ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2021Справа № 910/12566/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вул. Борщагівська, б.154, Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю. Ес. Ай" (пр. Героїв Сталінграду, 4 корп. 6а (2-й поверх), Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600)
про відшкодування шкоди 22 979, 25 грн,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю. Ес. Ай" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди 22 979, 25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №1043/18-Тз/О/20 від 21.11.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Seat Leon" реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі, про стягнення 22 979, 25 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Примірник ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України та зобов'язано його надіслати на адресу Господарського суд міста Києва інформацію щодо наявності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР 203064197 відповідальності особи при керуванні автомобілем "Daf FT 95 XF 430", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
02.09.2021 через відділ діловодства суду надійшла відповідь на запит інформації від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання ухвали суду від 17.08.2021 надало інформацію з єдиної центральної бази даних МТСБУ.
18.10.2021 до відділу діловодства суду представником позивач подано заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 17.08.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пр. Героїв Сталінграду, 4 корп. 6а (2-й поверх), Київ, 04210.
Згідно трекінгу відправлень № 0105481304748 з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" ухвала суду від 17.08.2021 була вручена відповідачу 19.10.2021.
Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач; страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено договір добровільною страхування наземного транспорту № 1043/18-Тз/О від 21.11.2018 (далі - договір) предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ) та інший майном, вказаними у розділах 5, 6 цього договору, а саме автомобіля марки "Seat Leon" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - ТЗ), зокрема, від страхового ризику "збитки внаслідок ДТП".
Строк дії договору, відповідно до п. 16 договору, становить 7 років. Зазначений строк (термін) дії договору не може бути меншим від строку дії кредитного договору, який страхувальник уклав з вигодонабувачем, у зв'язку з якими укладено цей договір. Дата закінчення договору 21.11.2025, з врахуванням умов п. 23.1.
16.05.2021 в м. Києві на пр. Академіка Глушка, 33а, в. м. Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Seat Leon" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "Daf" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб, належний страхувальнику на праві приватної власності.
Згідно звіту №16744 від 01.06.2021, наданого ФОП Береговим В.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Seat Leon" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 24 132, 26 грн, втім відповідно до рахунку №СЧ-778347 від 20.05.2021, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Адіс-Авто", вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 23 979, 25 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" згідно платіжного доручення №29866134 від 02.06.2021, виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування у розмірі 23 979, 25 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіс-Авто".
Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 у справі №947/16370/21, вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , під керуванням якого перебував транспортний засіб "Daf" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Як вбачається з інформації з єдиної центральної бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом "Daf", д/н НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю. Ес. Ай" (далі - відповідач) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №203064197, термін дії з 06.03.2021 по 05.03.2022.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користується транспортним засобом "Daf", д/н НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб марки "Daf", д/н НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Seat Leon" д/н НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 у справі №947/16370/21, вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи встановлено, що з Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю. Ес. Ай" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії ЕР №203064197, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Daf", д/н НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 16.05.2021.
Згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом марки "Daf", д/н НОМЕР_2 матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.
Отже, оскільки ОСОБА_2 керував автомобілем марки "Daf", д/н НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована відповідачем у справі.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс ЕР №203064197) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн, франшиза - 1000 грн, про що свідчить надана Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідь на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2021.
Пунктом 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
При цьому, суд зауважує, що попереднє звернення відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Правильним є висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ЕР №203064197 розміри лімітів відповідальності (130000,00 грн) та франшизи (1000, 00 грн), суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 22 979, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.
Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору №110119 про надання правової допомоги від 11.01.2021, укладеного між адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування", копію ордеру серії ЗП №70258, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність адвоката Данилова Анатолія Григоровича, копію акту виконаних робіт №910/12566/21 до договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2021, копію рахунку №910/12566/21 від 07.10.2021, платіжного доручення №58246908 від 08.10.2021.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - часткове задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000, 00 грн.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Ю. Ес. Ай" (пр. Героїв Сталінграду, 4 корп. 6а (2-й поверх), Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вул. Борщагівська, б.154, Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 22 979 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 25 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2021.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА