23 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7128/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Азарян К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії,
29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання дій ГУПФУ в Полтавській області протизаконними;
- стягнення з розрахункового рахунку ГУПФУ в Полтавській області коштів в сумі 2 499 917,40 грн;
- зобов'язання дорахувати підвищення до пенсії за період з 01.07.1995 по 18.07.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №440/344/20 зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2019 в частині розрахунку пенсії за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1, 3 п. 2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. На виконання вказаного рішення управлінням проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 , з яким остання не погоджується та вважає такий розрахунок таким, що проведений невірно. Так, позивач вважає, що управління при розрахунку її пенсії за двоскладовою формулою неправомірно при розрахунку першої складової застосувало абзац 2 п. 2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обмеживши частину розміру пенсії за віком, обчислену за раніше діючим законодавством, максимальним розміром пенсії, визначеним законом для відповідних категорій пенсіонерів (168,00 грн), а при розрахунку другої складової управління невірно розрахувало коефіцієнт стажу, внаслідок не виключення періодів сплати позивачем страхових внесків, в яких остання сплачувала мінімальний страховий внесок та внесок, менший ніж мінімальний страхових внесок.
Ухвалою суду від 05.07.2021 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати держмита - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
01.07.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відвід (самовідвід) судді Гіглави О.В., в якому судді заявлено відвід з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або об'єктивності (пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою суду від 05.07.2021 для вирішення питання про відвід судді Гіглави О.В. клопотання ОСОБА_1 передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвалою суду від 07.07.2021 (суддя Петрова Л.М.) у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Гіглави О.В. відмовлено.
08.07.2021 та 16.07.2021 від позивача до суду надійшли позовна заява та додані до неї документи для направлення їх відповідачу, що свідчить про усунення недоліків позовної заяви.
Як наслідок, ухвалою суду від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7128/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.08.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зміну предмету позову у справі №440/7128/21 та про перехід до розгляду у загальному провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, суд ухвалою від 03.08.2021 відмовив у прийнятті та повернув ОСОБА_1 клопотання про зміну предмету позову у справі №440/7128/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії. Також суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження.
09.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому управління заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено у порядку, встановленому судовим рішенням у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки будь-яких зобов'язань, у тому числі щодо проведення перерахунку з 01.07.1995, судове рішення не містить (а.с. 83-84).
16.08.2021 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом їх викладення в наступній редакції: - визнати дії ГУПФУ в Полтавській області протизаконними; - стягнути з розрахункових рахунків ГУПФУ в Полтавській області кошти в сумі 2 499 917,40 грн; - зобов'язати управління встановити загальний розмір базової пенсії позивача по двох складових станом на 18.07.2019 в сумі 53923,01 грн; - зобов'язати дорахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 01.07.1995 по 18.07.2019.
Вказані уточнення вимог прийняті судом до розгляду.
Поряд з цим, дослідивши зміст відзиву на позовну заяву, суд ухвалою від 19.08.2021 вирішив перейти від розгляду справи №440/7128/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (в судовому засіданні) та призначив судове засідання з розгляду цієї справи на 11:00 17.09.2021.
В судовому засіданні 17.09.2021 позивачем заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, про що подано письмову заяву від 17.09 2021 щодо збільшення позовних вимог на 8277,90 грн.
Ухвалою від 17.09.2021 суд відмовив у прийнятті та повернув ОСОБА_1 клопотання про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії.
Усною ухвалою суду від 17.09.2021 суд оголосив перерву в розгляді справи до 14:30 год 05.10.2021.
В судовому засіданні 05.10.2021 ОСОБА_1 в усній формі заявила відвід судді Гіглаві О.В. з підстав необхідності передачі справи більш досвідченому складу суду.
За наслідками проведеного судового засідання 05.10.2021 суд оголосив перерву в розгляді справи до 10:00 год 23.11.2021 в зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та розрахунків відповідачем, а також з метою надання позивачу можливості та часу для підготовки і подачі заяви про відвід судді в письмовій формі.
11.10.2021 в суді зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід (самовідвід) судді Гіглави О.В.
Ухвалою суду від 12.10.2021 для вирішення питання про відвід судді Гіглави О.В. клопотання ОСОБА_1 передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвалою суду від 19.10.2021 (суддя Сич С.С.) у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід (самовідвід) судді Гіглави О.В. відмовлено.
Позивач в судовому засіданні наполягала на задоволенні її позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням уточнень).
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечувала.
Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Полтавського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії, згідно з якою просила призначити пенсію за віком з власноручним дописом "по ЧАЕС Закон “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”". При цьому, при призначенні пенсії просила згідно власноручного допису "Відповідно ст. 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для розрахунку сер. з-ти взяти період з липня 1990 року по червень 1991 року" /а.с. 89-91/.
За вказаною заявою пенсійний орган призначив ОСОБА_1 пенсію за віком з 18.07.2019 із зниженням пенсійного віку на 3 роки як особі, яка постійно проживала та працювала у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 01.01.1993 прожила та відпрацювала у цій зоні не менше 4 років, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII.
При цьому, розмір пенсії ОСОБА_1 пенсійний орган обчислив за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на підставі поданих документів, про що останню повідомлено листами від 08.08.2019 №3883/О-02 та від 28.08.2019 №4213/О-02 /а.с. 209, 214/.
Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ГУПФУ в Полтавській області, у якому просила: - визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протизаконною; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати частину пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1, 3 п.2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додати її до частини розміру пенсії "... за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом - відповідно до цього Закону. (Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №440/344/20, яке набрало законної сили 14.09.2020, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 18.07.2019 в частині розрахунку пенсії за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1,3 п.2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2019 в частині розрахунку пенсії за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1,3 п.2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 13-16/.
Так, за висновками суду, викладеними у рішенні від 17.03.2020 у справі №440/344/20, " ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, оскільки при призначенні та обчисленні державної (основної) пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсія має нараховуватись та обчислюватись згідно з Законом №1058-IV з врахуванням пільг, передбачених Законом №796-ХІІ, норми якого стосуються також і умов визначення стажу роботи та середньомісячного фактичного заробітку особи, якій призначається пенсія.
ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку, як особі, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Підстави призначення пенсії ОСОБА_1 під сумнів не ставляться.
Спір у справі виник щодо відмови (на думку ОСОБА_1 "ігнорування") пенсійного органу у перерахунку (розрахунку) пенсії ОСОБА_1 відповідно до абзацу 1, 3 п.2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В силу приписів ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ та за достатністю стажу роботи (понад 15 років) ОСОБА_1 має право на пенсію в повному розмірі, яка не може бути меншою розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2019 року становить 1564 гривні.
Також, ОСОБА_1 вважає, що має право на розрахунок середньомісячного заробітку з заробітної плати, отриманої за час заробітку, який вона отримувала за час роботи в зоні ЧАЕС відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону.
Оцінюючи викладене, суд зазначає, що статтею 55 Закону №796-XII передбачено право осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, на надання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а за змістом частини 3 цієї ж статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і цього Закону.
В свою чергу, частиною 2 ст. 27 Закону №1058-IV встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, зазначена правова норма надає особі, яка звертається за призначенням пенсії обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, зокрема, ті, які встановлені загальним Законом №1058-IV або ж спеціальним Законом №796-XII.
Одночасно, за змістом статті 57 Закону № 796-XII обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
Застосовуючи цей правовий висновок, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону №796-XII якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця, середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Отже, ОСОБА_1 мала законні сподівання на перерахунок пенсії з викладених вище підстав, а відмова пенсійного органу у такому перерахунку не відповідає закону."
На підставі ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, для перерахунку вказаної пенсії діє заявочний принцип. Тобто підставою для прийняття рішення та здійснення відповідачем дій з перерахунку пенсії ОСОБА_1 є її заява.
Згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.
На підставі п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, належним суб'єктом призначення пенсії у встановленому порядку є відповідний орган Пенсійного Фонду України, який має з такого питання прийняти відповідне рішення.
Відповідно до вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Отже, рішення про призначення/відмову у призначенні позивачу пенсії за наслідками розгляду поданих документів оформлюються розпорядчим індивідуальним правовим актом рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, а не листом у відповідь на заяву позивача.
Прийняття такого рішення за заявою ОСОБА_1 від 18.07.2019 пенсійним органом суду не доведено. Натомість управлінням складено листи від 08.08.2019 № 3883/О-02, від 28.08.2019 № 4213/О-02 та від 21.12.2019 № 23743/03.1-20 щодо відмови у перерахунку, який не містить владного припису, носить інформативний характер, а його реквізити відповідають даті та номеру реєстрації, як вихідної кореспонденції. Рішення управління, як органу державної влади, не прийняте.
Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах пенсійний орган допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 18.07.2019 в частини розрахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1,3 п.2 ст. 27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог п. 2 ст. 56 та ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідні доводи ОСОБА_1 обґрунтовані лише у вказаній частині."
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №440/344/20, з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020, ГУПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за двоскладовою формулою (частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону), про що свідчить рішення від 07.10.2020 №163750005734 /а.с. 17-19/.
Не погодившись із правильністю такого перерахунку, 29.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку за період з 01.04.1990 по 01.04.1991 з урахуванням прав та правил, встановлених в судовому рішенні від 17.03.2020 у справі №440/344/20 /а.с. 31/.
Рішенням ГУПФУ в Полтавській області від 05.02.2021 №4 відмовлено гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №4440/344/20 згідно поданої заяви від 29.01.2021, оскільки зазначений перерахунок вже проведений (а.с. 32).
Вважаючи такі дії ГУПФУ в Полтавській області протизаконними, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Статтею 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 57 Закону №796-ХІІ передбачено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
До 01.01.2004 пенсії обчислювались згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ).
Раніше діючим законодавством, а саме, статтею 19 Закону №1788-ХІІ передбачено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Станом на 31.12.2003 максимальний розмір пенсії за віком відповідно до підпункту б пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 складав 150 грн (три мінімальні пенсії за віком - 50 грн х 3), тому розмір частини пенсії за страховий стаж, набутий до 01.01.2004 з урахуванням пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 (зі змінами) визначається на рівні 168 грн (150 грн + 12% = 168 грн).
Згідно зі статтею 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період пропорційно сплаченим страховим внескам.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №440/344/20, яке набрало чинності 14.09.2020, зобов'язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2019 в частині розрахунку пенсії за період з 01.04.1990 по 01.03.1991 включно відповідно до абзацу 1, 3 пункту 2 статті 27 Закону №1058-ІV з урахуванням вимог пункту 2 статті 56 та статті 57 Закону №796-ХІІ з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення суду пенсію ОСОБА_1 обчислено згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV, з урахуванням положень статей 56, 57 Закону №796-ХІІ за двоскладовою формулою, при цьому, до уваги взято період заробітної плати на території радіоактивного забруднення з 01.04.1990 по 01.03.1991 (12 місяців), який чітко визначено в судовому рішенні.
У спірному випадку розрахунок пенсії за першою складовою здійснено відповідачем наступним чином.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1993 №16 “Про порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01 листопада 1992 року” при призначенні пенсій після 1 листопада 1992 року заробіток, з якого обчислюється пенсія, множиться на такі коефіцієнти: за 1990 рік - 2,03; за перше півріччя 1991 року - 1,65.
Тобто, фактичний одержуваний заробіток за період з 01.04.1990 по 31.03.1990, суми якого відображені в архівній довідці про заробітну плату від 08.07.2019 №О-564 трудового архіву Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, помножені на зазначені коефіцієнти /а.с. 25/.
При цьому, згідно з листом Міністерства соціального захисту населення від 09.10.1996 №01-3/1375-02-6 суми заробітної плати переведено в грошову одиницю “гривня” (шляхом ділення фактичної суми заробітної плати “в рублях” на 100000).
Відтак, заробітна плата для обчислення пенсії за 1990 рік становить: - квітень 512,47/100000 = 0,00512 х 2,03 = 0,01039; - травень 223,01/100000 = 0,00223 х 2,03 = 0,00453; - червень 434,53/100000 = 0,00435 х 2,03 = 0,00883; - липень 458,98/100000 = 0,00459 х 2,03 = 0,00932; - серпень 811,45/100000 = 0,00811 х 2,03 = 0,01646; - вересень 19,91/100000 = 0,00020 х 2,03 = 0,00041; - жовтень 468,01/100000 = 0,00468 х 2,03 = 0,00950; - листопад 459,20/100000 = 0,00459 х 2,03 = 0,00932; - грудень 706,37/100000 = 0,00706 х 2,03 = 0,01433, всього 0,04093 х 2,03 = 0,08309.
Заробітна плата для обчислення пенсії за 1991 становить: - січень 499,82/100000 = 0,00500 х 1,65 = 0,00825; - лютий 208,96/100000 = 0,00209 х 1,65 = 0,00345; - березень 543,54/100000 = 0,00544 х 1,65 = 0,00898, всього 0,01253 х 1,65 = 0,02067.
Середньомісячний скоригований заробіток для обчислення пенсії за першою складовою становитиме 0,01729 грн: 0,08309 (за 1990) + 0,02067 (за 1991) = 0,10376.
Згідно Указу Президента України від 27.12.1991 “Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін” скоригований заробіток підвищується вдвічі: 0,10376 х 2 = 0,20752.
Враховуючи кількість місяців заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, а саме - 12 (за період з 01.04.1990 по 31.03.1991), маємо середньомісячний скоригований заробіток для обчислення пенсії: 0,20752 / 12 = 0,01729.
Основний розмір пенсії за першою складовою має становити: 0,01729 х 60% = 0,01037 грн.
З урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ за умови наявності стажу роботи 15 років жінкам пенсія за віком призначається в повному розмірі (тобто в розмірі 55% від заробітку за раніше діючим законодавством ), із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.
Страховий стаж ОСОБА_1 , набутий до 01.01.2004, складає 20 років 1 місяць 19 днів.
Отже, за 15 років стажу ОСОБА_1 - 55% від заробітку, за 20 років стажу - 55% + 5% = 60% від заробітку.
У разі обчислення пенсій з урахуванням заробітку, одержаного в період до 1 січня 1992 року, розміри пенсій підвищуються на такі коефіцієнти: 2 х 1,81 х 2,875 х 2 х 3 х 2,89855 х 3 х 2 х 1,2 х 1,17 х 1,22 х 1,922 х 1,899 х 1,108 х 1,1 х 1,22 х 1,11 х 1,4 х 1,12283 х 1,10256 х 1,1* х 1,05708 х 1,12, що передбачено наступними нормативними актами: Указ Президента України від 27.12.1991 (у 2 рази); постанова КМУ від 01.06.1992 №296 (у 1,81 рази); постанова КМУ від 03.12.1992 №677 (у 2,875 рази); постанова КМУ від 13.01.1993 №17 (у 2 рази); постанова КМУ від 02.06.1993 №397 (у 3 рази); постанова КМУ від 30.08.1993 673 (у 2,89855 рази); постанова КМУ від 06.12.1993 №983 (у 3 рази); постанова КМУ від 20.10.1994 № 721 (у 2 рази); постанова КМУ від 26.12.1994 №869 (у 1,2 рази); постанова КМУ від 20.01.1995 №41 (у 1,17 рази); постанова КМУ від 02.10.1995 №776 (у 1,22 рази); постанова КМУ від 10.01.1996 №32 (у 1,922 рази); постанова КМУ від 19.03.1996 №342 (у 1,899 рази); постанова КМУ від 26.07.1996 №831 (у 1,108 рази); постанова КМУ від 19.08.1999 №1528 (у 1,1 рази); постанова КМУ від 10.11.2000 №1686 (у 1,22 та 1,11 рази); постанова КМУ від 14.03.2001 №227 (у 1,4 рази); постанова КМУ від 27.06.2001 №741 (у 1,12283 рази); постанова КМУ від 19.12.2001 №1706 (у 1,10256 рази); постанова КМУ від 13.03.2002 №279 (у 1,1 рази); постанова КМУ від 15.04.2003 №544 (у 1,05708 рази); постанова КМУ від 20.11.2003 №1783 (у 1,12 рази).
Отже, з урахуванням зазначеного, загальний розмір пенсії за першою складовою становить: 0,01037грн х 2 х 1,81 х 2,875 х 2 х 3 х 2,89855 х 3 х 2 х 1,2 х 1,17 х 1,22 х 1,922 х 1,899 х 1,108 х 1,1 х 1,22 х 1,11 х 1,4 х 1,12283 х 1,10256 х 1,1 х 1,05708 х 1,12 = 262,30 грн.
У спірному випадку вказану суму пенсії ОСОБА_1 пенсійний орган обмежив до 168,00 грн (обмеження трьома мінімальними розмірами пенсій станом на 31.12.2003 становить: 50,00 грн х 3 = 150,00 грн. із збільшенням на 12% згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783 “Про затвердження заходів щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян”).
У спірному випадку розрахунок пенсії за другою складовою здійснено наступним чином.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Так, при обчислення пенсії за другою складовою за період страхового стажу після 01.01.2004 до уваги взято 2 роки 9 місяців 17 днів страхового стажу з 01.09.2007 по 31.03.2019 згідно сплати страхових внесків /а.с. 22-23/.
Відповідно до приписів статей 24, 25 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Керуючись приписами статей 24, 25 Закону №1058-ІV визначено коефіцієнт стажу позивача 0,0275 (2 х 12 + 9 = 33 міс. страхового стажу / 1200 = 0,0275).
Стаття 40 Закону №1058-ІV визначає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;
Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;
Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Під час визначення доходу фізичної особи - підприємця для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку, що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку, передбаченого законодавством, за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.
Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць;
Т - розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.
В даному випадку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача 0,40734 визначено відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-ІV за формулою Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Про це свідчить наявний у матеріалах справи розрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача 0,40734 /а.с. 22-23/.
Так, заробітну плату враховано за весь період страхового стажу за даними системи персоніфікованого обліку з 01.09.2007 по 31.03.2019 пропорційно сплаченим страховим внескам, розмір якої склав 2520,98 грн (обчисленої згідно вимог статті 40 Закону №1058-ІV як добуток індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії 0,40734 та середнього заробітку за 3 попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 6188,89 грн).
З урахуванням коефіцієнту стажу 0,02750, обчисленого згідно статті 25 Закону №1058-ІV ((2х12)+9/1200=0,02750), розмір пенсії за другою складовою становить: 69,33 грн = (2520,98 х 0,02750).
Загальний розмір пенсії за двома складовими склав: 168+69,33 = 237,33грн.
До виплати станом на 18.07.2019 визначено 1638,00 грн, з урахуванням доплати до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами позивача щодо протиправності застосованого пенсійним органом обмеження пенсії ОСОБА_1 до 168,00 грн, оскільки застосування такого обмеження суперечить положенням частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, за приписами якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, суд вважає за доцільне зазначити, що вказане обмеження жодним чином не вплинуло на кінцевий розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за двома складовими, оскільки розмір такої пенсії у будь-якому випадку був менший прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому, при визначенні розміру такої пенсії мала враховуватися доплата до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в сумі 1638,00 грн.
Поряд з цим, відхиляючи розрахунки середньої заробітної плати, проведені позивачем у позовній заяві, суд зазначає, що при визначенні середньої заробітної плати в розмірі 10377,27590 грн позивачем не здійснено переведення сум заробітної плати, які відображені в довідці про заробітну плату від 08.07.2019 №О-564 для обчислення пенсії “в рублях”, в грошову одиницю “гривня”; не враховано кількість місяців (12), що беруться до розрахунку, і визначено середній заробіток шляхом додавання сум заробітної плати, які відображено в грошовій одиниці “рубль” з урахуванням коефіцієнтів 2,03 та 1,65.
Позивачем при обчисленні заробітку за першою складовою не враховано заробіток за вересень 1990 року, як неповний місяць, що заперечується судом з огляду на те, що згідно архівної довідки від 08.07.2019 р. №О-564 трудового архіву виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 працювала з 15.01.1990 по 30.07.1992 в ВАТ Ірпінський комбінат “Перемога” /а.с. 95/, інформація про неповні місяці роботи відсутня, що підтверджено актом перевірки первинних документів від 04.10.2019 №2 /а.с. 99-100/, тому підстави для виключення вересня 1990 року з розрахунку відсутні.
Наведений позивачем розрахунок коефіцієнтів страхового стажу за 11 місяців загальною сумою 37,62488, для розрахунку пенсії за першою складовою не передбачений раніше діючим законодавством.
Крім того, зазначений розрахунок коефіцієнту стажу обчислений позивачем із розрахунку розмірів отримуваної та середньої заробітної плати за відповідний період, що суперечить законодавству.
Позивачем для розрахунку пенсії за першою складовою застосовуються норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме: визначається коефіцієнт страхового стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, розмір якої позивачем визначено на рівні 9205,19 грн, тоді як середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (заява від 18.07.2019) становить 6188,89 грн: за 2016 рік - 4482,35 грн, за 2017 рік - 6273,45 грн, за 2018 рік - 7810,88 грн.
При цьому порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Заперечуючи такі розрахунки розміру пенсії за першою складовою, наведені позивачем, суд зазначає, що частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV передбачено, що частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом №1058-ІV (перша складова), визначається відповідно до раніше діючого законодавства, яким чітко визначено, що розмір пенсії визначається у відсотках від заробітку. Враховуючи зазначене, розрахунки пенсії позивача не відповідають нормам раніше діючого законодавства (Закону №1788-ХІІ).
За викладених обставин, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено у відповідності до вимог пенсійного законодавства, оскільки обмеження розміру пенсії за першою складовою жодним чином не вплинуло на кінцевий розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за двома складовими.
Відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Гіглава