Справа № 490/6725/21
23.11.2021
нп 1-кп/490/595/2021
23 листопада 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62021150010000180 відомості про яке 04.07.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Постійне Костопільського району Рівненської області, за національністю - українець, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу за контрактом на посаді начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовому званні «старшина», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5
13.03.2017 громадянин України ОСОБА_3 уклав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2015 №176 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Згідно розпорядження військової частини НОМЕР_2 №370/1045дск від 11.06.2021 для виконання завдань в польових умовах старшину ОСОБА_3 направлено до військової частини НОМЕР_3 , що знаходиться в АДРЕСА_3 МЦПП на автомобілі МАЗ 54331 реєстраційний номер НОМЕР_4 .
ОСОБА_3 , 03.07.2021 близько 20 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем МАЗ 54331 реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом бортовим тентовим «Schmitz» SPR 27, д.н.з. НОМЕР_5 , рухаючись про проспекту Героїв України у місті Миколаєві напроти зупинки громадського транспорту «Гвардійська», під час руху грубо порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР України (червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух), проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, позбавивши себе можливості безпечно керувати транспортним засобом, щоб не наражати на небезпеку інших учасників дорожнього руху та вірно оцінювати дорожню обстановку.
Під час руху ОСОБА_3 належно не прослідкував за дорожньою обстановкою, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , що перетинала пішохідний перехід на дозволяючий пішоходам рух зелений сигнал світлофору, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми зі струсом головного мозку, чисельних переламів кісток лицьового черепу, відкритого осколкового перелому лівої плечової кістки в ніжній третині, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я на строк свище 21 доби.
За виклдаених обставин, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, що полягає у порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище обставин, вибачився перед потерпілою. Окремо зазначив, що відшкодував потерпілій заподіяну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Потерпіла ОСОБА_5 , в судовому засіданні, підтвердила відшкодування обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди, вибачила обвинуваченого, та будь-яких претензій до останнього не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту ОСОБА_3 суду показав, що у день і час вказаний в обвинувальному акті, рухався за кермом транспортного засобу МАЗ 54331 реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом бортовим тентовим «Schmitz» SPR 27, д.н.з. НОМЕР_5 , аближаючись до світлофору, не побачив забороняюче червоне світло світлофору та рухаючись здійснив наїзд на потерпілу. Зупинившись, підбіг до потерпілої, викликав швидку медичну допомогу, намагався надати первинну медичну допомогу.. Відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, у вчиненому необережному правопорушенні розкаюється, вибачився перед потерпілою.
Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у порушенні правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відповідно до приписів ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на психіатричному та наркологічному обліку не знаходиться, за службовою характеристикою зарекомендував себе з позитивного боку, як відповідальний та працьовитий, який в щоденній службовій діяльності здатний якісно виконувати поставлені завдання, орієнтуватися та діяти в непередбачених обставинах, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_6 2007 р.н. та ОСОБА_7 2016 р.н., раніше не судимий, є учасником бойових дій.
Як обставину справи, що пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, на підставі інформації, що позитивно характеризує особистість обвинуваченого, за відсутності історії правопорушень, враховуючи сумлінну працю і виконання своїх посадових обов'язків, утримання сім'ї і дитини-інваліда, а також беручи до уваги низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Відповідно до роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він визнав, висловлював жаль з приводу вчиненого, відшкодував потерпілій заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду.
Враховуючи викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, сукупність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи позицію потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в нижчій межі санкції ч. 4 ст. 415 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Одночасно, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України.
Арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2021 року (справа №487/4550/21, провадження №1-кс/487/3636/21) підлягає скасуванню.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення товарознавчої експертиз: №СЕ19/115/21/9185ІТ від 09.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн.; №СЕ19/115/21/9190ІТ від 10.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн.; №СЕ19/115/21/11144ІТ від 25.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн., на загальну суму - 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 88 коп. , відповідно до вимог статті 124 КПК України, належить стягнути з обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз: №СЕ19/115/21/9185ІТ від 09.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн.; №СЕ19/115/21/9190ІТ від 10.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн.; №СЕ19/115/21/11144ІТ від 25.08.2021 сума витрат складає 1372,96 грн., на загальну суму - 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 88 коп.
Арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2021 року (справа №487/4550/21, провадження №1-кс/487/3636/21) - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль МАЗ 54331, 1989 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , протокол №0503564 перевірки технічного стану транспортного засобу від 21.05.2020, дорожній лист №1367, ключі від автомобілю МАЗ 54331, 1989 року випуску, р.н. НОМЕР_4 , технічний талон транспортного засобу МАЗ 54331, серія НОМЕР_6 - повернути за належністю військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ;
- напівпричіп бортовий тентовий «SCHMITZ» SPR 27, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу напівпричепа бортовий тентовий «SCHMITZ» НОМЕР_7 , НОМЕР_8 - повернути власнику ОСОБА_8 ІПН НОМЕР_9 , смт. Оржів, Рівненської області.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку направити до уповноваженого органу з питань пробації за місцем постійного місця проживання ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_1