10 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4089/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486)
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №0018402404 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2021 року, а саме - про сплату штрафу у розмірі 550,83 грн. та пені за період з 22.10.2019 року до 24.10.2019 року у розмірі 8,26 грн.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.17-18).
Позов мотивовано тим, що позивач працює приватним нотаріусом та є самозайнятою особою та сплачує самостійно ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. 02.10.2019 р. нею сплачено авансовий платіж по ЄСВ за ІІІ квартал 2019 року. В подальшому від працівника відповідача стало відомо, що грошові кошти на рахунок отримувача так і не надійшли. В банківській установі в цей же день їй повідомили, інформація про кошти, сплачені нею за призначенням платежу " ЄСВ за ІІІ квартал 2019 року", банку невідома і запропонували написати заяву щодо розшуку/повернення коштів.
В цей же день банк грошові кошти повернув і вона сплатила грошове зобов'язання повторно.
Позивач посилається на те, що всупереч п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України відповідач виніс рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Позивач вважає таке рішення протиправним та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.31-35). Відповідач вказує, що в зв'язку з тим, що внесені кошти відповідно платіжного доручення №101 від 02.10.2019 р. не були відправлені банківською установою на рахунки Кропивницької ДПІ, станом на 21.10.2019 р. в картці особового рахунку єдиного внеску виникла заборгованість в сумі 2754,20 грн. та розрахувалась штрафна санкція і пеня, яка підлягає сплаті на загальних підставах.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є приватним нотаріусом, яка провадить незалежну професійну діяльність.
02 жовтня 2019 року нею сплачено авансовий платіж по єдиному соціальному внеску за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2754,00 грн., що підтверджується квитанцією №101 від 02.10.2019 р. (а.с.4).
Позивач зазначає, що 24.10.2019 р. від працівників Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області їй стало відомо, що грошові кошти на рахунок отримувача так і не надійшли.
Цього ж дня, 24.10.2019 року, позивач звернулась до керуючого філії Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» із заявою, в якій просила здійснити розшук платежу згідно квитанції №101 від 02.10.2019 р. та повернути їй кошти шляхом виплати готівкою (а.с.5).
Судом встановлено, що кошти банком позивачу 24.10.2021 р. повернуто. Позивач в цей же день повторно перерахувала єдиний соціальний внесок за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2754,00 грн., що підтверджується квитанцією №11 від 24.10.2021 р. (а.с.6, 7).
25.10.2019 року позивачем надіслано листа до Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому вона повідомила про вищевказану ситуацію (а.с.8).
Однак, 31.05.2021 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №0018402404, яким ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 550,83 грн. та пеню у сумі 8,26 грн. (а.с.9).
Позивачем подано скаргу на рішення №0018402404 від 31.05.2021 року (а.с.10).
30.06.2021 р. ДПС України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0018402404 від 31.05.2021 року - без змін (а.с.11).
Не погодившись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI).
У статті 4 Закону №2464-VI наведений перелік платників єдиного внеску.
Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону №2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п.п.16.14. п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений у статті 9 Закону №2464-VI.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, чинній з 01.01.2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
В даному випадку платіж позивачем повинен був бути здійснений до 20 жовтня 2019 року.
Днем сплати єдиного внеску згідно п.п.2 п.10 ст.9 Закону №2464-VI у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Судом встановлено та описано вище, що позивач сплатила вчасно на відповідний рахунок авансовий платіж 02 жовтня 2019 року з єдиного соціального внеску за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2754,00 грн. в готівковій формі. Банківська установа платіж прийняла та видала відповідну квитанцію в якості доказу такої оплати, а тому суд вважає днем сплати позивачем ЄСВ в даному випадку 02.10.2019 року, що узгоджується з приписами п.п.2 п.10 ст.9 Закону №2464-VI (а.с.4).
З огляду на те, що день сплати ЄСВ перебував в межах строку, визначеного абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, ОСОБА_1 порушення строків сплати ЄСВ за ІІІ квартал 2019 року не допустила.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що позивач, дізнавшись від податкового органу про те, що сплачені кошти не надійшли, без зволікань, сумлінно та добросовісно, застосувала усі необхідні від неї заходи в напрямку вирішення питання про розшук та зарахування цих коштів за призначенням, що свідчить про прагнення позивача до належного виконання своїх обов'язків, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI установлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно із ч.ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З огляду на те, що позивач порушення строків сплати ЄСВ за ІІІ квартал 2019 року не допустила, застосування до неї штрафу та нарахування пені на підставі ч.ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI є безпідставним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення підлягають задоволенню.
У відповідності до п.129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.5.1 п.16.5 статті 16 цього Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 908 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0018402404 від 31 травня 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова