номер провадження справи 28/141/21
30.11.2021 Справа № 908/2862/21
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, місто Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В; адреса представника: 03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27)
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення грошових коштів.
До Господарського суду Запорізької області звернулося приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 19.614,49 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В позовній заяві позивачем зазначено про понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та наведений попередній розрахунок майбутніх витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2862/21, присвоєно справі номер провадження 28/141/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
23.10.2021 на адресу суду від ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» надійшов відзив на позовну заяву вих. №6855, відповідно до якого відповідач визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги до 1500,00 грн. Зауважував, що ціна за послугу адвоката, як повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі, яка оцінена позивачем у 2000,00 грн, є значно завищеною, оскільки відповідно до Додатку № 1 від 21.09.2021 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 21.12.2020 позивачем було передано матеріали страхової справи, відомості щодо зроблених адвокатом запитів до інших установ щодо одержання якоїсь інформації по зазначеному ДТП в матеріалах справи не міститься.
Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 30.11.2021.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ПП «ТЕРРАПРОФ» (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» № 014037/4056/0000046 від 19.04.2021р. (далі-Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Subaru Forester» д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Строк дії договору встановлено з 23.04.2021 по 22.04.2022 (п. 1.8 Договору).
Порядок сплати страхового платежу встановлено: 9980,00 грн - до 22.04.2021, 9980,00 грн - до 22.07.2021, 9980,00 грн - до 22.10.2021, 9980,00 грн - до 22.01.2022 (п. 1.9. Договору).
10.05.2021р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Subaru Forester» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «Daewoo Matiz» д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» згідно полісу № АР/1686899.
Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.07.2021 у справі №450/2110/21 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124КУпАП.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» транспортний засіб «Subaru Forester» д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунків СТО склала 19.614,49 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00426996 від 17.05.2021 та страховий акт №00426996/доплата від 16.07.2021. Також було визначено суми страхового відшкодування в розмірі 15325,42 грн та 4289,07 грн.
Відповідно до п. 9.11 Умов страхування до Договору добровільного страхування заставного наземного транспорту «КАСКО» №014037/4056/0000046 від 19.04.2021р, якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то Страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.
Як вбачається з п. 1.9 Договору, сторони передбачили порядок сплати страхового платежу частинами, а саме: 9980,00 грн - до 22.04.2021, 9980,00 грн - до 22.07.2021, 9980,00 грн - до 22.10.2021, 9980,00 грн - до 22.01.2022.
Оскільки страхова подія сталася 10.05.2021 року, тобто строк сплати другого, третього та четвертого платежу на дату ДТП не настав, то 15325,42 грн та 4289,07 грн є частиною страхового відшкодування, яка була зарахована як борг по страхових платежах, а не фактично виплачена частина страхового платежу на ремонт транспортного засобу.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що страхувальник (ПП «Террапроф») 11.05.2021 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, «Subaru Forester» д/н НОМЕР_1 проведено його огляд та складено протокол огляду транспортного засобу від 11.05.2021, яким зафіксовано деталі та опис пошкодження застрахованого транспортного засобу.
З урахуванням умов договору комісією позивача були складені Страхові Акти №00426996 від 17.05.2021 та №00426996доплата від 16.07.2021, якими визначена сума страхової виплати у розмірі 19.614,49 грн.
Як зазначив позивач виплату частини страхового відшкодування в розмірі 19.614,49 грн (15.325,42+4.289,07) фактично не здійснював, оскільки сума 19.614,49 грн увійшла в розмір шкоди і згідно страхового акту є частиною страхового відшкодування.
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону «Про страхування», надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника легкового транспортного засобу «Daewoo Matiz» д/н НОМЕР_2 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АР № 1686899 (згідно роздруківки з бази МТСБУ), який є діючим станом на 10.05.2021. Встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування вих. № 1596 від 03.06.2021 та №2170 від 21.07.2021, згідно з якими позивач просив відповідача сплатити суму в розмірі 19.614,49 грн. відшкодування в порядку регресу.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як вже зазначалося судом вище, франшиза за полісом складає нуль гривен.
З огляду на це, сума страхового відшкодування, належного з Відповідача до сплати Позивачу, складає 19.614,49 грн.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 19.614,49 грн, заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача в регресному порядку страхове відшкодування в розмірі 19.614,49 грн. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 19.614,49 грн підлягають задоволенню.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача вих. №6855 від 20.10.2021, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконанням ним зобов'язання щодо виплати позивачу страхового відшкодування в заявленому у позові розмірі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №002730 від 13.09.2021, що складає 1135,00 грн., про що постановити відповідну ухвалу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6.000,00 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги №120ю від 31.12.2020, додаток № 1 від 21.09.2021 до договору, розрахунок витрат на правову допомогу від 21.09.2021, Акт надання послуг №143 від 21.09.2021, рахунок №143 від 21.09.2021, платіжне доручення №002751 від 22.09.2021 на суму 6.000,00 грн.
Так, за умовами укладеного між позивачем (Клієнт) і адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2000, клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.1. цього договору Бюро, на підставі цього договору, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, зокрема складання документів правового характеру (звернень, заяв, скарг, листів, пропозицій, запитів та ін.) та процесуальних документів (відзивів, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).
Відповідно до п. 4.2, 4.3 договору вартість наданої юридичної допомоги Бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання Клієнтом рахунку від Бюро. Такий рахунок за вибором Бюро може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або поданий до канцелярії Клієнта.
Згідно з Додатком №1 від 21.09.2021 до договору Клієнт доручає АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» в особі заступника керуючого бюро адвоката Білоконь І.В. надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Клієнта за цивільним або господарським судочинством, зокрема, за страховими актами №00426996, 00426996/доплата від 10.05.2021 на загальну суму 19.614,49 грн.
На виконання вказаних умов договору, позивач та адвокатське об'єднання підписали акт надання послуг на загальну суму 6000,00 грн., з яких 2000,00 грн - це вартість за повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі, 1000,00 грн - дослідження та оцінка переданих Клієнтом до Бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту та інтересів Клієнта, 3000,00 грн - написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу.
На оплату наданих послуг було виставлено рахунок №143 від 21.09.2021 на суму 6.000,00 грн.
Платіжним дорученням №002751 від 22.09.2021 позивач оплатив адвокатському об'єднанню вартість юридичних послуг в сумі 6.000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 6.000,00 грн.
Приймаючи до уваги ч. 6 ст. 129 ГПК України відповідач у відзиві на позов навів свої заперечення щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на те, що підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки вказана справа є малозначною та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При виготовленні позовної заяви не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин регулюються нормами ЦК України та Законом. Також зауважував, що ціна за послугу адвоката - повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі, яка оцінена позивачем у 2.000,00 грн є значно завищеною, оскільки у відповідно до Додатку №1 від 21.09.2021 до договору позивачем було передано матеріали страхової справи, відомості щодо зроблених Адвокатом запитів до інших установ щодо одержання якоїсь інформації по зазначеному ДТП в матеріалах справи не міститься.
Надавши оцінку усім доданим доказам з урахуванням складності цієї справи врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3.000,00 грн від попередньо заявленої суми (6.000,00 грн), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 3.000,00 грн. покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 19.614,49 грн. страхового відшкодування задовольнити.
2 Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, місто Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В, ідентифікаційний номер 20033533) 19.614,49 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот чотирнадцять грн 49 коп.) страхового відшкодування, 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, 1.135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» (04112, місто Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ. В, ідентифікаційний номер 20033533) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №002730 від 13.09.2021, в сумі 1.135,00 грн, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.
5. Судові витати зі сплати правничої допомоги у розмірі 3.000,00 грн. покласти на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Федорова