Справа №628/4258/21
Провадження №2/628/1297/21
01 грудня 2021 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп'янську Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, на період її навчання.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком.
ОСОБА_1 є студентом 4 курсу Куп'янського автотранспортного фахового коледжу.
Відповідач працює і має стабільний заробіток, у добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогуі тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2021 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала і просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку з чим зі згоди позивачкт та на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою 4 курсу групи 41 денного відділення Куп'янського автотранспортного фахового коледжу, форма навчання - бюджетна, термін навчання 01.09.2018 по 30.06.2022, що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5); довідкою №211, наданою 26.10.2021 Куп'янським автотранспортним фаховим коледжем (а.с. 2).
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018 (а.с. 3-4) шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , батьками позивачки, був розірваний.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання з 07.11.2007 позивачка зареєстрована в АДРЕСА_1 ( а.с.6).
Про особу відповідача, на підставі позовних матеріалів, встановлено, що він працездатний, працює на Силікатному заводі. Даний про його незадовільний стан здоров'я або інші причини, по яким він не має змогу надавати повнолітній доньці допомогу, до суду надано не було.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
П.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є повнолітньою, навчається на денній формі навчання, а відтак потребує матеріальної допомоги, оскільки саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про неможливість її працевлаштування впродовж часу навчання.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, вимога позивачки про стягнення аліментів ґрунтується на законі, та визначаючи розмір аліментів суд враховує також положення СК України у відповідності із яким, правове зобов'язання по утриманню повнолітніх дітей, які продовжують навчання покладено в рівній мірі на обох батьків, батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу.
З урахування встановлених обставин оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги принцип рівності обов'язків батьків щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 274, 279-282, 352 ЦПК України, ст.ст. 191, 198, 199, 200, 201 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , працюючого на Силікатному заводі, інші відомості відсутні, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , щомісяця, починаючи з 27 жовтня 2021 року і до закінчення навчання у Куп'янському автотранспортному фаховому коледжі, тобто до 30 червня 2022 року.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя В.В. Барабанова