майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"01" грудня 2021 р. Справа № 906/1123/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ"
до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
про стягнення 98813,35 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 98813,35грн., з яких: по договору поставки №0909-2 від 09.09.21 - 18520,09 грн. пені, 3472,52 грн. 3% річних, 7120,87 грн. інфляційних; по договору поставки №0816-4 від 16.08.21 - 17327,90 грн. пені, 3171,97 грн. 3% річних, 7200 грн. інфляційних, 42000,00грн. 7% штрафу.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що Відповідач здійснив оплату прийнятого товару із значною затримкою, чим порушив умови договорів в частині строків оплати.
Ухвалою від 25.10.21 суд відкрив провадження у справі №906/1123/21 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.
Відповідач отримав вказану ухвалу 02.11.21, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
09 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальність "ДАСТ" (позивач/постачальник) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (відповідач/покупець) укладено Договір поставки №0909-2 (а.с.12).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах Договору кукурудзу для промислової переробки (надалі - Товар).
Сторонами погоджено, що загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, становить кількість товару по всіх підписаних Сторонами специфікаціях.
Відповідно до даних Специфікації №1 Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю товар у кількості 200 тонн з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого товару +/- 10% відповідно до видаткових накладних, на загальну суму 1620000,00грн., у строк до 30.09.21, з умовами оплати: по факту поставки протягом 1 банківського дня (а.с.16).
У п.4.1. Договору Сторони визначили, що товар буде поставлятись партіями в обсягах згідно договору, а датою поставки відповідно до п. 4.3. вважається фактична дата передачі товару Постачальником Покупцю, згідно видаткової накладної.
На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару партіями на загальну суму 1628 910,00 грн. , що підтверджується видатковими накладними № 226 від 13 вересня 2021 року, №245 від 21 вересня 2021 року, №246 від 23 вересня 2021 року та товарно-транспортними накладними (а.с.17-33).
Відповідач здійснив оплату прийнятого товару, однак із значною затримкою, що стало підставою для нарахування 18520,09грн.пені, 3472,52 грн. 3% річних та 7120,87 грн. інфляційних (а.с.9).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що за прострочення оплати поставленого товару покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни несплаченого в строк товару.
Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
16 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальність "ДАСТ" (позивач/постачальник) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (відповідач/покупець) укладено Договір поставки №0816-4 (а.с.36).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах Договору кукурудзу для промислової переробки урожаю 2020 року (надалі - Товар).
Відповідно до розділу 2 Договору, поставці підлягає товар у кількості 200 тонн, ціною 8500,00 грн. за тонну в т.ч. 14% ПДВ.
Відповідно до п. 2.3 договору, загальна сума договору становить 1 700 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору оплата по Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний або розрахунковий рахунок Постачальника, який зазначений в договорі та рахунку-фактурі, на наступних умовах: Покупець оплачує вартість товару згідно рахунку-фактури за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно п.4.2 договору, строк поставки товару визначений до 20 серпня 2021 року.
На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару на суму 1948710 грн., що підтверджується видатковою накладною № 205 від 17 серпня 2021 року, товарно-транспортними накладними та довіреністю на отримання товару (а.с.39,41-48).
Відповідач здійснив оплату прийнятого товару, однак із значною затримкою, що стало підставою для нарахування 17327,90грн.пені, 42000,00грн. штрафу, 3171,97 грн. 3% річних та 7200,00 грн. інфляційних (а.с.10).
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3. Договору, визначено, що за прострочення оплати поставленого товару покупець сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни несплаченого в строк товару.
Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Окрім того, у п. 7.1. Договору сторони погодили, що за неналежне виконання за цим договором Покупець і Постачальник несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України та вправі застосувати будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст.235 та ст.236 Господарського кодексу України.
З посиланням на ст.231 ч.2 п.2 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 7% штрафу за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів.
Згідно ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Зокрема, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів з яких допущено прострочення виконання.
Відповідачем прострочено виконання зобов'язання понад тридцять днів на суму 600000,00грн., тому 7 % штрафу від вказаної суми становить 42000,00грн.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач відзиву на позов та докази сплати не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов'язань, на підставі договору про надання правової допомоги від 05.12.19р. в розмірі 6000,00грн.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги від 05.12.19р., укладений між ТОВ "Даст" та адвокатським бюро "Могильницький та Партнери"; Додаткову угоду №2-1 до договору від 20.10.21 з детальним описом наданих послуг по стягненню боргу саме з відповідача по даній справі; Акт наданих послуг від 21.10.21 на суму 6000,00грн.; платіжне доручення №2095 від 21.10.21 на суму 6000,00грн. (а.с.127,132,134,135).
У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вартість наданих послуг адвокатом згідно детального опису робіт складає 6000,00грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 129,236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,38; код 00375504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАСТ" (10031, м.Житомир, вул.Крошенська,51,кв.59; код 33178070) - 18520,09 грн. пені, 3472,52 грн. 3% річних, 7120,87 грн. інфляційних - по договору поставки №0909-2 від 09.09.21 ; 17327,90 грн. пені, 3171,97 грн. 3% річних, 7200 грн. інфляційних, 42000,00грн. 7% штрафу- по договору поставки №0816-4 від 16.08.21; 2270,00грн. витрат на оплату судового збору; 6000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.12.21
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з повідом.)