26.11.2021 Справа №607/13974/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є одноособовим власником квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_2 є її сином. Згідно будинкової книги для прописки громадян, що мешкають в квартирі АДРЕСА_1 з 23 квітня 2007 року зареєстрований відповідач, однак близько 10-ти років він не проживає за місцем реєстрації. Весь цей час проживає в Росії, жодного разу не відвідував вищевказану адресу. Той факт, що в квартирі досі зареєстрований ОСОБА_2 не дає можливості власниці квартири повноцінно нею користуватися, вона змушена сплачувати комунальні платежі на всіх зареєстрованих осіб.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
01 листопада 2021 року суд протокольною ухвалою без видалення в нарадчу кімнату закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що є сусідкою позивачки протягом 25 років, перебуває з нею у доброзичливих відносинах. ОСОБА_2 бачила дуже давно, близько 2-3 років назад, їй відомо, що він виїхав кудись. У квартирі АДРЕСА_1 особистих речей відповідача ОСОБА_2 не бачила. Перешкод у проживанні у вказаній квартирі йому ніхто не чинить.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що є сусідкою позивачки більше 40 років. З відповідачем ОСОБА_2 знайома, він є сином позивачки. Не проживає у квартирі АДРЕСА_1 більше двох років. У вказаній квартирі свідок буває, речей відповідача там не бачила. Перешкод у проживанні у вказаній квартирі йому ніхто не чинить.
Суд, заслухавши позивачку, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Тернопільської міської ради 14 березня 2007 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,2 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м. на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради № 65 від 24 січня 2007 року. Вказане також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13879670 від 14 березня 2007 року.
Згідно будинкової книги для прописки громадян, що мешкають в квартирі АДРЕСА_1 , з 23 квітня 2007 року у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 .
Згідно акту від 29 липня 2021 року, виданого ТОВ «СОВР-1», комісія у складі головного інженера ОСОБА_5 , паспортиста ОСОБА_6 в присутності власника склали акт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але не проживає, про що засвідчити свідки-сусіди.
Відтак, в судовому засіданні були підтверджені доводи позивачки про те, що відповідач ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше року, оплату комунальних послуг та інших обов'язкових платежів не проводить. Будь-яких перешкод, які б чинилися відповідачу у користуванні цим майном в судовому засіданні не встановлено.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Статтею 41 Конституції України закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач ОСОБА_2 є сином позивачки ОСОБА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності з 14 березня 2007 року є одноосібним власником житла, де зареєстрований, однак понад рік не проживає ОСОБА_2 , а тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Відповідач втратив інтерес до квартири, де має зареєстроване місце проживання, не користується цим житлом, комунальних послуг не оплачує.
Припинення права користування відповідача спірним житлом відповідає вимозі пропорційності переслідуваній легітимній меті у світлі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на те, що позивачка, у зв'язку із збереженням за колишнім членом сім'ї права користування належною їй квартирою та реєстрації його проживання у спірному житлі, позбавлена можливості отримувати житлові соціальні пільги та вимушена нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг, які вираховуються в залежності від зареєстрованих за адресою осіб.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивачки, які підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-283, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська