01.12.2021 Справа № 908/3444/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши без виклику та повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» про забезпечення
позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» (адреса - бул. Слави, б. 8, оф. 3, м. Дніпро, 49100; адреса для листування-1 - вул. Сталеварів, б. 8, м. Запоріжжя, 69035; адреса для листування-2 - вул. В. Сергієнка, б. 56, кв. 81, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код юридичної особи 39473445)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 834 000,00 грн вартості металевих ємностей (кег).
29.11.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3444/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
29.11.2021 разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: накласти арешт на 1) житловий будинок літ. А, загальною площею 36,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2208183723101, номер об'єктів РПВН 21764986); 2) 7/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 2075121, номер запису 6831 в книзі 29).
В обґрунтування заяви посилається на те, що 20.12.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди майна №118, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування кеги металеві (майно). Не дивлячись на те, що строк дії договору майна №118 від 20.12.2019 сплив 01.09.2020, відповідач до теперішнього часу не компенсував позивачу вартість ємностей. Тобто, більше на протязі одного року у підприємства позивача вилучені товарно-матеріальні цінності з господарського обороту, внаслідок чого підприємству щоденно спричиняються збитки. Виходячи з дій відповідача, останній не збирається компенсувати позивачу вартість пошкоджених металевих ємностей (кег). У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися в господарський суд з позовом до відповідача про стягнення вартості майна - металевих ємностей (кег) в сумі 834000,00 грн.
Заявник вважає, що за рахунок вказаного майна, яке належить на праві власності відповідачеві, буде можливим в майбутньому виконати судове рішення про стягнення коштів, у випадку задоволення позовних вимог (повного або часткового).
Зазначає, що існує достатньо обґрунтоване припущення про те, що відсутність арешту на майно буде мати наслідком відчуження відповідачем вищевказаного майна на користь третіх осіб, в результаті чого судове рішення залишиться невиконаним.
Згідно з протоколом передачі судової справи від 29.11.2021 заяву про забезпечення позову передано на розгляд раніше визначеному складу суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Розглянувши зазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відтак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог. Заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.
Отже, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» про забезпечення позову у справі № 908/3444/21.
Примірники даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала підписана 01.12.2021.
Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя О.А. Топчій