Справа № 638/9597/21
Провадження № 2/638/4702/21
Іменем України
01 грудня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
24 червня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказав, що 20 червня 2018 року в м. Харкові на вул. Клочківська, 99-А, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_5 .
Згідно звіту з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля №561 від 11 липня 2020 року, складеного ФОП ОСОБА_6 , відновлювальний ремонт автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 88930,27 гривень.
Позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування та отримав від МТСБУ страхове відшкодування у розмірі 36481,53 грн. Відповідач повинен був відшкодувати різницю в червні місяці 2019 року, але пославшись на похорон матері, попросив відстрочку відшкодування до 01 грудня 2019 року. На момент подання позову відповідачем не відшкодовано збитки.
Зазначає, що протиправними діями ОСОБА_5 в частині порушення Правил дорожнього руху України привели до пошкодження належного позивачу майна, чим позивачу завдано моральних страждань, оскільки із пошкодженням автомобіля порушився звичний устрій сім'ї позивача, незручності щодо пересування, що викликало фізичні та душевні страждання. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та протиправних дій відповідача у позивача з'явилось безсоння, головний біль, підвищений тиск. Розмір нанесеної позивачу моральної шкоди останній оцінює в 5000 грн.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 52448,53 грн відновлювального ремонту автомобіля та 5000 грн моральної шкоди, а також вирішити питання про стягнення судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, у розмірі 14408 грн, які складаються з витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2500 грн, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11000 грн та судового збору у розмірі 908 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідачки на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено обставини про те, що 20 червня 2018 року об 11:00 годині у м. Харкові по вул. Клочківській, 99-А, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 , по Клочківському узвозі, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Клочківською не надав переваги в русі автомобілю КІА Sportage, державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.1б;11 Правил дорожнього руху.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 вересня 2018 року, яка набрала законної сили 02 жовтня 2021 року, визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Автомобіль КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
25 березня 2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником у відповідному територіальному сервісному центрі МВС України та інших установах, підприємствах організаціях з питань щодо, пов'язаних з вчиненням правочинів щодо експлуатації та розпорядження автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 02 липня 2018 року складено протокол №770/18 технічного огляду автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з копією Звіту №770/18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, складеного 18 липня 2021 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , 2011 року випуску, пошкодженого внаслідок ДТП 20 червня 2018 року складає 88930,27 грн з урахування ПДВ на запчастини.
Згідно з договором №46/1/21 про надання послуг з автотоварознавчого дослідження, укладеного 10 червня 2021 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вартістю надання послуг з проведення оцінки ринкової вартості автомобіля становить 2500 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі робіт від 18 червня 2021 року ФОП ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_3 прийняв згідно договору №46/1/21 про надання послуг з автотоварознавчого дослідження від 10 червня 2021 року, звіт автотоварознавчого дослідження. На час підписання акту виконавцю сплачено 2500 грн, що становить 100% вартості дослідження.
Листом №3.1-05/1856 від 21 січня 2019 року повідомлено ОСОБА_3 , що Моторно (транспортне) страхове бюро України прийняло рішення про виплату відшкодування шкоди у розмірі 36481,53 грн. Грошові кошти зараховані на рахунок ОСОБА_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», 21 січня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Завдання шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, унаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у договірному зобов'язанні є страховик.
Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його користь, як третьої особи, страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 367/5577/16-ц.
У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно Звіту №770/18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, складеного 18 липня 2021 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , 2011 року випуску, пошкодженого внаслідок ДТП 20 червня 2018 року складає 88930,27 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що МТСБУ сплатило ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 36481,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 20 червня 2018 року о 10:30 год по автомобілю КІА Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 .
За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди підлягає стягненню сума 52448,53 грн, яка складається із різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу (88930,27 грн) та виплаченим МТСБУ відшкодуванням (36481,53 грн).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
На підтвердження суми втрати товарної вартості транспортного засобу після ДТП позивачем надано звіт щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля № 770/18 від 18 червня 2021 року, складеного ФОП ОСОБА_6 . Позивачем за послуги проведення дослідження щодо оцінки вартості матеріального збитку ФОП ОСОБА_6 сплачено 2500 грн.
Тому, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2500 грн за послуги проведення автотоварознавчого дослідження згідно з Договором №46/1/21 від 10 червня 2021 року.
Щодо позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн, то суд виходить з наступного.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди в позовній заяві позивач зазначив, що пошкодженням автомобіля порушився звичний устрій сім'ї позивача, незручності щодо пересування, що викликало фізичні та душевні страждання. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та протиправних дій відповідача у позивача з'явилось безсоння, головний біль, підвищений тиск.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування такої шкоди.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди із ОСОБА_4 є обґрунтованими та зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань позивача, внаслідок пошкодження належного йому майна, ступінь вини відповідача, підлягають задоволенню в розмірі 1000 грн, що відповідатиме принципу розумності і справедливості.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В позовній заяві позивач просив стягнути 11000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з Договором про надання юридичних (адвокатських) послуг (Витяг) від 21 вересня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «МАЗЕПА ТА ПАРТНЕРИ», в особі Микитюка Василя Олександровича, Микитюк Сергій Олександрович доручає АО «МАЗЕПА ТА ПАРТНЕРИ» представляти інтереси з питань, пов'язаних із відшкодуванням збитків, нанесених йому, як власнику автомобіля (а.с. 32).
В матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5426, виданого Микитюку Василю Олександровичу 27 березня 2019 року Радою адвокатів Донецької області (а.с. 31).
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 Договору від 21 вересня 2020 року клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту юридичні (адвокатські) послуги, а саме: захист прав та представництво інтересів Клієнта в кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справах - в судах всіх рівнів та юрисдикцій, в органах досудового слідства та прокуратурі, перед іншими органами, установами, організаціями незалежності від форм власності, з усіма правами відповідної Сторони, учасника, особи, права якої зачіпаються або можуть бути зачепленими, - без обмежень та застережень до повноважень.
Згідно з п. 5-6 Додаткової угоди №1 від 26 листопада 2021 року «Про погодження сторонами розміру гонорару до договору про надання професійної правничої допомоги від 21 вересня 2020 року» сторонами узгоджено кількість часу витраченого Адвокатським об'єднанням під час надання правової допомоги за договором та вартість наданих послуг. Сума гонорару становить 11000 грн.
Відповідно до Детального опису наданих послуг по справі Адвокатський об'єднанням надано такі послуги: консультація по цивільній справі про стягнення збитків тривалістю 1 година вартістю 1000 грн, досудовий аналіз справи: вивчення матеріалів справи, аналіз судової практики тривалістю 2 година вартістю 2000 грн, складання позовної заяви тривалістю 3 години загальною вартістю 3000 грн, представництво в суді 5000 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 належними та допустимими доказами доведено фактично здійснений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Окрім того, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст. 12, 13 ЦПК України відповідно, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
З аналізу зазначених положень закону вбачається, що виключно за клопотанням сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, у разі доведення стороною неспівмірності витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач не оспорював розмір витрат на правничу допомогу в порядку ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 10266,04 грн.
Щодо стягнення судового збору суд зазначає наступне.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією №51366 від 18 червня 2021 року.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 847,41 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, 54948 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн 53 коп. та моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн 41 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) грн 04 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2021 року.
Суддя І.П. Латка