25.11.2021 Справа №607/13788/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
представника позивачки, адвоката Крічфалушій Л. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно вказаного договору дарування ОСОБА_4 (прізвище змінено на Облещук на підставі свідоцтва про зміну імені від 11 квітня 2019 року) є законним представником ОСОБА_1 . У вказаній квартирі зареєстрований відповідач, однак в ній не проживає тривалий час, будь-яких особистих речей або майна ОСОБА_5 у квартирі немає. Відповідач не несе фінансових затрат на утримання квартири, комунальні послуги сплачує. Відтак реєстрація відповідача порушує право власності позивача.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
01 листопада 2021 року суд протокольною ухвалою без видалення в нарадчу кімнату закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подали суду заяву, у якій просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.
У судовому засіданні представник позивачки, адвокат Крічфалушій Л. І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 і є сусідкою позивача протягом 10 років. З відповідачем ОСОБА_3 знайома, бо він є її однокласником. Дуже давно його не бачила, 6 років точно. Свідок буває в квартирі АДРЕСА_1 в гостях і не бачила там речей відповідача. Перешкод у проживанні у вказаній квартирі йому ніхто не чинить, чому він там не живе свідку невідомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показала, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 і є матір'ю позивача ОСОБА_1 , якому 15 років. Відповідач ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком, вони розірвали шлюб у 2012 році і з того часу відповідач не проживає за вказаною адресою та не займається вихованням сина. Його особистих речей у квартирі немає. Повертатися у житло він не намагався, вони добровільно розійшлися. Перешкод у проживанні у вказаній квартирі йому ніхто не чинить. Батько рідко спілкується з сином.
Суд, заслухавши представника позивачки, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 23 квітня 2006 року.
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 11 квітня 2019 року, ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
10 квітня 2015 року ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 , від імені якого та його інтересах діє ОСОБА_4 (обдаровуваний) уклали договір дарування квартири, зареєстрований в реєстрі за № 478, згідно якого дарувальник передав безоплатно у власність, а обдаровуваний приймає як дарунок квартиру АДРЕСА_1 (п. 1 Договору). Квартира, що відчужується за даним Договором розташована в АДРЕСА_3 та має наступні характеристики: загальна корисна площа: 74,9 кв.м.; житлова площа: 45,1 кв.м.; кількість кімнат: 3; поверх: 2 (п. 2 Договору).
Із будинкової книги для прописки громадян, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 вбачається, що там зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно довідки № 843, виданої 19 вересня 2019 року Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , але не проживає там протягом трьох років. Вказане підтверджується актом опитування сусідів від 19 вересня 2019 року.
Згідно довідки № 568, виданої 13 липня 2021 року старостатом с. Великий Глибочок Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , але не проживає там протягом п'яти років. Вказане підтверджується актом опитування сусідів від 13 липня 2021 року.
Відтак, в судовому засіданні були підтверджені доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше року, оплату комунальних послуг та інших обов'язкових платежів не проводить. Будь-яких перешкод, які б чинилися відповідачу у користуванні цим майном в судовому засіданні не встановлено.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Статтею 41 Конституції України закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 , який на підставі договору дарування від 10 квітня 2015 року є одноосібним власником житла, де зареєстрований, однак понад рік не проживає ОСОБА_3 , а тому позивач, від імені якого діє його законний представник звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Відповідач втратив інтерес до квартири, де має зареєстроване місце проживання, не користується цим житлом, комунальних послуг не оплачує.
Припинення права користування відповідача спірним житлом відповідає вимозі пропорційності переслідуваній легітимній меті у світлі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на те, що позивачка, у зв'язку із збереженням за колишнім членом сім'ї права користування належною їй квартирою та реєстрації його проживання у спірному житлі, позбавлена можливості отримувати житлові соціальні пільги та вимушена нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг, які вираховуються в залежності від зареєстрованих за адресою осіб.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-283, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду складено 30 листопада 2021 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська