ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2021Справа № 910/15454/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" про стягнення 156 261,67 грн., без виклику представників сторін,
У вересні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути 133 569,71 грн. заборгованості, 2 626,00 грн. 3% річних, 7 486,63 грн. інфляційних втрат та 12 579,33 грн. пені за договором поставки № 121800570 від 04.05.2018 року на підставі ст.ст. 530, 610, 611, 625, ЦК України та ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від учасників справи у встановлений законом строк не надано.
16.11.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково визнав заборгованість в розмірі 133 569,71 грн. Також зазначав, що невиконання ним грошових зобов'язань перед позивачем зумовлене сезонним характером господарської діяльності, яка пов'язана з реалізацією та попитом на продукцію підприємства. Крім того, відповідач вказує, що у зв'язку з впровадженням в країні епідеміологічних заходів він змушений був зменшити обсяги виробництва та перебуває у складних економічних умовах. У своєму відзиві відповідач просить суд надати йому розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці.
29.11.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.05.2018 між Фізичною особою-підприємцем Томчуком Андрієм Михайловичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (покупець) укладено договір поставки № 121800570 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у визначений сторонами строк передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим Договором, товарно-матеріальні цінності, а саме: пакувальні матеріали, узгоджені специфікаціями, які є невід'ємними частинами до договору (п. 1.1. договору).
Кількість, асортимент, ціна, строки поставки, умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях до договору (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.09.2019 року) передача кожної партії товару здійснюється на умовах відтермінування оплати повної вартості товару терміном на 30 календарних днів, якщо інші умови додатково не погоджені сторонами у специфікаціях до цього Договору.
Пунктом 2.3 договору погоджено, що ціна товару не є фіксованою, вона може змінюватися на вимогу будь-якої із сторін на кожну наступну партію товару. В такому випадку нові ціни на товар вказуються безпосередньо в рахунках та товаророзпорядчих документах (специфікаціях та/або накладних та/або видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних і т.д.), які є невід'ємною частиною даного договору поставки.
Перехід права власності і всіх ризиків на товар (випадкового знищення або пошкодження товару) здійснюється в момент передачі товару від постачальника покупцеві, що фіксується відповідною видатковою накладною про приймання товару (п. 3.4 договору).
Згідно п. 5.4 договору за несвоєчасну оплату за договором покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2018 з моменту його підписання сторонами, а в частині невиконаних зобов'язань за дійсним договором дія його продовжується до повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 календарний рік. Договір може бути розірваний за згодою сторін.
Доказів припинення договору в установленому порядку не надано.
Поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві, поясненнями відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, видатковими накладними №№ 122010239 від 08.12.2020 року на суму 49 843,06 грн., 122010857 від 29.12.2020 року на суму 83 726,65 грн. та товарно-транспортними накладними №№ 122004748 від 08.12.2020 року, 122005109 від 29.12.2020 року, які містяться в матеріалах справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару за договором на загальну суму 133 569,71 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 133 569,71 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 133 569,71 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмір 2 626,00 грн. та 7 486,63 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені за накладними № 122010239 від 08.12.2020 у розмірі 4 920,12 грн. за період 07.01.2021 року по 17.09.2021 року та № 122010857 від 29.12.2020 року у розмірі 7 659,21 грн. за період 29.01.2021 року по 17.09.2021 року на загальну суму 12 579,33 грн.
Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Як передбачено п. 5.4 договору за несвоєчасну оплату за договором покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день протермінування.
Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позовні вимоги в частині стягнення 12 579,33 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором підлягають задоволенню частково на суму 7 561,73 грн. за перерахунком суду з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.
Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача, проте його доводи стосовно того, що у зв'язку з впровадженням в країні епідеміологічних заходів він змушений був зменшити обсяги виробництва та перебуває у складних економічних умовах не звільняє відповідача від оплати за поставлений товар у строки визначені договором, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від належного виконання зобов'язання.
Інші доводи відповідача не стосуються предмету даного спору, тому до уваги судом не приймаються.
Відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення, яке буде прийнято у даній справі на три календарних місяців з дати його прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
При цьому, відповідач не надав належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст. 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.
В силу ч. 1. ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, яке викладено у відзиві на позовну заяву.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11; код 38092323) на користь Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 133 569 (сто тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 3% річних, 7 486 (сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 7 561 (сім тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 73 коп. пені та 2 268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 65 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна