221/6848/21
2-а/221/84/2021
01 грудня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Мохова Є.І.,
за участю секретаря судового засідання Лавріненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 29.09.2021 року №0139/50800/21 на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В позовних вимогах позивач просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 29.09.2021 року про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил №0139/50800/21, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 477 МК України.
Позивач посилається на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу він є власником транспортного засобу Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
18.08.2021 року близько 00:56 вказаний транспортний засіб Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Україна, під його керуванням заїхав у зону митного контролю митного оформлення №1 митного поста «Крим» Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з території ВЕЗ «Крим» у напрямку материкової території України.
Відповідно до постанови начальника Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Єрмакова Юрія Вікторовича про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил №0139/50800/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
У постанові вказано, що ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, а саме: порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, зокрема транспортного засобу особистого користування Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна.
Позивач вважає, що до його автомобіля не може використовуватись термін «товар», оскільки автомобіль використовується у власних потребах.
Ухвалою Волноваського районного суду від 21.10.2021 року було відкрито провадження по справі та визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відзив відповідача до суду не надходив.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд вважає можливим продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, є позивач ОСОБА_1
18.08.2021 року близько 00:56 вказаний транспортний засіб Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Україна, під його керуванням заїхав у зону митного контролю митного оформлення №1 митного поста «Крим» Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з території ВЕЗ «Крим» у напрямку материкової території України.
18.08.2021 року близько 00:56 год. у зону митного контролю митного оформлення №1 митного поста «Крим» Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з території ВЕЗ «Крим» у напрямку материкової частини України заїхав транспортний засіб Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до постанови начальника Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_2 про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил №0139/50800/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 477 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
У постанові вказано, що ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, а саме: порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, зокрема транспортного засобу особистого користування марки Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VІІ територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається тимчасово окупованою територією. Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з українським законодавством, вважається дата набрання чинності Резолюції №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27.03.2014 року про підтримку територіальної цілісності України.
Розпорядженням КМ України №424-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 30.04.2014 року, у зв'язку із загостренням ситуації в Автономній Республіці Крим і вторгненням на територію України озброєних формувань, екстремістські налаштованих осіб та військовою агресією з боку Російської Федерації, блокуванням роботи пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, які розташовані в Автономній Республіці Крим, що призводить до неможливості провадження подальшої діяльності в них та перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вирішено тимчасово закрити пункти пропуску та пункти контролю за переліком згідно з додатком до цього розпорядження.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до даного Закону тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 10 даного закону встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду - виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 року №1636-VII встановлено, що митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України (п.6.3). Громадяни України під час перетину адміністративного кордону ВЕЗ «Крим», керуючись нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», мають право перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ «Крим» та іншою територією України за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України «Про громадянство України» або статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України»; перетнути адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» із-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (п.7.3).
Пунктом 7.1 ст.7 Закону №1636 встановлено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», поширюється дія розділу ХІІ Митного кодексу. Цим розділом визначено порядок і умови переміщення громадянами товарів, а також транспортних засобів особистого користування.
Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 затверджені «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України».
Обмеження щодо тимчасового ввезення транспортних засобів введене Законом України №1636-VII тільки для зареєстрованих на території ВЕЗ «Крим» автотранспортних засобів, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів.
Відповідно до ст.477 МК України, порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого ч.2 статті 436 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові зазначено, що належний позивачу автомобіль Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, в силу положень п.57 ст.4 МК України, вважається «товаром», а тому, дії позивача по ввезенню цього автомобіля з території Автономної Республіці Крим є порушенням вимог ст.477 МК України.
Однак, суд не погоджується з такою позицією митного органу та, в свою чергу, зазначає наступне.
Так, окрім наведеного у п.57 ст.4 МК України терміну «товар», яким в розумінні Митного кодексу вважається будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі, цим же Кодексом у наступних пунктах тієї ж статті 4 окремо наведено роз'яснення і інших термінів, в тому числі і такого, як «транспортні засобі».
Так, згідно п.58 ст.4 МК України, «транспортні засоби» - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.
Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у т.ч. самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (п.59 ст.4 МК) .
Транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (п.60 ст.4 МК).
Як вбачається з матеріалів справи та наявних в них пояснень, автомобіль марки Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, під час виїзду з території України та під час повернення до України був використаний позивачем виключно для особистих потреб.
Таким чином, враховуючи наведене, оскільки автомобіль марки Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, під час виїзду з території України та під час повернення до України був використаний виключно для особистих потреб (а не для обміну чи купівлі/продажу), то такий автомобіль не може бути «товаром» в розумінні ст. 477 МК України, а тому дії позивача не можуть бути кваліфіковані як порушення приписів статті МКУ.
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.477 МК України, оскільки належний позивачу автомобіль марки Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу особистого користування Україна, у спірних правовідносинах слід кваліфікувати за п.60 ст.4 МК України.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Як вбачається з пояснень самого позивача та матеріалів справи, вказаний автомобіль знаходиться у його володінні та користуванні на підставі права власності та використовується лише для особистих потреб. Крім того, позивач не мав наміру порушувати встановлений законодавством порядок ввезення товарів на територію вільної митної зони.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали, зібрані митним органом, працівник якого виніс постанову у справі про порушення митних правил ОСОБА_3 , з урахуванням пояснень останнього, наданих при складенні протоколу, не містять переконливих даних про те, що мав місце факт умисного вчинення ним того діяння, яке ставиться йому у вину.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не був доведений умисел ОСОБА_1 на порушення встановленого законодавством порядку ввезення транспортного засобу як товару на територію вільної економічної зони, оскільки позивач виїхав з території України на своєму власному автомобілі, а потім повертався на територію України на цьому ж автомобілі, вказаний автомобіль є для ОСОБА_1 предметом особистого користування і використовується лише для задоволення власних потреб та потреб родини, тобто автомобіль не є товаром в розумінні ст. 477 МК України, що спростовує наявність в нього умислу на порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної економічної зони.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 477 МК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що інкриміноване йому діяння не містить усіх ознак складу такого правопорушення, зокрема такої ознаки як винність, а тому відсутній склад у цілому.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 4, 458, 477, 494, 495, 522-527 Митного кодексу України 2, 9, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 29.09.2021 року №0139/50800/21 задовольнити.
Постанову начальника Митниці у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил №0139/50800/21 від 29.09.2021року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст.477 МК України, скасувати на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Є.І.Мохов