Справа № 638/4032/20
Провадження № 2-а/638/48/21
Іменем України
18 листопада 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Олейник О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області сержанта поліції Онищенко Ольги Вікторівни про скасування постанови та закриття провадження в адміністративній справі,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області сержанта поліції Онищенко Ольги Вікторівни про скасування постанови та закриття провадження в адміністративній справі, в обґрунтування якого вказав, що 17 березня 2020 року приблизно о 10 годині 30 хвилин був зупинений Інспектором роти № 3 батальйону № 2 Управління Патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Онищенко Ольгою Вікторівною. Як пояснив мені інспектор, позивач нібито здійснив стоянку на місці для інвалідів позначеною розміткою 1.30, чим порушив п. 8.5.1 ПДР.
З вказаного приводу Інспектором роти № 3 батальйону № 2 Управління Патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Онищенко Ольгою Вікторівною було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2257784 від 17.03.2020 року.
Даною постановою було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1020, 00 грн.
З вказаною постановою позивач не згоден в повному обсязі, вважає що її було винесено протиправно, з порушенням діючого законодавства України, без достатніх на те правових підстав, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідач порушив процедуру розгляду справи, а саме не роз'яснив права та обов'язки, не було оголосив про розгляд справи на місті зупинки, не надав можливості звернутися за правовою допомогою, не надав можливості ознайомитися з матеріалами справи, не роз'яснив право на оскарження постанови, та порядок її оскарження, що за своєю суттю є порушенням прав встановлених КУпАП, Конституцією України та Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини. Також відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів вчинення правопорушення. Відповідач виніс постанову, яка за формою і змістом не відповідає вимогам, встановленим законом.
Позивач просив суд скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2257784 винесену 17.03.2020 року Інспектором роти № 3 батальйону № 2 У правління Патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Онищенко Ольгою Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020,00 грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління Патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції Онищенко Ольги Вікторівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2257784 від 17.03.2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1020, 00 грн.
Згідно з постановою фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що 17.03.2020 о 10:18 год у м. Харкові по вул. Пискунівській, 11, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку на місці для людей з обмеженими можливостями, порушив вимогу дорожньої розмітки 1.30 ПДР, чим порушив п. 8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Із змісту позовної заяви вбачається, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №2257784 від 17.03.2020 незаконною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Звертаючись із позовною заявою позивач вважає, що оскаржувану постанову серії ЕАК №2257784 від 17.03.2020 було винесено з численними порушення, доказів вчинення ним правопорушення йому надано не було.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частина 5 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2257784 від 17.03.2020 року, вбачається, що водій здійснив зупинку на місці для людей з обмеженими можливостями, порушив вимогу дорожньої розмітки 1.30 ПДР, чим порушив п. 8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача за вказане вище правопорушення.
Отже, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову в цій частині вимог.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області сержанта поліції Онищенко Ольги Вікторівни про скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2257784 винесену 17.03.2020 року Інспектором роти № 3 батальйону № 2 У правління Патрульної поліції в Харківській області сержантом поліції Онищенко Ольгою Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646) на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Шишкін