Справа № 636/4542/21 (1-кс/636/975/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/2118/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
22 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021221240000310 від 06.06.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.12.2021.
Визначено суму застави у розмірі 68100,00 грн., при внесенні якої ОСОБА_6 з-під варти звільнити та покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу підозрюваний посилається на те, що ризики, зазначені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу, не підтверджуються жодними об'єктивними обставинами.
В судове засідання апеляційного суду прокурор та захисник підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 які, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги засобами телефонного зв'язку, не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі підозрюваного не ставиться питання про погіршення його становища, а також вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора та захисника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221240000310, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
У зв'язку з переховуванням ОСОБА_6 від органів досудового розслідування, 21.09.2021 слідчим складено повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України та направлено (фіскальний чек №215600426655 від 21.09.2021, 17:09:42 УКРПОШТА рекомендованим листом та повісткою про виклик до Чугуївського РУП.
08 жовтня 2021 року ОСОБА_6 оголошений у розшук та 25 жовтня 2021 року ОСОБА_6 затримано за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с Зарожне, на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 01 жовтня 2021 року (справа №636/4542/21, провадження №1-кс/636/904/21).
25.10.2021 слідчий звернувся до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, офіційно не працевлаштований, тобто не має легального джерела доходів, слідчий вважав, що у підозрюваного ОСОБА_6 можуть виникнути передбачені п.п.1, 5 ст.177 КПК України ризики, а саме: враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_6 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінальних правопорушень зник, з метою подальшого переховування від правоохоронних органів та ухилення від кримінальної відповідальності, був оголошений у розшук, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи обставини вказаного злочину, відомості про особу ОСОБА_6 , є достатні підстави вважати, що він може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 раніше неодноразово засуджений за злочини проти власності, має не зняті та не погашені судимості.
Слідчий вважав, що стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 слідчий суддя суду першої інстанції врахував відомості про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не одружений, дітей, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, має постійне місце реєстрації та проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, ухилявся від органів досудового розслідування, в зв'язку із чим був оголошений у розшук, що, на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах цього кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним у клопотанні слідчого ризикам. Також слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч ч.3 ст.185 КК України та зібрані під час досудового розслідування докази, надані до суду вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризику того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з вчиненням тяжкого кримінального правопорушення та у зв'язку з суворістю покарання за вчинений злочин у разі визнання його винуватості, крім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків у місці постійного мешкання; ризику того, що він може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші злочини, - оскільки ОСОБА_6 є раніше неодноразово засудженим за вчинення правопорушень проти власності, законного джерела доходу не має. Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
На думку слідчого суді суду першої інстанції, існування вказаних ризиків наряду з обґрунтованою підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вказує про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення та завдану ним матеріальну шкоду, слідчий суддя вважав за можливе, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 68 100 грн, розмір якої є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя суду першої інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України заслухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування.
КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому дій, передбачених ч.3 ст.185 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи такий обсяг відомостей судового провадження, який об'єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази, формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_6 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1ст.177 КПК України, а саме, можливість підозрюваним переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення інших кримінальних правопорушень,колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.
Згідно відомостей про особу підозрюваного вбачається, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, востаннє вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 08 квітня 2020 року за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 років, звільнений від відбування покарання ухвалою Харківського Апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, крім цього 16.07.2021 до Чугуївського міського суду Харківської області скеровано обвинувальний акт за №12021221240000149 від 08.04.2021, за ч.2,3 ст. 185 КК України рішення по якому на даний час не прийняте, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, ухилявся від органів досудового розслідування, в зв'язку із чим був оголошений у розшук.
Усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, є ймовірність того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_6 , а саме вчинення умисного корисливого злочину проти власності, а також враховуючи, що підозрюваний був неодноразово судимий за злочини проти власності, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема права власності населення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Зазначене вказує на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Доводи підозрюваного щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, оскільки доводи підозрюваного ґрунтуються суто на його суб'єктивних оціночних судженнях.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного, його вік та його сімейний стан. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_6 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді