30 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8873/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Під час розгляду справи суд,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 3 серпня 2018 року за № 0532114-1304-1616.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що вказана у спірному рішенні сума податкового зобов'язання обрахована податковим органом без застосування пільги (120 кв.м. або 180 кв.м), передбаченої п.п. 266.4.1 п. 264 статті 266 Податкового кодексу України, зокрема, з урахуванням перебування у власності позивача квартири площею 33,1 кв.м.
У відзиві на позов відповідач посилався на те, що відповідач, здійснюючи розрахунок податку в сумі 34812,80 грн. (613,3 кв. метрів х 16,00 грн (ставка податку) + 25000 грн) не порушив норм податкового законодавства, керуючись інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо твердження позивача про необхідність застосування пільги, то згідно п.п. "г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПК до житлових будинків, площа яких перевищує 600 кв.м. (120 кв.м. х 5) пільги зі сплати податку не застосовуються.
15.09.2021 судом отримано відповідь на відзив та 21.09.2021 заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача та позивач повторюють свої аргументи, викладені у відзиві на позов та позові, відповідно.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до даних реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ІС «Податковий блок» у приватній власності фізичної особи ОСОБА_1 перебуває об'єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 613,3 кв. м. (згідно свідоцтва про право власності від 29.07.2009 НОМЕР_1 ).
По даному об'єкту ГУДФС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік від 03.08.2018 № 0532114-1304-1616 на суму 34812,80 грн.
Позивач не погодилася із вказаним рішенням та оскаржила його до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на 2017 рік ставка податку для об'єктів житлової нерухомості встановлена у розмірі 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (календарного) року за 1 кв.м.
Станом на 01.01.2017 мінімальна заробітна плата установлена в сумі 3200,00 грн.
Таким чином, ставка податку складає 16,00 грн. за 1 кв.м.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно з ст. 12 Закону №1952-IV державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Відповідно до інформації з Державного реєстру прав, у 2017 році позивач була власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 613,3 кв. м.
Відтак, податковим органом правильно обраховано позивачу суму податку на нерухомість за 2017 рік 34812,80 грн. (613,3 кв. метрів х 16,00 грн (ставка податку) + 25000 грн).
Надаючи оцінку твердженню позивача про необхідність застосування пільги (120 кв.м. або 180 кв.м), передбаченої п.п. 266.4.1 п. 264 статті 266 Податкового кодексу України суд зважає на таке.
Відповідно до підпунктів 266.1.1 пункту 266.1, 266.2.1 пункту 266.2, 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік), який відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України дорівнює календарному року.
Разом з тим, згідно з підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Згідно з підпунктом «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Отже, ПК України встановлює податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначає об'єкт і базу оподаткування, а також передбачає пільги з його сплати із встановленням виключень, коли такі пільги не можуть бути застосовані.
Аналіз підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України та підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України дає підстави для висновку, що до житлових будинків, площа яких перевищує 600 кв. метрів (120 кв. метрів х 5) пільги зі сплати податку не застосовуються. При цьому, сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за такий об'єкт житлової нерухомості, як будинок, загальна площа якого перевищує 500 кв. метрів.
Такий висновок зроблений Верховним Судом у справі № 440/5187/19 від 11.06.2021 (реєстраційний номер 97598090) за позовом ОСОБА_1 до ГУДПС у Полтавській області, предметом якої був нарахований податок на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 613,3 кв. м.
Тобто, цей висновок стосується позивача у цій справі та належного їй житлового будинку площею 613,3 кв.м.
Отже, твердження позивача про необхідність застосування пільги (120 кв.м. або 180 кв.м), передбаченої п.п. 266.4.1 п. 264 статті 266 Податкового кодексу України, зокрема, з урахуванням у власності позивача квартири площею 33,1 кв.м., суперечить вищенаведеному висновку Верховного Суду, висловленому у аналогічних правовідносинах між тими самими сторонами, але за попередній рік.
У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 24.07.2003 р. по справі «Рябих проти Росії», відповідно до яких одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Водночас, суд відхиляє твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду у зв'язку зі ненаданням відповідачем доказів вручення спірного податкового повідомлення - рішення позивачу.
Враховуючи вищенаведене підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя К.І. Клочко