22 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3189/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,
позивача - ОСОБА_1
та
представників сторін -
від позивача - адвокат Костєв Ю.Ф. (свідоцтво про право на зайняття
адвокатською діяльністю від 19.02.2003 № 749,
ордер від 03.06.2021 серія ЛГ № 024000)
від відповідача - Кім В.В. (витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 01.09.2021)
розглянувши у судовому засіданні письмові пояснення ОСОБА_1 та додані до них докази у справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області
про визнання протиправним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 07 липня 2021 року б/н (т. 1 арк. спр. 74-90) просить:
- визнати протиправним та скасувати акт (спеціального) розслідування нещасного випадку, що стався 05 липня 2018 року о 14:30 в приміщені Лисичанського міського управління Головного управління ДСНС України у Луганській області, форми Нцз-5 стосовно полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника управління-начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління ДСНС України у Луганській області, який затверджений 06 жовтня 2018 року начальником Головного управління ДСНС України у Луганській області;
- визнати протиправним та скасувати акт форми НПВцз рішення спеціальної комісії Головного управління ДСНС України у Луганській області на підставі пункту 3 та пункту 4 висновку службового розслідування Головного управління ДСНС України у Луганській області від 25 липня 2018 року на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 06 липня 2018 року № 190 “Про проведення службового розслідування”;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Луганській області провести розслідування нещасного випадку, який стався з полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступником начальника управління-начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління Головного управління ДСНС України у Луганській області 05 липня 2018 року о 14:30 в приміщені Лисичанського міського управління під час виконання посадових обов'язків, та скласти акт за формою Нцз-1 згідно з додатком № 2 до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18 серпня 2006 року № 540 “Про затвердження Інструкції про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України”.
Ухвалою від 12 липня 2021 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 92-94).
Ухвалою від 13 вересня 2021 року серед іншого задоволено клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про виклик свідків, викликано у судове засідання як свідків начальника 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області ОСОБА_2 та заступника начальника аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області ОСОБА_3 , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 жовтня 2021 року о 13 год. 15 хв. (т. 1 арк. спр. 229-230).
У судовому засіданні, яке відбулося 11 жовтня 2021 року, оголошено перерву до 22 листопада 2021 року до 13 год. 15 хв. (т. 2 арк. спр. 26-29, 32, 33).
25 жовтня 2021 року та 02 листопада 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідними реєстраційними №№ 36127/2021, 37397/2021 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення від 25 жовтня 2021 року б/н та від 02 листопада 2021 року б/н, до яких додані письмові докази (т. 2 арк. спр. 37-39, 40-47).
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти прийняття до розгляду письмових пояснень позивача та доданих до них доказів.
Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 159 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
У межах розгляду даної адміністративної справи суд не визнає необхідним подання ОСОБА_1 пояснень від 25 жовтня 2021 року б/н та від 02 листопада 2021 року б/н, в яких позивач фактично викладає аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, викладення яких можливо виключно у заявах по суті справи, визначених КАС України.
Щодо доданих до пояснень письмових доказів суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина п'ята статті 79 КАС України).
Частиною восьмою статті 79 КАС України регламентовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина дев'ята статті 79 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до частини третьої статті 173 КАС України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина четверта статті 173 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною другою статті 180 КАС України визначено перелік питань, які вирішуються у підготовчому засіданні.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частина перша статті 183 КАС України).
З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті (частина третя статті 199 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України).
З системного аналізу наведених норм КАС України слідує, що питання про долучення до справи доказів вирішується судом до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частиною першою статті 204 КАС України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 204 КАС України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Оскільки суд не визнав необхідним подання ОСОБА_1 письмових пояснень і докази подано позивачем під час судового розгляду справи по суті і останнім не наведено поважних причин їх не подання у підготовчому провадженні та не доведено належними доказами неможливості вчинити дії щодо своєчасного їх подання, суд дійшов висновку, що письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 жовтня 2021 року б/н та від 02 листопада 2021 року б/н та додані до них докази на підставі частини другої статті 204 КАС України мають бути залишені без розгляду.
Керуючись статтями 7, 44, 166, 204, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 жовтня 2021 року б/н та від 02 листопада 2021 року б/н та додані до них докази.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 29 листопада 2021 року.
Суддя Т.І. Чернявська