Справа № 324/579/21
Провадження № 2/324/433/2021
29 листопада 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.
при секретарі Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона на підставі ордеру №74 від 29 березня 1993 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Пологівської міської ради народних депутатів, отримала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим вона є основним наймачем даної квартири. До теперішнього часу квартира не приватизована, що підтверджується повідомленням ТОВ «КП Імпульс» від 19 березня 2021 року. У вказаній квартирі з 2014 року за згодою позивачки зареєстрований її онук ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з часу реєстрації і по теперішній час не проживає за місцем реєстрації, його особистих речей у квартирі позивача немає, будь-яких витрат по комунальних платежах та утримання квартири він не несе, що підтверджується актами від сусідів. На даний час місце перебування відповідача позивачці невідоме. Позивачка не може оформити житлову субсидію, бо реєстрація відповідача у вказаній вище квартирі створює для цього перешкоди, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою. У зв'язку з зазначеним позивачка просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Про місце, дату і час судового розгляду справи учасники справи належним чином повідомлені.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності без застосування засобів фіксації судового процесу. Свої позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити і не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач у справі, місце реєстрації якого за адресою, зазначеною в позові, підтверджено відповіддю органу місцевого самоврядування на запит суду, у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, із заявами про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи з певних підстав до суду не звертався, відзив на позов не подав. При цьому судові повістки, які направлялися на його адресу, повернулися до суду без вручення з відміткою листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою». У зв'язку з зазначеним суд відповідно до вимог частини 11 ст.128 ЦПК України здійснював виклики відповідача у судові засідання 11 червня 2021 року, 04 серпня 2021 року, 20 вересня 2021 року, 29 листопада 2021 року через оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відповідач після оприлюднення оголошень про його виклики у судові засідання жодного разу не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи з певних причин або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, відзив на позов не подав.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до суду також надійшла заява про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 і про розгляд справи за відсутності представника виконавчого комітету Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області.
Від свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли до суду письмові пояснення, в яких вони власноручно написали і підписали текст присяги свідка і попередження про кримінальну відповідальність, а також підтвердили, що відповідач у справі ОСОБА_2 , який є онуком позивачки, з часу реєстрації, тобто з 12 лютого 2014 року, не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , його речей у квартирі немає, він туди не приходив і інтересу до квартири не проявляє, не сплачує за комунальні послуги та не несе витрат по обслуговуванню та утриманню квартири, а також не виявляв бажання проживати чи користуватися квартирою.
Із зазначених підстав суд розглядає справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами з постановленням заочного рішення відповідно до вимог ч.4 ст.223 і ст.280 ЦПК України.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачкою, відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, думку третьої особи у справі, письмові пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи та давши оцінку добутим доказам в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З копії паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого 11 червня 2002 року Пологівським РВУМВС України в Запорізькій області, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі ордеру №74 від 29 березня 1993 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Пологівської міської ради народних депутатів, отримала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , тобто вона є основним наймачем даної квартири.
Вказана квартира на час розгляду справи у суді не приватизована, що підтверджується повідомленням ТОВ «КП Імпульс» від 19 березня 2021 року.
Користування позивачкою на день розгляду справи по суті квартирою АДРЕСА_1 на законних підставах підтверджується копією договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 02 квітня 2008 року, копією типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 31 січня 2020 року, копією довідки ГКП ВКГ «Міськводоканал» ПМР від 12 березня 2021 року №11, копіями довідок КУП «Житло-Сервіс» ПМР, виданих станом на 12 березня 2021 року.
У вказаному будинку зареєстрований, але не проживає відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є онуком відповідачки, що підтверджується довідкою №900, виданою відділом «ЦНАП» виконавчого комітету Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області 12 березня 2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також актами, складеними та підписаним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджують, що громадянин ОСОБА_2 1998 року народження, дійсно не проживає і ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.6 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений або обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст.ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач був відсутнім з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання. У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Отже, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, підлягають встановленню та доведенню термін відсутності відповідача та причини його відсутності.
Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, спірна квартира належить до комунальної власності територіальної громади міста Пологи Пологівського району Запорізької області і не приватизована. Позивачка є основним наймачем спірної квартири, а відповідач зареєстрований у ній, але ніколи не проживав і на даний час не проживає.
Судом також враховано, що відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно ч.1 ст.7 зазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, оскільки відповідач не є власником (співвласником) квартири, яку винаймає позивачка, не проживає в ній без поважних причин більше шести місяців, витрати по утриманню квартири не несе, комунальні послуги не сплачує, суд вважає, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує права останньої як наймача квартири. Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.6, 9, 71, 72 ЖК УРСР, ст.ст.9, 10, 11, 12, 13, 18, 81, 128 ч.11, 133, 141, 200, 206, 211, 223 ч.4, 259 ч.6, 263, 265, 268 ч.6, 272, 280, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Кацаренко І. О.