Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/427/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
29.11.2021 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2021 року про арешт майна, в кримінальному провадженні, внесеного 07 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150030000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.1 ст.263 КК України, -
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого в ОВС ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 02 листопада 2021 року, погодженого з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2021 року на корпоративні права ОСОБА_8 майно, а саме на статутний капітал ТДВ «Цибулівське хлібоприймальне підприємство» в розмірі 55324 грн. накладено арешт із забороною користування та розпорядження.
Рішення слідчого судді мотивовано, тим що 29 жовтня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190 та ч.1 ст.263 КК України, де санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв'язку з чим на думку слідчого судді в даному випадку арешт необхідний з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати накладений арешт на корпоративні права, вказуючи на те, що під час розгляду справи прокурором не доведено необхідність арешту зазначеного майна, оскільки він явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Так, захисник зазначає, що розмір суми, якою нібито шляхом обману намагався заволодіти підозрюваний ОСОБА_8 , складає 60 тис. доларів США, а ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2021 року вже накладено арешт на особисті грошові кошти в сумі 66 тис. доларів США, а тому на думку захисника вже досягнуто справедливого балансу між інтересами власника майна та завданнями кримінального провадження, який гарантовано може забезпечити виконання рішення суду навіть при визнані судом ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і призначені додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Зокрема, адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вказуючи на те, що під час проголошення ухвали ні він, ні підозрюваний ОСОБА_8 присутні не були, про прийняте рішення йому стало відомо 15 листопада 2021 року з сайту ЄДРСР.
Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 , який діє інтересах ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_8 та його адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні 03 листопада 2021 року присутні не були, про те, що ними отримано копію ухвали суду від 03 листопада 2021 року матеріали справи будь-яких даних не містять.
В контексті застосування на практиці вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на доступ до правосуддя та справедливий суд, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 03 листопада 2021 року пропущений адвокатом з об'єктивних, незалежних від нього причин і підлягає поновленню.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).
Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2021 року № 620211500030000034, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.1 ст.263 КК України.
29 жовтня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.263 КК України.
Разом з цим, санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 має корпоративні права, а саме 13,01% статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 55324 грн. товариства з додатковою відповідальністю «Цибулівське хлібоприймальне підприємство» (юридична адреса: Кіровоградська область, Кропивницький(колишній Олександрівський) район, с. Михайлівка, вул.. Вокзальна, 18).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, колегія суддів, зазначає, що корпоративні права оцінюються в грошовому еквіваленті, а саме 13,01% статутного капіталу (корпоративних прав) становить 55324 грн., у зв'язку з чим є матеріальними об'єктами та підлягають арешту.
Оскільки, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, то колегія суддів з урахуванням загальних засад кримінального судочинства ( ст. 7, 9, 13, 16, 22 23, 26 КПК України) та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України) погоджується з висновком слідчого судді районного суду про те, що в даній ситуації, арешт корпоративних прав ОСОБА_8 відповідає інтересам та потребам досудового розслідування в цій справі, такий вид втручання у права та законні інтереси ОСОБА_8 спрямований на забезпечення виконання можливого вироку суду в частині конфіскації майна.
При цьому, слід відмітити, що колегія суддів, на даному етапі досудового розслідування не входить в обговорення деталей належності, допустимості та достатності зібраних у справі доказів, а тому доводи апеляційної скарги захисника про відсутність підстав для накладення арешту, у зв'язку з чим на думку апелянта майно повинно бути звільнено з - під арешту, колегія суддів вважає безпідставними.
Визначальним в цій справі є те, що слідчий суддя районного суду наклав арешт на майно для його збереження в разі призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, грубих процесуальних порушень, які б вказували про безумовне скасування рішення слідчого судді, колегія суддів під час перегляду справи, в межах доводів апеляційної скарги апелянта - не вбачає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вказує, що в даному випадку слідчий суддя районного суду правильно та цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про арешт майна, так як в даному випадку арешт майна відповідає інтересам та потребам досудового розслідування.
Крім того, принципи співрозмірності та збалансованості вартості арештованого майна ОСОБА_8 з розміром завданої потерпілому шкоди, при конфіскації всього належного на праві власності ОСОБА_8 майна - не застосовується, а тому посилання захисника про неправильне застосування слідчим суддею норм матеріального та процесуального права на думку колегії суддів апеляційного суду є безпідставним.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2021 року про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 07 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150030000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.1 ст.263 КК України - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4