Справа № 638/13802/21
Провадження № 1-кп/638/1433/21
01 грудня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226240001277 від 21.08.2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: 23.09.2004 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.296, ч.1 ст.122, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 15.03.2005 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.1 ст.321 КК України до штрафу 850 грн., 25.09.2007 року Київським районним судом міста Харкова за ч.2 с останній раз 23.06.2020 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
встановив:
21.08.2021 року приблизно о 22 годині 00 годині ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №48 по вул. Дерев'янко у м. Харкові побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер наслідків свого діяння і бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого ОСОБА_7 та наніс декілька ударів кулаками рук в область тулуба та обличчя ОСОБА_7 . Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_7 впав на землю, впустивши свою сумку, а ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, подолавши опір дістав з його сумки мобільний телефон торгівельної марки «Samsung» моделі «GTS-C 3322І», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №151 від 31.08.2021 року становить 525.00 грн., мобільний телефон торгівельної марки «LG» модель «D-335», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №151 від 31.08.2021 року становить 615 грн. та гроші в сумі 130 грн.
Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 1270 грн.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 провину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії за ч. 2 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлено
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 31.08.2021 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
При призначенні покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, раніше судимий.
Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Пленум Верховного Суду України в Постанові № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що за ч. 2 ст. 186 КК України, для виправлення обвинуваченого достатнім та необхідним буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання обвинуваченому у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у вигляді позбавлення волі.
Встановлено, що вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.06.2020 року ОСОБА_5 засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до частини 3 статті 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною 4 статті 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Аналіз наведених вище положень закону та судової практики дає можливість зробити висновок, що у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід'ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.
Вказане узгоджується із висновками, викладеними у Постанові Верховного суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.09.2021 року у справі № 127/25037/17.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення після ухвалення вироку Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.06.2020 року, але до повного відбуття покарання, зокрема в період іспитового строку, суд призначає йому покарання за сукупністю вироків за ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком.
З урахуванням вищевикладеного, зокрема того, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, офіційно не працевлаштований, на шлях виправлення не став, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 неможливе без ізоляції його від суспільства і йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі, адже саме таке покарання обвинуваченому буде справедливим та достатнім і сприятиме його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.08.2021 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, суд вважає за необхідне рахувати строк відбування покарання з 31.08.2021 року.
Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі, за період з 31.08.2021 року по день набрання вироком законної сили.
Судові витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України суд,-
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.06.2020 року і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 31.08.2021 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд міста Харкова 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя