ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"18" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 915/1488/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар”, м. Тернопіль
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-М”, м. Ужгород
про стягнення солідарно 1 561 500 грн. матеріальної шкоди за несвоєчасне повернення транспортного засобу, 43 200 грн. матеріальної шкоди внаслідок розвантаження автоцистерни власними силами позивача, 472 600 грн. матеріальної шкоди внаслідок здійснення відновлювальних робіт автоцистерни,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача - Воронюк М.О., адвокат, ордер серії ОД № 629013 від 23.02.2021 року
Відповідача 1 - Дупіряк О.М., адвокат, ордер серії ТР № 044963 від 30.04.2021 року
Відповідача 2 - Маркусь М.І., адвокат, довіреність б/н від 11.05.2021 року
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв заявлено позов до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар”, м. Тернопіль та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-М”, м. Ужгород про стягнення солідарно 1 561 500 грн. матеріальної шкоди за несвоєчасне повернення транспортного засобу, 43 200 грн. матеріальної шкоди внаслідок розвантаження автоцистерни власними силами позивача, 472 600 грн. матеріальної шкоди внаслідок здійснення відновлювальних робіт автоцистерни.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі № 915/1488/20 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.04.2021 року. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачам строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копій таких позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачам відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву.
Відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” на день призначеного у даній справі підготовчого засідання подано суду відзив на позов № 10/1690 від 01.04.2021 року, у змісті якого викладено також клопотання про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а додатком до відзиву долучено клопотання про призначення у справі експертизи № 10/1689 від 01.04.2021 року.
Обґрунтовуючи необхідність залишення позовної заяви у даній справі без розгляду, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” покликається на те, що на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду, а за умовами п. 8.1. Договору № Е-0000101 від 05.10.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” (експедитором - замовником, відповідачем 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь” (експедитором - виконавцем, позивачем у справі) про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору або в зв'язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним, порушенні і т.д.) підлягають остаточному вирішенню постійно діючим третейським судом при Асоціації “Правова Ліга”, який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4.
Таким чином, за переконанням відповідача 1, будь - який судовий спір між Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність - Південь” за Договором № Е-0000101 від 05.10.2017 року, повинен розглядатися виключно постійно діючим третейським судом при Асоціації “Правова Ліга”, який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4, а тому, позовна заява у даній справі має бути залишена без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Позивач заперечив допустимість та можливість розгляду даного спору постійно діючим третейським судом при Асоціації “Правова Ліга”, який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4, про що зазначив у поданому суду письмовому поясненні від 11.05.2021 року.
Зокрема, зазначає, що при поданні позовної заяви у даній справі позивач скористався наданим йому ст. 29 ГПК України правом визначити підсудність справ за вибором позивача, а також врахував при цьому, що місцем завдання шкоди позивачу є м. Ужгород. На думку позивача, вирішення даного спору у постійно діючому третейському суді є неможливим, адже призведе до порушення принципу неупередженості суду та обмеження прав позивача на справедливий суд, враховуючи те, що адвокат Кудінов В.В., який представляє інтереси відповідача 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” при розгляді іншої справи, входить до складу суддів постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга” та є його головою.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Таким чином, гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України).
Одним із способів реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду у передбаченому Законом України "Про третейські суди" випадках і порядку.
Аналогічний висновок викладено в рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10 січня 2008 року у справі № 1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу “Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду).
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь - який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 2 Закону України "Про третейські суди" містить визначення термінів, зокрема, третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом; сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
На підставі частин 1, 4, 8 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар”, м. Тернопіль та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-М”, м. Ужгород про стягнення солідарно 1 561 500 грн. матеріальної шкоди за несвоєчасне повернення транспортного засобу, 43 200 грн. матеріальної шкоди внаслідок розвантаження автоцистерни власними силами позивача, 472 600 грн. матеріальної шкоди внаслідок здійснення відновлювальних робіт автоцистерни,
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, третейське застереження міститься у п. 8.1. Договору № Е-0000101 від 05.10.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” (експедитором - замовником, відповідачем 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь” (експедитором - виконавцем, позивачем у справі) про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом.
При цьому, між Товариством з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-М” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь” угод про передачу спорів на розгляд третейського суду не укладалось.
Таким чином, у даній справі солідарним відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-М”, яке не було стороною третейського застереження і третейських угод за його участю не укладалось, внаслідок чого відносно відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-М” не розповсюджуються повноваження постійно діючого третейського суду при Асоціації “Правова Ліга”, який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4.
Так, з урахуванням наведених вище положень Конституції України та Закону України “Про третейські суди”, зокрема, ч. 2 ст. 1 Закону встановлено, що третейський суд має повноваження вирішення спорів лише між тими сторонами, між якими було укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди.
Відтак, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відсутність взаємної згоди всіх сторін спору (позивача та двох солідарних відповідачів) на його вирішення третейським судом, оформленої відповідним третейським застереженням, виключає можливість розгляду спору таким судом, а тому, коли наявності волі всіх учасників спору на розгляд справи постійно діючим третейським судом при Асоціації “Правова Ліга”, який знаходиться за адресою - м. Тернопіль, майдан Волі, 4, не має, відсутні підстави для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та, відповідно, заявленого відповідачем 1 клопотання з цього приводу.
Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду № 904/4147/18 від 27.03.2019 року.
Поряд з цим, поданим до суду відзивом на позовну заяву, додатком до якого вказано клопотання про призначення у справі експертизи № 10/1689 від 01.04.2021 року, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” просить суд призначити у даній справі експертизу давності документа (технічну експертизу документів), а саме, Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, вперше згадується позивачем тільки в рамках даного спору, оскільки при розгляді іншої справи - № 921/175/18 даний договір не фігурував, хоча питання наявності та регулювання відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь” та Малим приватним підприємством “Співдружність” піднімалося.
Маючи сумніви в часі підписання Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь” та Малим приватним підприємством “Співдружність” договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідач 1 з метою визначення фактичного періоду виготовлення даного договору, просить призначити експертизу давності документа, а саме, Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом , на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи відповідає давність виготовлення та підписання Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, вказаній на ньому даті?
2. Чи можливо, що підпис у Договорі від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, виконано друкарськими речовинами, виробленими в недавній час (2018, 2019, 2020 році)?
З. Чи міг Договір від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, бути створеним пізніше 2017 року?
4. Яка давність нанесення відбитку печатки в Договорі від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області?
Проведення експертизи просить доручити Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Позивач, поданим до суду письмовим поясненням від 12.05.2021 року, наголошує на відсутності підстав для проведення експертного дослідження Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, та обізнаності всіх сторін спору про існування договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області.
Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-М” не заперечив проти задоволення поданого відповідачем 1 клопотання про призначення у даній справі експертизи, про що зазначив у поданих суду письмових поясненнях від 17.11.2021 року.
Дослідивши подане відповідачем 1 клопотання № 10/1689 від 01.04.2021 року про призначення у даній справі експертизи давності документа (технічної експертизи документів), а саме, Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами висновками експертів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У порядку ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Звертаючись до суду із вищезазначеним клопотанням про призначення у справі експертизи, відповідач 1 жодним чином не обґрунтовує суду, яке значення має визначення фактичного періоду виготовлення Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом для розгляду даного спору, та які обставини може підтвердити чи спростувати такий факт з огляду на предмет та підстави заявлених у даній справі позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовні вимоги покликанням на те, що в результаті дій відповідачів йому були заподіяні матеріальні збитки, відшкодування яких є предметом позовних вимог в даній справі. Вказує, що саме відповідач 2 повинен був прийняти вантаж та забезпечити вивантаження такого з транспортного засобу після його доставки до місця призначення, чого останній не зробив, а тому, на думку позивача, діяв неправомірно. Покликаючись на рішення судів у справі № 921/175/18 вважає, що судами було встановлено факт необґрунтованої відмови відповідача від продовження приймання вантажу. З обставин справи позивач вбачає наявність складу в діях відповідачів цивільного правопорушення, що і є підставою для відшкодування збитків з відповідачів.
Таким чином, у контексті даного судового спору з підстав позовних вимог, зазначених позивачем, визначення фактичного періоду виготовлення Договору від 02.10.2017 року № 1017 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, та як наслідок, наявності договірних відносин між Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-Південь”, м. Миколаїв та Малим приватним підприємством “Співдружність”, селище Весняне Миколаївської області, не входить до предмету доказування при розгляді даної справи, а тому, відсутні обставини для задоволення поданого відповідачем 1 клопотання про призначення у даній справі експертизи.
Керуючись ст. ст. 73, 99, 100, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” про залишення позовної заяви без розгляду, викладеного у відзиві на позовну заяву.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “МВ Стеллар” № 10/1689 від 01.04.2021 року про призначення експертизи давності документа.
3. Дана ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повну ухвалу складено та підписано 30.11.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.