29 листопада 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/7243/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 року по 20.09.2021 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 року по 20.09.2021 включно.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2019 р. позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Під час звільнення Військовою частиною НОМЕР_2 не було виплачено на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку учасника бойових дій та не виплачено індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 р. по справі № 340/4699/20 суд позовні вимоги позивача задовольнив частково, а саме: визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язав військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 по лютий 2018 та зобов'язав військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року.
На виконання даного рішення 20 вересня 2021 року відповідач перерахував на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 21417,56 грн., але при цьому відповідачем не здійснено нарахування та виплату середнього заробітку (грошового утримання) за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, на переконання позивача наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з дати звільнення (11.02.2019р.) по день фактичного розрахунку (20.09.2021р.).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.10.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.13).
11.11.2021р. відповідачем подано відзив на позовну заяву вимоги якого не визнаються (а.с.19-22).
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2019 р. позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Під час звільнення Військовою частиною НОМЕР_2 не було виплачено на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій та не виплачено індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 р. по справі № 340/4699/20 суд позовні вимоги позивача задовольнив частково, а саме: визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язав військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 по лютий 2018 та зобов'язав військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року.
В апеляційному порядку рішення суду сторонами не оскаржувалось.
На виконання даного рішення 20 вересня 2021 року відповідач перерахував на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 21417,56 грн., що підтверджується банківською довідкою (а.с.10).
Зважаючи на затримку розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 р. по 20.09.2021 р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку (грошового утримання) за час затримки розрахунку при звільненні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Даний спір виник між сторонами у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням позивачеві сум належних йому при звільненні з військової служби, розмір яких та необхідність виплати встановлені судовим рішенням № 340/4699/20, яке набрало законної сили.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи остаточний розрахунок здійснено з позивачем 20.09.2021р. (а.с.10).
Затримка склала календарний період з 11.02.2019 р. по 20.09.2021 р.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Зважаючи на те, що нормами спеціального законодавства, а саме, Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”, Законом України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовця, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, його стаття 117, яка передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 р. у справі №806/889/17.
Затримка розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 р. по 20.09.2021 р. склала 952 календарних дні.
Згідно довідки відповідача від 25.11.2021р. №631/2401 (а.с.26) розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складає - 491,21 грн. ((14455,06 + 6175,62 грн.) : 42).
Розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку за період з 11.02.2019 р. по 20.09.2021 р. складає: 952 дня х 491,21 грн. = 467631,92 грн.
Разом з тим суд зазначає наступне.
Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов'язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
При цьому, відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від розміру простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг такої відповідальності може бути неспівмірним та непропорційним наслідкам порушення.
Отже, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗПП України.
Зважаючи на зміст позовних вимог, позивачем ставиться питання про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, що складає 952 календарних дня, в частині несвоєчасної виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення, які визначена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/4699/20 від 07.06.2021р.
В даному випадку загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат, згідно довідки від 25.11.2021р. №631/2402 (а.с.26), з урахуванням грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення, які визначені рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/4699/20 від 07.06.2021р., склав 43518,30 грн., з яких:
- грошове забезпечення в сумі 6175,62 грн., або 14% належної до виплати суми;
- компенсація за невикористану відпустку за 3 доби 2019р. 1541,14 грн., або 3,5% належної до виплати суми;
- грошова допомога на оздоровлення за 2019р. 14383,98 грн., або 33% належної до виплати суми;
- грошова компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексація грошового забезпечення 21417,56 гр., або 49% належно до виплати суми.
Отже, виходячи з принципу пропорційності, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на його користь 229139,64 грн. (49% від 467631,92 грн.).
Аналогічний підхід до визначення сум належних до виплати за несвоєчасний розрахунок при звільненні міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі №480/3105/19.
Судові витрати сторонами не понесено.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 257-263, 293, 295-297, 325 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 року по 20.09.2021 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 року по 20.09.2021 в розмірі 229139,64 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник