10 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4034/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження максимального розміру пенсії при її перерахунку згідно довідки наданої Кіровоградським обласним ТЦК та СП №879/1 від 02.03.2021 р. на підставі Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, звільнених з військової служби, та деяких інших категоріям осіб” - десяти прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 року по теперішній час та нараховувати в подальшому в розмірі 83% від грошового забезпечення, а також виплатити йому пенсії без обмеження максимального її розміру (десяти прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум, та виплатити заборгованість, яка склалася за період з 01 квітня 2019 року по теперішній час.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.24).
Позов мотивовано тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Також зазначає, що пенсію за вислугу років йому призначено в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, вказував, що на виконання рішення суду від 26.04.2021 р. по справі №340/1470/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. на підставі оновленої довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2021 р. №879/1. Однак, перерахунок його пенсії здійснено із розрахунку 70% суми грошового забезпечення вказаного у довідці від 02.03.2021 №879/1 та з обмеженням максимального розміру його пенсії. Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.27-28), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що на момент набрання законної сили постанови суду по справі 340/1470/21 та в період з якого судовим рішенням визначено здійснити перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 , діючими є норми ст.13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, вказував, що до розміру пенсії позивача правомірно застосовано обмеження її максимального розміру у відповідності до Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, норми якого є чинними та конституційними не визнавалися, а тому підлягають застосуванню до даних правовідносин. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 04.11.2003 р. йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (а.с.32).
Судом встановлено, що згідно п.а) абзацу 1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 p. (далі за текстом - Закону №2262-XII) у 2003 році, позивачу, який був звільнений з військової служби у запас за хворобою та мав вислугу 31 рік, пенсія за вислугу років була призначена у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір визначений законом складав на момент призначення пенсії позивачу 90%.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі №340/1470/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Кіровоградського обласного центру комплектування та соціальної підтримки № 879/1 від 02 березня 2021 року та зобов'язано здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії згідно довідки № 879/1 від 02 березня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні позовних вимог про перерахунку пенсії виходячи з розміру 83% від грошового забезпечення, відмовлено через те, що право позивача в цій частині не порушувалось.
Дане рішення набрало законної сили 27.05.2021 року.
Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року (а.с.46).
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.04.2019 року обчислено розмір основної пенсії виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення та застосовано обмеження максимальним розміром (а.с.46-50).
Не погодившись з таким зменшенням позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до Закону №2262-ХІІ у розмірі 83% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Листом №3921-4116/Г-03/8-1100/21 від 24.06.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку та вказано, що діючою є норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому при здійсненні перерахунку пенсії, вона підлягає застосуванню. Обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ, нормами якого, зокрема, визначено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись із діями суб'єкта владних повноважень при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 p. (надалі - Закон №2262-XII), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України зокрема із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Підстави та порядок перерахунку пенсії особам визначеним Законом №2262-ХІ регулюються ст.63 цього Закону.
Згідно із вказаною нормою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому КМУ, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (Закон України від 27 березня 2014 року № 1166-VII) внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та перерахунків пенсії позивача.
Внесення Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Як вбачається з матеріалів справи з 2003 року і до 01.01.2018, розмір пенсії позивача за вислугу років складав 83% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.32).
З урахуванням наведеного, відповідач, здійснюючи у квітні 2021 року перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, виплачуваної у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом та призначеному йому у визначеному порядку.
В зв'язку з цим, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.
Щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд зазначає.
Відповідно до ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зокрема, частини сьомої статті 43.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 р. №3668-VІ, визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 жовтня 2020 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№2262-XII), та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19.
Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI, суд вважає, що вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
Як було зазначено вище, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Оскільки на момент набрання чинності Законом №3668-VI пенсія позивача не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, суд приходить до висновку, що на неї не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI.
Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові та від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19.
Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Додатково позивач просить суд зобов'язати позивача нараховувати в подальшому пенсію в розмірі 83% від грошового забезпечення.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Тобто в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року дійшов правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 КАС України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Матеріали цієї справи не містять доказів того, що в подальшому розмір пенсії позивача після проведеного на підставі цього рішення перерахунку буде виплачуватись в іншому, ніж визначений законом розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 та 3 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 454,00 грн. (а.с.7) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 83% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю, яка утвориться за результатами такого перерахунку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 10.11.2021 року у зв'язку з перебуванням судді Дегтярьової С.В. у відпустці, на лікарняному та проходженням курсу підтримання кваліфікації суддів адміністративних судів в період з 16.08.2021 року по 17.09.2021 року включно, а також значним навантаження через велику кількість позовів, що надходять до суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова