Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2021 р. Справа №200/16319/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішень, -
22 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Добропільської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо прийняття рішення Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46, яким затвердила генеральний план м. Добропілля, зі змінами, затвердженими рішенням Добропільської міської ради від 20.03.2019 р. № 7/55-22, та плану зонування території м. Добропілля, затвердженого рішенням Добропільської міської ради від 22.05.2013 р. №6/41-2, без прийняття Верховною радою України вішення про зміну і встановлення меж міста Добропілля Донецької області;
- визнати протиправним рішення Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46, яким затвердила генеральний план м. Добропілля, без прийняття Верховною радою України рішення про зміну і встановлення меж міста Добропілля Донецької області;
- скасувати рішення Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46;
- скасувати рішення Добропільської міської ради від 20.03.2019 р. № 7/55-22;
- скасувати рішення Добропільської міської ради від 22.05.2013 р. №6/41-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із позовом, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач зазначає, що за 2020 рік він отримав пенсію у розмірі 24 800,00 грн., який не є доходом. Вважає, що вимога до громадянина сплатити судовий збір суперечить ст. ст. 8, 22, 55, 64, 130 Конституції України. У зв'язку з чим, просить звільнити його від сплати с удового збору за подання даного адміністративного позову.
Розглянувши клопотання позивача, про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Слід зазначити, що статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Позивачем на підтвердження свого майнового стану додано до суду лист ГУ ДПС України у Донецькій області № 198/АП/05-99-59 від 20.01.2021 р., в якому зазначено, що згідно даних ІТС «Податковий блок» та поданої податкової декларації про майновий стан та дохід № 2573419 від 18.01.2021 р. фізичної особи підприємця ОСОБА_1 складає: дохід за 2020 рік - 0,00 грн., податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 0,00 грн.
Зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Отже, позивачем не надано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану позовну заяву у встановлений законом порядку.
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність обставин, зазначених позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України “Про судовий збір”).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ, з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270, 00 гривень.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати: рішення Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46; рішення Добропільської міської ради від 20.03.2019 р. № 7/55-22; рішення Добропільської міської ради від 22.05.2013 р. №6/41-2.
Отже, предмет позову, охоплює три окремі вимоги немайнового характеру.
Відтак, позивачу, за подання до адміністративного суду позову, що містить три вимоги немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2 724, 00 грн. (908,00 грн. х 3 позовні вимоги немайнового характеру = 2 724, 00 грн.)
У зв'язку з чим, позивач повинен сплатити за подання даного адміністративного позову судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у сумі 2 724,00 грн., за наступними реквізитами: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, за правилами п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення зазначених вимог, позивачем не надані рішення Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46, від 20.03.2019 р. № 7/55-22, від 22.05.2013 р. №6/41-2.
Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує на тому, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 р. по справі № 826/16958/17.
Враховуючи зазначене, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок вчинення протиправних дій.
Отже, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до статті 160 КАС України, а саме вказати: які фактично його права у сфері публічно-правових відносин порушується при оскарженні спірних рішень та зазначити, у чому конкретно порушуються його права, свободи чи інтереси.
В порушення п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України, позовна заява не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а саме, позивачем до позову не додано завіреної копії паспорта громадянина України, а також копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати суду копію паспорта громадянина України, завірену ним відповідно до частини 5 статті 94 КАС України, а саме: скріплену власноручним підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, процесуальними нормами закріплено обов'язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення прийняті Добропільською міською радою від 17.04.2013 р. №6/40-46; від 20.03.2019 р. № 7/55-22; від 22.05.2013 р. №6/41-2, натомість з даним позовом позивач звернувся 21 листопада 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Однак в порушення вимог частини 6 ст. 161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Керуючись статтями 2, 77, 94, 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільської міської ради про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 2 724,00 грн.;
- заяви (клопотання) про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- копію паспорта громадянина України та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, завірену відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України.
- приведення позовних вимоги у відповідність до статті 160 КАС України, а саме: позивачу необхідно вказати, які саме фактично його права у сфері публічно-правових відносин порушені при оскарженні спірних рішень та зазначити, у чому саме конкретно порушуються його права, свободи чи інтереси.
- копії рішень Добропільської міської ради від 17.04.2013 р. №6/40-46; від 20.03.2019 р. № 7/55-22; від 22.05.2013 р. №6/41-2.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова