29 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3897/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового) справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга Хім» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 05 липня 2021 року №00023650702 про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2021року в сумі 100146,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 05 липня 2021 року №00023630702 про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 165166,00 грн., а також застосовано штраф (фінансову) санкції у розмірі 41292,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення є протиправними та безпідставними, оскільки висновки перевірки, за результатами якої прийняті спірні рішення, не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Зазначав, що під час проведення перевірки, товариством надано органу ДПС усі первинні документи, які стосувалися господарської операції з ТОВ «ВК Преміор», і ці документи відображені в акті перевірки від 07.06.2021 року за №1652/11-28-07-02/43653863. Вважає, належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом факту вчинення правочину. На переконання позивача, реальність господарських операцій підтверджується первинними документами (господарськими договорами, податковими накладними, актами наданих послуг, контрактами із контрагентами, виписками з банківського рахунку); первинні документи, складені у межах спірних правовідносин відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено. Вказує, що співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного виконання умов договору поставки свідчить про те, що ТОВ «Агроліга Хім» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «ВК Преміор» добрив та посівний матеріал для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Крім того, зазначає, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача, був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано докази (а.с.158).
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.171-181), відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, у зв'язку з нереальністю господарської операції позивача з придбання товару у ТОВ «ВК Преміор». Вказує, що за результатами перевірки, з урахуванням даних податкової звітності, податкових накладних по ланцюгу постачання від контрагентів на ТОВ «ВК Преміор» та в подальшому позивачу, встановлено, що за відсутності декларування ТОВ «ВК Преміор» власних та орендованих складських приміщень, послуг зберігання товарів, за відсутності в ТТН інформації про повну адресу пункту навантаження товарів, неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення вказаних товарів та встановити їх походження, а також, неможливо ідентифікувати ланцюг його постачання від ТОВ «ВК Преміор» (безпосередньо або від інших суб'єктів господарювання), що на думку відповідача свідчить на користь висновків перевірки про відсутність фактичного руху активів від ТОВ «ВК Преміор» до позивача. Отже, відповідач вважає, що задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «ВК Преміор» товарів: насіння соняшнику НЕОМА, насіння соняшнику САНАЙ, амофос марки 10:46 (біг-бег), амофос марки 12:52 (біг-бег), діамонійфосфат ИР 18-46(ОАР)) в березні 2021 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ТОВ «ВК Преміор» до ТОВ «Агроліга Хім» в дійсності не відбувся. Надані позивачем первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ ТОВ «Агроліга Хім» та ТОВ «ВК Преміор», а тому відсутні підстави для податкового обліку відповідних операцій у позивача за березень 2021 року по ланцюгу постачання контрагенти-постачальники - ТОВ «ВК Преміор» - ТОВ «Агроліга Хім». Таким чином, відповідач вважає, що фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено. Наявність факту оприбуткування придбаного товару по бухгалтерському та складському обліку є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) без наявності реальних первинних документів, які опосередковують таке отримання.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроліга Хім» зареєстровано як юридична особа 09.06.2020, перебуває на обліку в податковому органі як платник податків, з 01.07.2020 є платником ПДВ, основним видом економічної діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуваннями, крім того видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля хімічними продуктами. (а.с.150-152)
Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 20.05.2021 року №576-п, направлень від 25.05.2021 №1208, №1209 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агроліга Хім» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке сформовано в березні 2021 року. (а.с.182, 183-184). Результати перевірки було оформлено актом від 07.06.2021 №1652/11-28-07-02/43653863 (а.с.14-42).
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем:
- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2021 року на суму 100146,00 грн.;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, оскільки ним знижено податкове зобов'язання з ПДВ до сплати за березень 2021 року на суму 165166,00 грн.
На підставі складеного акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення - рішення від 05 липня 2021 року:
- №00023650702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 100146,00 грн. (а.с.46-47);
- №00023630702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 206458,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 165166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41292,00 грн. (а.с.44-45).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.
Відповідно до змісту акту перевірки від 07.06.2021 №1652/11-28-07-02/43653863 податковим органом встановлено, що за перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) декларації) встановлено її завищення на суму 265312 грн., оскільки було завищено на 265312 грн. показник у рядку 10.1 (колонка Б) декларації внаслідок врахування всупереч пп.«а» п.198.1 ст.198, абзаців першого - другого п.198.2, абзаців першого - другого п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст.198 ПК України при його визначенні нереальних операцій з придбання у ТОВ «ВК Преміор» в березні 2021 року товарів: насіння соняшнику НЕОМА, насіння соняшнику САНАЙ, амофос марки 10:46 (біг-бег), амофос марки 12:52 (біг-бег), діамонійфосфат NР 18-46(DАР) на загальну суму 1591870,20 грн., в т.ч. ПДВ 265311,70 грн.
Судом встановлено, що 01.03.2021 року між ТОВ «Агроліга Хім» (Покупець) та ТОВ «ВК Преміор» (Постачальник) був укладений договір поставки №0103/55, за умовами якого Постачальник у встановлені строки зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця мінеральні добрива/кормові добавки, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Загальний обсяг поставки, номенклатура і ціна товару визначаються сторонами у специфікаціях або додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього договору. (а.с.50-54) Поставка товару може відбуватися на умовах DАР, DDР, ЕХW, FСА або СРТ (з обов'язковим зазначенням назви та коду станції призначення та/або назви населеного пункту та/або адреси складу, залежно від умов поставки). Умови поставки кожної конкретної партії товару визначаються сторонами у специфікаціях або додаткових угодах до цього договору. Датою поставки товару покупцеві вважається дата, яка вказана у видатковій накладній постачальника. Товар поставляється у орендованих/власних вагонах експортера/заводу-виробника товару, у орендованих вагонах експедитора українських вагонів або автомобільним транспортом, залежно від умов, визначених у відповідній специфікації або додатковій угоді до цього договору.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.03.2021 до договору поставки №0103/55 від 01.03.2021 року, сторони дійшли згоди про поставку мінеральних добрив (товару) на наступних умовах СРТ склад Покупця: амофос марки 12:52 (біг-бег) у кількості 20,4 т за ціною 14100,00 грн., сума з ПДВ 587640,00 грн.; амофос марки 10:46 (біг-бег) - 89,8 т - 12420,0 -1115316,00 грн.; діамонійфосфат № 18-4бфАР) - 10,8т - 13980,00 грн. - 150984,00 грн.; насіння соняшнику НЕОМА 6 міш. - 3895,02 грн. - 23 370,12 грн.; насіння соняшнику САНАЙ 4 міш. - 3640,02 грн. - 14 560,08 грн. (а.с.55).
На виконання договору ТОВ «ВК Преміор» було поставлено на користь покупця зазначений у додатковій угоді товар згідно видаткових накладних РН-0000055 від 01.03.2021 амофос марки 10:46 (біг-бег) у кількості 22,5 т на загальну суму 279450,00 грн., в т.ч. ПДВ 46575,00 грн., РН-0000060 від 02.03.2021: насіння соняшнику НЕОМА у кількості 6 міш. та насіння соняшнику САНАЙ у кількості 4 міш. на загальну суму 37930,20 грн., в т.ч. ПДВ 6321,70 грн.; РН-0000062 від 03.03.2021 амофос марки 12:52 (біг-бег) у кількості 20,4 т на загальну суму 287640,00 грн., в т.ч. ПДВ 47940,00 грн., РН-0000072 від 10.03.2021 амофос марки 10:46 (біг-бег) у кількості 14,4 т та діамонійфосфат NР18-46(DАР) у кількості 10,8 т на загальну суму 329832,00 грн., в т.ч. ПДВ 54972,00 грн., РН-0000075 від 12.03.2021 амофос марки 10:46 (біг-бег) у кількості 30,4 т на загальну суму 377568,00 грн., в т.ч. ПДВ 62928,00 грн. (а.с.56, 58, 60, 62, 64).
Матеріалами справи підтверджено, що транспортування вищевказаного товару здійснювалось перевізником ТОВ «Грін Терра Україна», замовник та вантажовідправник ТОВ «ВК Преміор», вантажоодержувач - ТОВ «Агроліга Хім», що підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с.57, 59, 61, 63, 65). Постачання відбувалося автомобільним транспортом, а саме транспортним засобом марки МАN, державний номер НОМЕР_1 з причепом, державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Грін Терра Україна» (а.с.82-85)
За фактом поставки ТОВ «ВК Преміор» були виписані податкові накладні №390 від 01.03.2021, №321 від 02.03.2021, №393 від 03.03.2021, №394 від 05.03.2021, №395 від 10.03.2021, №399 від 12.03.2021, на загальну суму ПДВ - 265 311,70 грн. (а.с.138-149), які були включені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2021 (а.с.164-170).
Придбаний товар обліковано на товаристві, про що свідчить картка рахунку 281 (а.76-81).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «ВК Преміор», що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.217-218).
На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду, на підтвердження проведення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ “ВК Преміор” надав до суду належним чином завірені копії договору поставки, податкових накладних, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (а.с.190-214).
В подальшому, як свідчать матеріали справи, вказаний товар був реалізований ТОВ «Агроліга Хім» на адресу своїх контрагентів (а.с.86-137).
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.9 Закону №996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Відповідно п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під час розгляду справи податковим органом не заперечувався факт, що позивачем при формуванні податкового кредиту за березень 2021 року використано належним чином оформлені первинні документі.
При цьому відповідачем не встановлено порушення позивачем національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку при формуванні податкового кредиту не на підставі податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.
Крім того, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в ЄДР та як платник ПДВ, мав право на здійснення господарської діяльності у встановленому порядку, що не заперечується відповідачем та зазначено в акті перевірки (а.с.154-157).
Щодо доводів відповідача про недоліки товарно-транспортних накладних, суд зазначає.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Відтак, з наведеного вбачається, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не впливає на формування платником податку податкового кредиту, за результатами здійснення господарських операцій, за наявності інших належним чином складених первинних документів.
Крім того, відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки відповідачем зазначається, що ТОВ «ВК Преміор» у лютому 2021 року прийнято на роботу 12 осіб.
Суд зазначає, що відсутність у власності постачальника основних засобів, майна також не може спростовувати фактичне виконання спірної операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності і постачання товару, полягає у тому що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань.
Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірна господарська операція є реальною, відповідає дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.
До того ж, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат та податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №П/811/1930/17.
Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року по справі №808/1507/18.
Також, суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).
Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ВК Преміор» та зміну майнового стану ТОВ «Агроліга Хім» внаслідок таких господарських операцій.
Так, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операції. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаному контрагенту та його постачальників у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарської операції з позивачем, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду фактів нереального характеру господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.07.2021 №00023650702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 100146,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №00023630702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 206458,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 165166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41292,00 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 4599,06 грн. (а.с.11) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга Хім» (25006, м.Кропивницький, вул.Шевченка, 48, офіс4, ЄДРПОУ 43653863) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05 липня 2021 року: №00023650702 та №00023630702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга Хім» (ЄДРПОУ 43653863) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 4599,06 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43142606).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина