10 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3140/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)
до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач просить суд стягнути його на користь місцевого бюджету.
Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі від 20.07.2021 року отримано відповідачем 24.07.2021 р., однак правом на подачу відзиву відповідач не скористався (а.с.24).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
На підставі долучених до матеріалів позовної заяви документів суд встановив, що сума податкового боргу відповідача у розмірі 25000,00 грн. виникла у зв'язку із несплатою визначеної контролюючим органом суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення-рішення форми “Ф” №0088006-5102-1113 від 06.06.2018 р. (а.с.6).
З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п.15.1-15.2 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок.
За приписами п.12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належать встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених цим кодексом.
Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" передбачено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в тому числі в частині транспортного податку).
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно п.п.36.1., п.п.36.2. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення, яким визначено відповідачу податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000,00 грн., направлено на адресу відповідача та повернулося у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання (а.с.6зв.).
Пунктом 45.1 статті 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Отже, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення форми “Ф” №0088006-5102-1113 від 06.06.2018 р. вважається належним чином врученими, оскільки воно надіслане на адресу відповідача.
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).
Транспортний податок є місцевим податком, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету. Згідно з підпунктом 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Однак, згідно з даними облікової картки платника податків відповідач не сплатив транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн., а тому в контексті вищенаведених норм чинного законодавства, дана сума є податковим боргом (а.с.8).
Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.
Відповідно пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
12.07.2019 р. податковим органом виставлено податкову вимогу №135113-51, яка направлена відповідачу у встановленому порядку (а.с.9).
На підставі викладеного та беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. або інших доказів в обґрунтування його відсутності, такий борг підлягає стягненню на користь місцевого бюджету, а позовні вимоги - задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) (отримувач: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код отримувача ЄДРПОУ 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA178999980314030715000011543, код платежу 1801100007 (Новомиргородська міська тг, місцевий бюджет).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 10.11.2021 року у зв'язку з перебуванням судді Дегтярьової С.В. в період з 16.08.2021 року по 17.09.2021 року у відпустці, на лікарняному та проходженням курсу підтримання кваліфікації суддів адміністративних судів та через значне навантаження.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова