Номер справи 623/3727/21
Номер провадження 2/623/997/2021
іменем України
01 грудня 2021 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі :
головуючого - судді Герцова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Ардашевої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюм цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
Представник позивача Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області- Нерсисян Н. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 є матір"ю дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але свої батьківські обов"язки щодо них не виконує. На даний час діти тимчасово влаштовані до гр. ОСОБА_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки мати свідомо нехтує свої обов"язками по вихованню та утриманню малолітнії дітей, не піклується про фізичний та духовних розвиток дітей, не цікавить долею не надає матеріальної допомоги, представник позтвача змушений звернутися до суду за захистом прав дітей.
Враховуючи вищевикладене, просить суд позбавити ОСОБА_1 , батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою судді від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом у визначений законом строк надати відзив на позовну заяву.
Від представника позивача Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області Адіханяна М. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей Куньєвської сільської ради Рецебуринська І. в судове засідання не з'явилася, в заяві від 01.12.2021 року просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги просили задовльнити.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є матір"ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 16 лютого 2015 року та копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05 червня 2018 року.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Куньєвської сільської ради, як органу опіки та піклування про доцільнсть позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні її малолітніх дітей від 20.07.2021 року, є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . (а.с.7-8).
Старостою Куньєвської сільської ради ОСОБА_7 надано довідку-характеристику на мешканку села Чистоводівки Ізюмського району ОСОБА_1 , де зазначено, що остання має двох малолітніх дітей. Від жителів села неодноразово надходили в усній формі скарги на поведінку ОСОБА_1 та відношення до дітей, були виклики поліції стосовно недбалого поводження з дітьми. Комісією регулярно проводилися акти - обстеження умов проживання ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання, де остання виявила недбале ставлення до обов"язків матері, зловживання алкоголем і неоноразово поперджалася про відповідальність за свій спосіб життя та загрозу здоров"ю дітей.(а.с.11).
14 липня 2021 року зафіксовано повідомлення про факт вчинення домашнього насильсьва у відношення ОСОБА_2 її матір"ю ОСОБА_1 , що полягало у фізичному та психологічному насильстві.(а.с.9).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно ч. 2,3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дітей, оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо малодітніх дітей.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позов Органу опіки та піклування Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Студенок Ізюмського району Харківської області, громадянку України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна Харківська область Ізюмський район село Чистоводівка, актовий запис № 1 від 16 лютого 2015 року, свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Студенок Ізюмського району Харківської області, громадянку України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: Україна Харківська область місто Харків, актовий запис № 2441 від 05 червня 2018 року, свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 05 червня 2018 року, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Студенок Ізюмського району Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001) судовий збір в сумі 2270,00 гривень.
Після набрання рішенням законної сили, копію рішення направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.М.Герцов