Провадження № 1кп-932-110-21
Справа № 932/2381/21
Іменем УКРАНИ
29 листопада 2021 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Сарань, Карагандинської області, Республіки Казахстан, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-
У провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку з тим, що в порушення вимог КПК України, обвинувальний акт містить тільки викладені фактичні обставини справи загальними фразами і прокурором не викладено конкретизовано формулювання обвинуваченні з зазначенням дати та часу вчинення злочину, місця вчинення злочину, наявності та направленості умислу обвинуваченої, саме на привласнення грошових коштів в особливо великому розмірі, також не зазначено, які саме дії вчинені обвинуваченою з зловживанням службовим становищем для заволодіння грошовими коштами, тобто спосіб заволодіння грошовими коштами.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вважає що обвинувальний акт відповідає вимогам діючого законодавства і кримінальну справу можливо призначити до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити з наступних підстав.
Згідно діючого законодавства обвинувальний акт та додатки до нього повинні відповідати вимогам КПК України.
Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Крім того, в ньому повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення за кожним епізодом обвинувачення та щодо кожного обвинуваченого.
Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, його роль у вчиненні злочину; вид та розмір матеріальної шкоди спричиненої вчиненням кримінального правопорушення. Зазначені данні повинні бути викладені в формулюванні обвинувачення з іншими кваліфікуючими ознаками вчиненого кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно ст.3 КПК України - обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого особі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Як вбачається з вимог ст.374 КПК України, суд у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначає формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнано судом недоведеним; а в разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
В рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» та в рішенні від 09.10.2008 у справі «Абрамян проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має право бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, т.б. про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту»; «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення». Таким чином, надання у кримінальній справі повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду в тлумаченні ст.6 Конвенції.
Згідно направленого до суду обвинувального акту, ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем у період часу з 08.01.2019 по 21.09.2019 року, упродовж робочого дня, у корисливих цілях, за її вказівкою отримувала від операторів очолюваного нею ВПЗ готівкові кошти за надані поштові послуги в різних сумах, в різні дати, і привласнила готівкові грошові кошти в особливо великому розмірі.
Як вбачається обвинувального акту, останній містить тільки викладені загальними фразами фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, і прокурором не викладено конкретизованого формулювання обвинувачення з зазначенням дати та часу вчинення злочину, місця вчинення злочину, наявності та направленості умислу обвинуваченої саме на привласнення грошових коштів в особливо великому розмірі, також не зазначено, які саме дії вчинені обвинуваченою з зловживанням службовим становищем для заволодіння грошовими коштами, тобто не вказано спосіб заволодіння грошовими коштами.
Таким чином, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, яке відповідно до вимог ст.374 КПК України суд повинен зазначити при постановленні остаточного рішення по справі.
Зазначення прокурором в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, а саме в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, суд не може розцінювати як формулювання обвинувачення, оскільки це є кваліфікацією дій обвинуваченої, і тому приходить до висновку про відсутність пред'явленого конкретизованого обвинувачення ОСОБА_5 щодо інкримінованого їй кримінального правопорушення з зазначенням складових правової кваліфікації її дій, що порушує їє право на захист.
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має як найменш таке право: бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї.
Вказані недоліки обвинувального акту, його не конкретність та неповнота, порушують право обвинуваченої ОСОБА_5 , передбачене ст.42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення вона обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист, чим істотно порушується право на захист обвинуваченої.
У відповідності до ст.ст.409, 412 КПК України безумовною підставою для скасування будь-якого рішення суду першої інстанції, обвинувального чи виправдувального вироків, є порушення права на захист обвинуваченого, яке полягає в тому числі у відсутності конкретизованого формулювання обвинувачення у вироку суду. Тому виходячи з того, що суд повинен забезпечити реалізацію права на захист обвинуваченому, як під час судового розгляду справи так і під час підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту з додатками з наведених підстав прокурору.
У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.
Як вбачається з направленого до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення встановлені, однак, викладені в обвинувальному акті з порушенням вимог ст.ст.91, 291 КПК України, що унеможливлює в подальшому можливість прокурора змінити обвинувачення в суді.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним обвинувальний акт та додатки до нього щодо ОСОБА_5 повернути прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
Керуючись ст.314, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та додатки до нього повернути прокурору Центральної окружної прокуратури м.Дніпра.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська