29 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/6726/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старобільсько - Новопсковський об'єднаний районний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
04 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старобільсько - Новопсковський об'єднаний районний центр комплектування та соціальної підтримки, з такими вимогами:
визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної Державної адміністрації, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій;
зобов'язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної Державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 05.11.2021 gозовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали запропоновано надати суду:
- належні докази на підтвердження здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації;
- належні докази на підтвердження включення установою, де проходить службу позивач, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2021 рік, та подання такого переліку до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в 2021 році;
клопотання про залучення третьої особи, з належним обґрунтуванням, на які права, інтереси чи обов'язки Старобільсько - Новопсковського об'єднаного районного центру комплектування та соціальної підтримки може вплинути судове рішення у справі;
- належним чином засвідченої своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення копії паспорта громадянина України.
На виконання вищевказаної ухвали суду позивачем 22.11.2021 через канцелярію суду надано завірену копію, зокрема, паспорта громадянина України, уточнену позовну заяву, де виключено Старобільсько - Новопсковського об'єднаного районного центру комплектування та соціальної підтримки, як третю особу, а також клопотання щодо залучення в якості співвідповідача управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.
Отже, позивачем не виконано вимоги ухвали суду щодо надання:
належних доказів на підтвердження здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації;
належних доказів на підтвердження включення установою, де проходить службу позивач, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2021 рік, та подання такого переліку до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в 2021 році.
При цьому, листом відповідача від 09.11.2021 позивачу було роз'яснено, що Департамент не нараховує та не виплачує разову грошову допомогу до 5 травня, оскільки зазначене питання належить до компетенції управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.
Натомість, позивачем надано клопотання про залучення в якості співвідповідача управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, не зазначаючи яким чином саме Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації порушено права позивача.
Розглянувши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. <...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов'язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз'яснює позивачу, що обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
Тобто, обов'язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 325) постановлено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Постановою № 325 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).
Так у відповідності до пункту 5 Порядку бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
З огляду позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
При цьому доказів, що саме Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком позивачем не надано.
Також позивачем не надано доказів включення позивача установою, де він проходить службу, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, та подання такого переліку саме до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації.
Саме по собі перебування позивача на обліку в органі соціального захисту населення не свідчить про допущення таким органом бездіяльності, оскільки порядок виплати грошової допомоги не пов'язує факт отримання такої виплати із перебуванням на обліку в органі соціального захисту населення особи, яка не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.
Тобто з позовної заяви не вбачається наявності відповідного порушення відповідачем - Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на момент його звернення до суду.
Отже, позивачу слід надати уточнену позовну заяву, де визначити правильно відповідача або: належні докази на підтвердження здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації; належні докази на підтвердження включення установою, де проходить службу позивач, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2021 рік, та подання такого переліку до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в 2021 році.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою від 05.11.2021 для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .
Позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду надати уточнену позовну заяву, де визначити правильно відповідача або: належні докази на підтвердження здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації; належні докази на підтвердження включення установою, де проходить службу позивач, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2021 рік, та подання такого переліку до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в 2021 році.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяК.Є. Петросян