Справа № 199/9288/21
(3/199/4859/21)
іменем України
30 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06 листопада 2021 року близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_2 за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, буд. 131-м, на зупинці громадського транспорту знаходився без засобів індивідуального захисту, а саме захисної маски на обличчі, що закриває ніс та рот, чим порушив абзац 3 п.п. 15 п. 35 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями.
ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто у його відсутність.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 підлягає закриттю з наступних підстав:
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція зазначеної статті є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, а саме до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями, відповідно до абзацу 3 п.п. 15 п. 35 якої забороняється перебування без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно на зупинках громадського транспорту.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
ЄСПЛ у справах «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії», у сформулював позиції, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 468627 від 06 листопада 2021 року, висновок за матеріалами ЖЄО № 32357 від 06.11.2021 та рапорт ДОП СП ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Коротова А. Жодного з передбачених КУпАП об'єктивних джерел доказування, що доводять перебування ОСОБА_2 на зупинці громадського транспорту без засобів індивідуального захисту, а саме захисної маски на обличчі, суду не надано.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
30.11.2021