", переможцем торгів став ОСОБА_2 , ціна продажу - 1 218 539,00 грн.
Посилався на те, що йому не було повідомлено про передачу майна на реалізацію та про проведення торгів за адресою, вказаною для листування з позивачем у заяві від 30 січня 2020 року приватному виконавцю. Всупереч цьому, 30 липня 2020 року складено Акт про реалізацію предмета іпотеки та 04 серпня 2020 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Всі ці обставини свідчать про порушення вимог законодавства під час визначення ціни предмета іпотеки відповідно до статей 57,61 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказані результати визначення вартості майна є такими, що не відповідають ринковим цінам на цей вид майна. Вся кореспонденція направлялась йому за невірно зазначеною адресою, а тому він не був належним чином повідомлений та ознайомлений із висновком по вартість майна, про результати оцінки арештованого майна та фактично був позбавлений можливості оскарження результатів такої оцінки майна та передачі його на реалізацію.
Вважав, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Крім того, у звіті про оцінку майна невірно ідентифіковано технічні особливості спірної квартири, а саме, вказано, що квартира є 6-кімнатною загальною площею 318,60 кв.м, хоча у постанові про арешт майна, заявці про передачу майна на реалізацію, протоколі проведення електронних торгів вказано, що спірна квартири є 4-кімнатною, загальною площею 285,7 кв.м.
Просив визнати недійсними електронні торги, які проведені 16 липня 2020 року, за результатами яких продано ОСОБА_2 , ІНП: НОМЕР_1 , предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру загальною площею 285,7 кв.м, житлова площа 128,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , номер об'єкта нерухомого майна: 856988973101, протокол № 491081 проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року та Акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 липня 2020 року; визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером НОІ599060, видане 04 серпня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балан Р.Б., а також стягнути судові витрати.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, які проведені 16 липня 2020 року, за результатами яких продано ОСОБА_2 предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру загальною площею 285,7 кв.м, житлова площа 128,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , номер об'єкта нерухомого майна: 856988973101, протокол № 491081 проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року та Акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 липня 2020 року.
Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером НОІ599060, видане 04 серпня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балан Р.Б.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивач уже скористався своїм правом і звертався до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, однак ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2020 року у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна відмовлено.
Суд у своєму рішенні не вказує, які конкретно вимоги Національного стандарту №1 порушено в ході здійснення оцінки предмета іпотеки. Відсутні будь-які підстави вважати, що у звіті про оцінку майна нерухомого майна № 20022 від 10 березня 2020 року та інформаційному повідомленні про електронні торги відображено недостовірну інформацію про ринкову вартість об'єкту.
Позов про визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення вимог підпункту 2 пункту 5, пункту 9 Порядку реалізації арештованого майна, а саме відсутності в інформаційному повідомленні про лот №427334 фотографічного зображення майна, ОСОБА_1 не заявлявся.
Судом першої інстанції не наведено жодних доводів щодо порушення порядку реалізації арештованого майна, які заслуговують на увагу, не встановлено чи існують порушення під час проведення електронних торгів, яким чином вони вплинули на результат торгів та чи має місце порушення прав та інтересів позивача.
Організатор електронних торгів ДП «Сетам» здійснив всі необхідні дії в межах чинного законодавства для реалізації майна.
На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року представник позивача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково та змінити його мотивувальну частину з огляду на підстави позову та мотиви апеляційної скарги.
Посилається на те, що з рішенням суду першої інстанції в мотивувальній частині не повністю погоджується, оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає вимогам щодо обґрунтованості та законності.
Зазначає, що у позовній заяві, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову, ОСОБА_6 посилався також на незаконне зниження ціни спірного майна на 10%, неповідомлення його про оцінку майна, призначення суб'єкта оціночної діяльності, передачу майна на реалізацію, проведення торгів.
Заниження вартості об'єкта оцінки з мотиву, що при примусовій реалізації майна відсутній добровільний продавець, оскільки державний або приватний виконавець повинен обов'язково реалізувати його у визначені законом строки, суперечить приписам частин 6, 7 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавця відсутній обов'язок обов'язкового продажу майна на прилюдних торгах. Натомість, нереалізоване на прилюдних торгах майно може бути залишено стягувачем за собою, в іншому випадку майно повинно бути повернуто виконавцем боржникові.
В матеріалах ВП немає жодного підтвердження направлення на адресу позивача ні постанови про опис та арешт майна, про призначення суб'єкта оціночної діяльності, жодних доказів направлення позивачеві висновків про оцінку майна, повідомлень про передачу майна на реалізацію.
Позивач повідомляв приватного виконавця, що він проживає та зареєстрований за іншою адресою, ніж вказана у виконавчому документі, а також надав копію паспорта, з якого вбачається, що з 2016 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що також вбачається з повідомлення від 30 січня 2020 року.
Разом з тим, незважаючи на повідомлення дійсної адреси проживання, яка крім того є місцем реєстрації позивача, приватний виконавець Кондрюк К.О. направляв повідомлення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Вказане свідчить, що приватний виконавець, всупереч положенням статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», не встановив місця фактичного проживання боржника, незважаючи на факт повідомлення боржником такого місця проживання, та надсилав повідомлення за адресою, яка не була адресою проживання боржника.
Від ДП «Сетам» позивач не отримував повідомлень про дату та час торгів, а також про стартову ціну майна.
Позивач не був обізнаний про призначення суб'єкта оціночної діяльності, оцінку майна, передачу майна на реалізацію та його примусову реалізацію, що позбавило його права на належне ознайомлення, висунення власних заперечень щодо повноти та об'єктивності і оцінки його майна.
Ненаправлення позивачу документів, які передували підготовці, організації та проведенню таких торгів, вказує на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна, а відтак є підставою для визнання торгів недійсними.
Крім того, представник позивача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року в частині відмови у призначенні судової експертизи.
Апелянт зазначає, що в клопотанні про призначення експертизи зазначено, що підставою позову є порушення вимог законодавства під час визначення ціни спірного майна для реалізації на електронних торгах, які проведені 16 липня 2020 року. У зв'язку з грубим порушенням вимог чинного законодавства, які встановлюють вимоги для оцінки нерухомого майна з метою його подальшої реалізації на прилюдних торгах, дійсну ринкову вартість майна занижено, внаслідок чого порушено його права та законні інтереси на отримання справедливої та дійсної ціни за майно, що належало йому на праві власності, та для підтвердження цього до позову було додано звіт про оцінку майна від 26 грудня 2019 року.
Зазначає, що звіт про оцінку майна від 10 березня 2020 року складений з порушенням норм закону, а вартість у звіті є значно заниженою від реальної ринкової вартості на таке майно, що підтверджується звітом від 26 грудня 2019 року.
На рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року ДП «Сетам» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що суд вказав не існуючий лот №591081, в той час як нерухомість була реалізована за лотом №427334, на підтвердження чого складено протокол проведення електронних торгів № 491081.
ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність виконавчого провадження, у якому він є боржником, що визнається у позовній заяві. Однак ОСОБА_1 не здійснив жодних кроків для узгодження вартості майна з іншою стороною виконавчого провадження.
Крім того, позивач скористався своїм правом на оскарження дій приватного виконавця, звернувшись до Новозаводського районного суду м. Чернігова зі скаргою, зокрема щодо визначення вартості нерухомого майна, проте ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2020 року у задоволенні скарги відмовлено.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 представник позивача ОСОБА_4 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Аргументи відзиву на апеляційну скаргу є аналогічними доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, вказуючи на те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом і вже звертався до суду зі скаргою на дії приватного виконавця. Незгода ОСОБА_1 зі звітом №20022 від 10 березня 2020 року про оцінку нерухомого майна і його доводи щодо нібито незаконного заниження ціни спірного майна на 10% не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони мали самостійний спосіб оскарження, яким ОСОБА_1 вже скористався.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2020 року у справі №751/3555/20 достовірно встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про результати оцінки майна - 18 березня 2020 року ним було особисто отримано відповідне повідомлення про результати оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Сетам» представник ОСОБА_1 просить у її задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційних скарг та відзивів на них, судова колегія вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ДП «Сетам» слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні електронні торги не відповідають вимогам частин 2, 3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 2 частини 5, частини 9 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, оскільки в інформаційному повідомленні про електронні торги була подана неповна та неправдива інформація щодо ринкової вартості об'єкта. Відповідно до частин 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Відповідно до пункту 2 частини 5 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, інформаційне повідомлення про електронні торги повинно, зокрема, містити: інформацію про майно (лот), а саме: реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб. Інформація про лот № 591081, розміщена на сайті СЕТАМ, вказаним нормам не відповідала, а саме:
1) було зазначено недостовірну ринкову ціну об'єкта, а тому стартова ціна продажу об'єкта не відповідала його ринковій вартості;
3) було відсутнє повне фотографічне зображення майна;
Тобто, відділом примусового виконання рішень та ДП «СЕТАМ» були неналежно виконані вимоги закону та надана неповна та неправдива інформація щодо об'єкта продажу, що вплинуло на результати торгів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день підготовчого розгляду справи позивач не подав до суду відповідний висновок, складений на його замовлення. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечують проти призначення такої експертизи, а також те, що призначення експертизи такого характеру не є обов'язком для суду, підстави для задоволення клопотання представника позивача відсутні.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек від 14 жовтня 2020 року ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 .
Приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. на підставі виконавчого листа №6-635/10 від 12 квітня 2010 року винесено постанови від 29 березня 2021 року про відкриття виконавчих провадження №58748444, №58758158 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитом в розмірі 1 285 230,59 грн та 2 419 971,57 грн, які в подальшому були об'єднані у зведене ВП №60432926.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. від 25 лютого 2020 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_4 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. від 06 березня 2020 року для визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме, кварти АДРЕСА_1 призначено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 та зобов'язано його надати висновок вартості описаного та арештованого майна, а також попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання ним обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Згідно зі звітом про оцінку об'єкта, який складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 10 березня 2020 року, вартість квартири АДРЕСА_5 , становить 1 740 770 грн без ПДВ.
Відповідно до заявки від 20 березня 2020 року № 936 на реалізацію арештованого майна зведеного виконавчого провадження №60432926 приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. передав до Чернівецької філії ДП «СЕТАМ» документи щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №60432926.
З протоколу №491081 про проведення електронних торгів від 16 липня 2020 року вбачається, що електронні торги були проведені та за їх результатами переможцем визначено учасника № 5 ОСОБА_2
30 липня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції( м. Івано-Франківськ) Самокіщуком М.Ю. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, чотирикімнатної квартири АДРЕСА_4 , шляхом проведення електронних торгів.
Відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Чернівецького МНО Балан Р.Б. про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серії та номера НОІ599060 від 04 серпня 2020 року, ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 .
Згідно зі звітом про оцінку об'єкта, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_8 26 грудня 2019 року на замовлення ОСОБА_1 , вартість квартири АДРЕСА_5 , становить 2 695 865 грн без ПДВ.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
У статті 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до статті 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
У відповідності до статті 19 Закону сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону).
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина перша статті 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.
Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Пунктом 4 Розділу Х Порядку передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 30 січня 2020 року звертався до приватного виконавця Кондрюка К.О. з клопотанням про зняття майна з торгів та призначення нової оцінки предмета іпотеки, зокрема в клопотанні просив призначити нову оцінку спірної квартири АДРЕСА_1 .
Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про відкрите виконавче провадження від 29 березня 2019 року щодо стягнення з нього на користь АТ «Альфабанк» заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на його майно, а також те, що станом 30 січня 2020 року приватним виконавцем вже здійснювалися заходи щодо опису та арешту спірного майна, його оцінки, а також передачі його для реалізації на електронних торгах.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем 16 березня 2020 року на адресу боржника ОСОБА_1 , зазначеною у виконавчому листі та в постанові про відкриття виконавчого провадження, направлено звіт про оцінку майна від 10 березня 2020 року, на підтвердження чого надано фіскальний чек про направлення рекомендованого повідомлення, поштовий ідентифікатор 5802501975980.
Також постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року залишено без змін ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29 вересня 2020 року у цивільній справі №751/3555/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. про визнання неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О.
Предметом розгляду зазначеної скарги, зокрема, були результати визначення вартості майна за звітом про оцінку майна №20022 від 10 березня 2020 року, належне повідомлення боржника з висновком про вартість майна.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року, яка набрала законної сили, встановлено, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України. Приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими він зобов'язаний визначити ціну продажу майна відповідно даних складеного звіту про оцінку майна.
16 березня 2020 року приватним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість майна боржника (т. 1 а.с. 51), яке ОСОБА_1 отримав особисто 18 березня 2020 року, що вбачається з роздруківки з сайту поштових відправлень «Укрпошта» (т. 1 а.с. 49).
Доводи апеляційної скарги про те, що оцінка нерухомого майна здійснена в порушення вимог чинного законодавства, не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджена належними та допустимими доказами, як і не підтвердженими є доводи скарги про те, що боржник не був обізнаний про призначення суб'єкта оціночної діяльності, оцінку майна, передачу майна на реалізацію та його примусову реалізацію, що позбавило його права на належне ознайомлення, висунення власних заперечень щодо повноти та об'єктивності оцінки його майна.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.
Приватним виконавцем й організатором торгів на адресу ОСОБА_1 направлялись відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій і здійснення процедури електронних торгів, а тому відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону він вважається ознайомленим з результатами визначення вартості та оцінки арештованого майна.
Крім того, слід зазначити, що допущені приватним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року, справа № 367/6231/16-ц)
Тобто, дії приватного виконавця при призначенні оцінювача та передачі арештованого майна на реалізацію не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів у цій справі недійсними.
Отже, боржник вже скористався своїм правом на оскарження дій приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, а також щодо ознайомлення боржника про вартість його майна, що було предметом розгляду в іншій цивільній справі та містять факти, які є преюдиційними.
Зазначені обставини свідчать про намагання боржника уникнути від виконання судового рішення, ухваленого у 2010 році, яке виконується у примусовому порядку з березня 2019 року у виконавчому провадженні, в межах якого здійснений продаж майна.
Для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.
Доводи позивача про визнання торгів недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів з наведених у позові підстав є необґрунтованими, оскільки дії приватного виконавця щодо формування лоту у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у передбачений законом спосіб (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 725/6276/19, провадження № 61-13651св20).
Отже, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином в розумінні статей 203, 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку проведення прилюдних торгів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду першої інстанції щодо проведення електронних торгів з порушенням вимог частин 2, 3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 2 частини 5 статті 9 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, оскільки в інформаційному повідомленні про електронні торги була подана неповна та неправдива інформація щодо ринкової вартості об'єкта, крім вищезазначеного, спростовуються висновком експерта № 191Е-12/20 судової оціночно-будівельної експертизи від 28 грудня 2020 року, згідно з яким звіт № 20022 від 10 березня 2020 року про оцінку нерухомого майна у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, але має незначні недоліки, що не вплинуло на достовірність оцінки, і може використовуватись з метою, визначеною у звіті.
Колегія суддів вважає помилковими посилання в рішенні суду першої інстанції, як на підставу задоволення позову, на відсутність в інформаційному повідомленні повного фотографічного зображення майна, оскільки чинне законодавство не містить вимог до фотографій, які повинні розміщуватись разом з інформаційним повідомленням щодо реалізації майна. Державне підприємство “СЕТАМ” зазначило в інформаційному повідомленні ту інформацію, яка містилася у заявці, підготовленій виконавцем, а нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Крім того, з цих підстав позов не заявлявся.
При цьому дії виконавця щодо передачі арештованого майна на реалізацію були оскаржені позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, у звіті № 20022 від 10 березня 2020 року про оцінку нерухомого майна міститься його фотографічне зображення.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що електронні торги з реалізації нерухомого майна проведено з порушенням Закону, які би дали підстави для їх скасування, а також факту порушення прав позивача під час проведення вказаних торгів.
Враховуючи наведене, оскільки правові підстави для визнання оспорюваних ОСОБА_1 електронних торгів недійсними відсутні, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно з пунктами першим, четвертим частини першої статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ДП «Сетам» підлягають задоволенню, а рішення суду першої - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за наявності, зокрема таких умов - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсними електронних торгів з підстав незаконного зниження ціни спірного майна на 10%, неповідомлення позивача про оцінку майна, призначення суб'єкта оціночної діяльності, передачу майна на реалізацію, проведення торгів. Метою проведення експертизи, за твердженням позивача, є встановлення конкретної вартості реалізованого на торгах майна на певну дату.
Враховуючи предмет позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи, а тому доводи апеляційної скарги цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подачу апеляційної скарги на рішення суду ОСОБА_2 та ДП «СЕТАМ» сплатили судовий збір кожний у розмірі 2 522,40 грн.
Враховуючи, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ДП «Сетам» підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ДП «Сетам» слід стягнути по 2 522,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Державного підприємства «Сетам» задовольнити.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції ( м. Івано-Франківськ), Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича про визнання недійсними електронних торгів відмовити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 лютого 2021 року про відмову у призначенні експертизи залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 522 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Сетам» 2 522 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 30 листопада 2021 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк