25 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1465/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого за результатами розгляду адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул.Ак. Корольова,26, м. Кропивницький,25030
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
1)визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у не наданні адміністративної послуги по заяві (про затвердження проекту землеустрою) від 12.03.2021 року, відповідно до п.5 ст.10 Закону України "Про адміністративні послуги" у строк, встановлений Земельним кодексом (п.9 ст.118);
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити йому проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки с/г призначення та ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, яка розташована на території Микільської сільської ради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер - 3525285200:02:000:0736;
3) визнати протиправним і скасувати рішення /у формі наказу/ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.05.2021р. №11-1550/14-21-СГ;
4) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Рішенням від 08.06.2021 року позовні вимоги - задоволено частково.
04.11.2021року на адресу суду від позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№32559/21 від 04.11.2021р.).
Ухвалою суду від 15.11.2021 року розгляд заяви призначено в судовому засідання.
В судове засідання, сторони не прибули.
Приписами ч.2 ст.379 КАС України визначено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Таким чином, під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Частиною 1 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
У даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки відповідач, як юридичну особу, не припинено та не реорганізовано.
Більше того, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо припинення або реорганізації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не вносилися.
Водночас, перехід права розпорядження спірною земельною ділянкою до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області не може зумовлювати покладання на вказану особу обов'язку виконати рішення суду, оскільки вона не була учасником спірних правовідносин та не створювала передумов для їх виникнення.
Так, ч. 1 ст. 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однiєю iз сторiн виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження правонаступником. Таким чином, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує.
Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки. зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива замiна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права iншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такi права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рiшення (дії, бездiяльнiсть) державного органу, пов'язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особi того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припиненi та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій.
Аналогічну правову позицію вислови Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 року (справа №524/4478/17), вiд 20.02.2019 року (справа № 26/16659/15), від 30.11.2020 року (справа №260/453/19).
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість замiни адміністративним судом на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадку перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
До того ж суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові № 826/14670/16 від 09.11.2020, який полягас у наступному.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чиннi адміністративно-правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Як видно із доводів наведених в заяві, позивач вказує про необхідність заміни Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як сторони у виконавчому провадженні правонаступником - Великоандрусівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області, у зв'язку із процесуальним правонаступництвом.
З метою встановлення обставин повного або часткового припинення адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у відносинах що виник спір та перехід відповідної компетенції до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, суд зазначає наступне.
27.05.2021 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким розділом X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Тобто, з дня набуття чинності вищезазначеним Законом змінилась форма власності з державної на комунальну щодо земель, якi розташованi за межами населених пунктів. Також, п. 24 визначено, що такі землі є комунальною власністю саме територіальних громад.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здiйснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Таким чином, право комунальної власності виникає після державної реєстрації такого права відповідно до рішення органу виконавчої влади в сукупності з актом приймання-передачі земельної ділянки.
Проте, позивачем не надано жодного із вищезазначених доказів, які свідчать про передачу спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, а також будь-яких відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження або об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, які підтверджують факт того, що за Великоандрусівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області зареєстровано право комунальної власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку.
Також, в матеріалах справи письмові докази про передачу адміністративної компетенції вiд одного суб'єкта владних повноважень до іншого, оскільки у випадку публічного правонаступництва перехід прав та обов'язків оформлюється розпорядчим актом.
Враховуючи те, що заявником не надано суду розпорядчого акту та інших належних доказів, які підтверджують перехід адміністративної компетенції одного суб'єкту владних повноважень до іншого, тому суд вважає про наявність підстав відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд наголошує, що жодних належних доказів на підтвердження підстав для процесуального правонаступництва, у контексті приписів ст. ст. 52, 379 КАС України та ст. 117 Земельного кодексу України, заявником не надано.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження в даній адміністративній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити повністю.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко