30 листопада 2021 року Справа № 160/15293/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
02.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яке викладено у формі листа від 14.07.2021 року про відмову у перерахунку його пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області включити до його загального страхового стажу період роботи в Колгоспі ім. Мічуріна з 01.07.1992 року по 01.06.1995 року, та у зв'язку із цим провести перерахунок його пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправна відмова пенсійного органу у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи в Колгоспі ім. Мічуріна з 01.07.1992 року по 01.06.1995 року порушує право позивача на належний розмір пенсії, відтак слід у судовому порядку зобов'язати відповідача вчинити такі дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.21 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.11.21 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач є особою якій присвоєно ІІІ групу інвалідності та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, яку отримано управлінням 25.06.2021 року.
В заяві від 15.06.2021 року позивач просив видати довідки ОК-5, ОК-7 та додаток 9 «довідка про трудовий стаж та страховий стаж»; надати повний розрахунок його пенсії з вказівкою зарахованого трудового стажу, як страхового так і спеціального, заробітної плати, коефіцієнтів та інших складових, що були використані при обчисленні розміру його пенсії; надати деталізацію записів у його трудовій книжці про періоди трудової діяльності, які при призначенні пенсії зараховані до його трудового стажу, як страхового, так і спеціального, а які виключені з підрахунку стажу (у разі наявності таких зазначити підстави не зарахування); надати належним чином завірену копію пенсійної справи.
На звернення ОСОБА_1 листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 14.07.2021 року позивача повідомлено про порядок нарахування йому пенсії.
Позивач, вважаючи протиправним рішення формі листа, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року №1058).
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини 2, 5 статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).
Таким чином, у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Отже, вказані правові норми регламентують прийняття рішення, зокрема, про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, яке, у свою чергу, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління, лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до пенсійного органу із зверненням про надання інформації.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 14.07.2021 року позивача повідомлено про порядок нарахування йому пенсії. Крім того, вказаним листом позивачу надані роз'яснення щодо незарахування періоду роботи у Колгоспі ім. Мічуріна з 01.07.1992 року по 01.06.1995 року.
Відтак, позивач до пенсійного органу із заявою встановленого зразка або складеною у довільній формі із зазначенням інформації, та з викладенням прохання саме про зарахування стажу роботи і додаванням необхідних документів, не звертався.
Тому, відповідачем на звернення позивача була надана відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян», яка оформлена листом від 14.07.2021.
Таким чином, відповідачем рішення, прийняття якого передбачено приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не приймалось та жодних дій щодо такої відмови не вчинялось.
Суд звертає увагу на те, що означений лист не є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, який тягне за собою спричинення будь-яких правових наслідків для позивача.
Отже, саме при дотриманні в даному випадку позивачем встановленого порядку звернення до пенсійного органу, і, як наслідок, вчинення суб'єктом владних повноважень дій (бездіяльності) або прийняття рішення всупереч Конституції України та діючого законодавства, такі його рішення, дії чи бездіяльність, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, мають бути визнані адміністративним судом протиправними та скасовані.
Таким чином, саме після дотримання суб'єктом звернення порядку подання до пенсійного органу заяви з наданням документів, що підтверджують наявність необхідного стажу роботи, у суб'єкта владних повноважень, виникне обов'язок щодо їх розгляду та прийняття рішення в порядку, передбаченому пенсійним законодавством.
Судом у даному випадку не допущено надмірного формалізму з урахуванням відсутності у пенсійного органу прохання позивача та відповідних документів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19.04.2018 року у справі № 601/198/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одночасно суд звертає увагу, що позивач наділений правом на звернення до Головного управління з відповідною заявою та підтверджуючими документами для зарахування періоду роботи та проведення перерахунку пенсії у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати не підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська