01.12.2021
Справа № 337/4315/21
Провадження № 2/337/2161/2021
30 листопада 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Смірнової А.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,
Короткий зміст позовної заяви
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що квартира належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 липня 2021 року
Згідно з п.13.1. Договору продавець ОСОБА_3 зобов'язалася зняти з реєстраційного обліку другого продавця квартири ОСОБА_2 в строк до 23.07.2021 р. Продавці звільнили квартиру, але в квартирі залишився зареєстрованими ОСОБА_2 .
Реєстрація відповідача в квартирі має формальний характер, особисті речі, що належать йому, у квартирі відсутні
Вважає, що після припинення права власності на квартиру відповідача припинилося його право на користування квартирою.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06.10.2021 року, витребувано від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради відомості щодо реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_2 .
Відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву від 06.10.2021 року у якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу за його відсутності.
Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Установлені судом фактичні обставини у справі.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.07.2021 року, посвідченого Єдемською-Фастовець О.О. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за №1665, позивач ОСОБА_1 являється власником квартири за адресою АДРЕСА_2 (а.с.8-10).
Згідно з п.13.1. Договору продавець ОСОБА_3 зобов'язалася зняти з реєстраційного обліку другого продавця квартири ОСОБА_2 в строк до 23.07.2021 року
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.17, 23).
Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування.
Встановлене ст.41 Конституції України право кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (даний принцип відповідно закріплений ст.317 ЦК України) передбачає право власності як абсолютне праве, яке надає власнику повноваження щодо повного, всебічного і комплексного використання трьох елементів права власності як такого. Непорушність права приватної власності означає проголошену Конституцією неможливість несанкціонованого втручання будь-кого у здійсненні власником своїх повноважень, а також недопустимість дій всупереч інтересам власника, його волі тощо.
Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї родини, інших осіб, і не має права використовувати його для промислового виробництва.
На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак за аналізом статей 383, 391 ЦК України слід дійти до висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь-яких осіб.
Оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, взаємозв'язку і достатності, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач є колишнім співвласником спірної квартири, який в силу вимог ст.346 ЦК України, через укладання договору відчуження квартири, втратив право користування в ній. При цьому судом встановлено, що відповідач добровільно з реєстраційного обліку не знявся, чим чиніть позивачу перешкоди в користуванні власністю, оскільки вона вільно не може розпорядитися своїм майном, вимушена нести додаткові витрати по сплаті житлово-комунальних послуг за зареєстрованого відповідача.
Виходячи з вимог ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України, суд вважає необхідним захистити порушене право власності позивача шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, у зв'язку з чим позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 89, 206, 229, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складений 01.12.2021 року.
Суддя: